«Школа м'яча»

Підкинути м'яч угору і зловити двома руками. Ударити м'яч о землю і зловити двома руками. Ударити м'яч о землю, плеснути у долоні і зловити двома руками. Ударити м'яч об стіну і зловити його двома руками. Ударити м'яч об стіну, дати йому відскочити від підлоги і зловити двома руками. Ударити м'яч об стіну, плеснути у долоні і зловити двома руками. Удвох: один ударяє м'яч об стіну так, щоб він відскочив під кутом у бік товариша, той після падіння м'яча на підлогу і відскоку ловить його.

Методичні вказівки. Стежити за дітьми щоб ловили м’яч двома руками.

«Знайти, де заховано»

Діти стоять вздовж стіни кімнати. Вихователь показує їм прапорець і говорить, що заховає його. Діти повертаються обличчям до стіни. Вихователь ховає прапорець і каже: «Можна!». Діти шукають захований прапорець. Хто першим знайде прапорець, той ховає його при повторенні гри. Гра повторюється 3-4 рази.

Методичні вказівки. Якщо діти не можуть довго знайти прапорець, вихователь підходить до місця, де він захований, і пропонує пошукати там. Коли прапорець ховає дитина, йому треба допомогти знайти відповідне місце.

«Знайди і промовчи»

Діти стоять вздовж однієї сторони майданчика обличчям до вихователя. По сигналу вихователя вони повертаються обличчям до стіни. Вихователь у цей час ховає хусточку. Потім по сигналу діти розплющують очі, обертаються і починають шукати хусточку. Дитина, що знайшла, не подає виду, підходить до вихователя і тихо говорить йому де побачила хусточку, і стає на своє місце у шерензі (або сідає на лавку, стілець). Гра триває до тих пір, поки більшість дітей не знайдуть хусточку. Гра повторюється 3-4 рази.

Методичні вказівки. Треба пояснити дітям, що та дитина, яка знайде хусточку, не повинна не лише її брати, але і подавати виду, що вона знайшла хусточку.

«Хто пішов?»

Діти стоять по колу або півколом. Вихователь пропонує одному з тих, що грають запам'ятати дітей, що стоять поряд (5-6 дітей), а потім вийти з кімнати або відвернутися, або закрити очі. Одна дитина ховається. Потім вихователь говорить: «Відгадай, хто пішов?», якщо дитина вгадає, то вибирає кого-небудь замість себе. Якщо не вгадає, то знову відвертається або закриває очі, а той, хто ховався, стає на своє місце. Дитина, що відгадує повинна її назвати. Гра повторюється 4-5 разів.

Методичні вказівки. Діти не повинні підказувати, хто пішов. Можна нікому не ховатися, тоді гравець відмітить, що всі на місці.

1.2.4. Старша група (6-й рік життя)

Рухова діяльність стає все більш різноманітною. Діти достатньо добре володіють основними рухами, їм знайомі різні гімнастичні вправи, рухливі ігри. Підвищується проявлення самостійності, виникають творчі пошуки нових способів дій.

Рухи дітей 6-го року становляться більш усвідомленими і носять переднамірний характер. Розвивається здібність розуміти задачу, яка поставлена вихователем, самостійно виконувати вказівки педагога.

У дітей старшої групи руховий досвід багатший і це дає можливість використовувати в іграх більш складні рухи. Наприклад: біг зі зміною темпу, кидання та ловля м'яча. У цьому віці велике значення мають ігри із застосуванням різноманітних предметів, розподілом на групи (команди).

Вихователь підбирає ігри відповідно до мети, яку поставив: формування певних рухових навичок, виховання витримки, сміливості, організованості тощо. Одна і таж сама мета може ставитися в різних іграх. Наприклад, рухові навички у метанні в ціль удосконалюються в різних іграх: "Серсо", "Влуч в обруч", "Мисливці і качки", але конкретизуються у вигляді різних зрозумілих і цікавих завдань. У грі "Влуч в обруч" пропонується влучити у нерухому горизонтальну ціль, а у грі "Мисливці і качки" – у ціль, що рухається. По суті, удосконалюється одна й та сама рухова навичка, але умови виконання різні.

У цій віковій групі зміст рухливих ігор більш ускладнений у зв'язку з розширенням кругозору дітей. До них вводяться нові сюжети та образи, які знайомі дітям із книжок, розповідей дорослих, мультфільмів.

Правила в іграх стають більш складними і потребують більшої точності їх виконання, більшої уваги дітей, витримки, уміння швидко реагувати на сигнали.

Успіх гри визначається правильною організацією. Перед тим як пояснювати нову гру, слід повторити з дітьми найскладніші рухи.

Важливий момент у керівництві грою – дозування рухів, особливо у іграх з лазінням, стрибками, бігом. Тривалість безперервного бігу зі швидкістю вище середньої для дошкільнят цієї групи становить 30-35 с за одне повторення гри. Кількість повторень залежить від змісту гри, але не більше 4-6 разів. Між повтореннями короткі паузи для відпочинку.

Дуже важливо регулювати навантаження в рухливих іграх взимку, коли одяг заважає рухам. Потрібно стежити, щоб діти не перегрівалися і не втомлювалися. Тривалість ігор 10 – 12 хвилин, кількість повторень 4 – 6 раз.