2.2 Результати дослідження

Результати дослідження доречно оформити в вигляді таблиці, в які подаються індивідуальні коефіцієнти по кожному виду спілкування.

Таблиця 2.4.

№	Прізвище	Емоційне спілкування			Моральне спілкування
1	Арутюнян А.	1	Відвернений	1		Відвернений
2	Багалюбський Д.	1	Відвернений	1		Відвернений
3	Бапрова А.	2	Відвернений	2		Переважний
4	Байла В.	5	Лідер	4		Лідер
5	Вінокурова С.	5	Лідер	3		Переважний
6	Глядя К.	4	Переважний	3		Переважний
7	Демченко Д.	1	Відвернений	1		Відвернений
8	Ємельяненко А.	5	Лідер	3		Переважний
9	Іванова О.	4	Переважний	3		Переважний
10	Іщенко Н.	0	Ізольований	0		Ізольований
11	Кориш К.	1	Відвернений	0		Ізольований
12	Левченко В.	5	Лідер	5		Лідер
13	Літкевич Д.	3	Переважний	3		Переважний
14	Літовко В.	3	Переважний	3		Переважний
15	Луньова К.	3	Переважний	2		Переважний
16	Максименко А.	1	Відвернений	1		Відвернений
17	Малахова Т.	1	Відвернений	1		Відвернений
18	Мальований А.	4	Переважний	2		Переважний
19	Манзя О.	0	Ізольований	0		Ізольований
20	Мітрофанова А.	1	Відвернений	1		Відвернений
21	Нікрасова К.	5	Лідер	2		Переважний
22	Павленко М.	0	Ізольований	0		Ізольований
23	Пєньпаула Л.	3	Переважний	3		Переважний
24	Полях С.	4	Переважний	5		Лідер
25	Рибалка С.	2	Відвернений	3		Переважний
26	Скиба П.	2	Відвернений	2		Переважний
27	Тихонін К.	2	Відвернений	2		Переважний

Звідси видно, який соціометричний статус займає кожний з учнів.

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок про те, що у класі при емоційному спілкуванні більше всього переважає відвернених (40%), відповідно переважних – 30%, лідерів – 19%, що свідчить про те, що діти, які складають групу лідерів, орієнтовані на рівноправність в спілкуванні, вона заснована на взаємоповазі, повазі і довір’ї, взаємопорозумінні і взаємному вираженні, відкритості, розвитку, ізольованих – 11%, такі учні намагаються придушити особистість співрозмовника, не бажаючи розуміти співрозмовника, при цьому вимагаючи згоди з власною позицією. Вони не рахуються з чужою точкою зору, відкидаючи її.

При моральному спілкуванні у класі більше переважних – 52%, відвернених – 22%, ізольованих – 15 % та лідерів – 11%.

Результати дослідження за методикою «Потреба в спілкуванні»:

Таблиця 2.5.

№	Прізвище	Нижчий за середній	Середній	Вищий за середній
1	Арутюнян А.		24
2	Багалюбський Д.	23
3	Бапрова А.		24
4	Байла В.			29
5	Вінокурова С.		25
6	Глядя К.		27
7	Демченко Д.	22
8	Ємельяненко А.		24
9	Іванова О.		26
10	Іщенко Н.	22
11	Кориш К.	20
12	Левченко В.			30
13	Літкевич Д.		25
14	Літовко В.		28
15	Луньова К.		25
16	Максименко А.	23
17	Малахова Т.	22
18	Мальований А.		24
19	Манзя О.	19
20	Мітрофанова А.	23
21	Нікрасова К.		28
22	Павленко М.	22
23	Пєньпаула Л.		27
24	Полях С.			30
25	Рибалка С.		28
26	Скиба П.		24
27	Тихонін К.		26

В результаті проведення даної методики виявилось, що 56% учнів мають середній рівень потреби в спілкуванні, це ті учні, які мають статус переважних і частково відвернених у спілкуванні, 33% - низький рівень потреби у спілкуванні (статус ізольованих і частково – відвернених), і 11% - високий рівень потреби в спілкуванні (статус лідерів).

Моральні якості, які невід’ємно пов’язані зі спілкуванням є важливим критерієм, який визначає соціометричний статус, більш всього цінуються якості особистості, які проявляються у спілкуванні (чесність, допомога в тяжку хвилину). У результаті проведення дослідження, виявилось, що культура і потреба в спілкуванні учнів молодшого шкільного віку впливає на те, який соціометричний статус він займає у колективі.

Провівши методики “Соціометрія” та “Потреба у спілкуванні”, отримали дані, завдяки можна зробити висновок, що у класі більш за все учні з переважним соціальним статусом і середнім рівнем потреби в спілкуванні, діти, які займають високий соціометричний статус і мають високий рівень потреби в спілкуванні бачать у співрозмовника особистість, довіряють та поважають думку співрозмовника, спілкування засноване на рівноправних стосунках та взаємопорозумінні. Діти, які відносяться до групи з низькою потребою у спілкуванні і мають ізольований соціальний статус, не рахуються з точкою зору інших, прагнуть “придушити” особистість співрозмовника. Не бажаючи зрозуміти співрозмовника, але вимагають, щоб з їх позицією погоджувались і розуміли. Саме це й є причиною того, що дітей відносять до групи ізольованих і відвернених.

Дослідивши спрямованість особистості за методикою Б. Басса отримали такі результати:

"Я" – Спрямованість на себе – орієнтація на пряму винагороду і задоволення безвідносно роботи і співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість) – вибирають 8 осіб (29,6 %);

"О" – Спрямованість на спілкування – прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності і емоційних відносинах з людьми) – вибирають 10 осіб (37,1%);

"Д" – Спрямованість на справу – зацікавленість у рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділову співпрацю, здатність відстоювати на користь справи власну думку, яка корисна для досягнення загальної мети) – вибирають 9 осіб (33,3 %).

Таблиця 2.6. Зведена таблиця даних дослідження за методиками "Спрямованість особистості Б. Басса"

№ п/п.	Ім'я	Спрямованість особистості Б. Басса
		Я (Спрямованість на себе)	О (Спрямованість на спілкування)	Д (Спрямованість на справу)
1	Арутюнян А.	–	–	+
2	Багалюбський Д.	–	–	+
3	Бапрова А.	–	+	–
4	Байла В.	–	+	–
5	Вінокурова С.	–	+	–
6	Глядя К.	–	+	–
7	Демченко Д.	+	–	–
8	Ємельяненко А.	–	–	+
9	Іванова О.	–	–	+
10	Іщенко Н.	+	–	–
11	Кориш К.	+	–	–
12	Левченко В.	–	+	–
13	Літкевич Д.	–	–	+
14	Літовко В.	–	–	+
15	Луньова К.	–	+	–
16	Максименко А.	+	–	–
17	Малахова Т.	+	–	–
18	Мальований А.	–	–	+
19	Манзя О.	+	–	–
20	Мітрофанова А.	+	–	–
21	Нікрасова К.	–	+	–
22	Павленко М.	+	–	–
23	Пєньпаула Л.	–	+	–
24	Полях С.	–	+	–
25	Рибалка С.	–	+	–
26	Скиба П.	–	–	+
27	Тихонін К.	–	–	+

У графічному вигляді результати цього тесту виглядають наступним чином.

Рис. 2.1. Розподіл значень згідно методики діагностики спрямованості особистості Б. Басса