
- •2. Сутність, функції, легітимність , способи існування влади.
- •3. Поняття «політичне лідерство».
- •2.Політична позиція та її типи. Політична поведінка. Людина як суб’єкт і об’єкт політики.
- •1.Роль політики у житті суч. Суспільства
- •2. Типологія політичних систем.
- •3. Умови формування і класифікація політичного лідерства. Лідерство за Вебером.
- •1. . Зміст, особливості й завдання української політології
- •3.Конфлікти у суспільстві, типологія. Шляхи і способи регулювання.?
- •Білет №5
- •1. Зародження політичної думки у країнах Стародавнього світу( Єгипет, Індія.Китай).
- •2. Політична діяльність та її основні форми.
- •3. Політичні кризи, їх типи.
- •1.Політична думка часів середньовіччя.
- •2.Суть та основні напрямки соціальної політики.
- •1.Політика епохи Відродження. Н. Макіавеллі
- •2.Типологія, структура і принцип розподілу влади. Особливості владних відносин в Україні
- •3.Порівняйте структуру цінностей класичного консерватизму і неоконсерватизму. Політичні партії правої та правоцентристської орієнтації в Україні.
- •1.Політичні концепції нового часу.
- •2.Політична спрямованість змі
- •3.Конституція України про політичні права громадян
- •1.Виникнення і еволюція соціально - політичних ідей критично - утопічного соціалізму.
- •1) Хуі-хіх ст. – етап раннього капіталізму, який характеризується первісним накопиченням капіталу і високим рівнем експлуатації робітничого класу;
- •3 Особливості англійського утопічного соціалізму-маржиналізму
- •2.Основні теорії походження держави.
- •3.Типи політичних культур (за г. Алмондом та с. Вербою). Політична культура в сучасній Україні: традиції та інновації.
- •1.Етапи та зміст досліджень західних політологів початку 20 ст. ( Вебер, Міхельс, Парето).
- •2.Політичні інститути, їх роль і місце в політичній системі. Особливості політичної системи України
- •3.Політична культура особи, суспільної групи, народу. Особливості національних політичних культур.
- •1.Формування політичної думки Росії першої половини 20 ст.
- •2. Політична система суспільства: суть, структура, функції.
- •3.Глобальні проблеми сучасного світу та шляхи їх вирішення.
- •1. Політична думка Київської Русі та козацько –гетьманської доби.
- •2. Форми державного правління
- •3.Світові політичні доктрини: лібералізм та неолібералізм.
- •1. Конституція п. Орлика як втілення української державницької ідеї.
- •2. Політична еліта,та її основні,функції і роль у суспільстві.
- •3. Громадсько-політичні організації та рухи
- •1. Політична думка України у 19 столітті. Зародження українського лібералізму. Основні ідеї Кирило-Мефодіївського братства.
- •2. Держава як основний елемент політичної системи. Ознаки, структура та функції.
- •3. Конституційні обов'язки громадян України
- •1.Українське національне відродження та розвиток української думки 19 на поч. 20 ст. Костомаров, Драгоманов.
- •2. Державний апарат управління і бюрократія. М. Вебер про бюрократію.
- •3.Конфлікти у суспільстві їх типологія і шляхи розв’язання.
- •2.Типологія і класифікація політичних партій. Основні партійні системи і їх роль у функціонуванні політичної влади
- •3.Україна – як суверенна європейська держава в системі міжнародного співробітництва
- •1.Липинський і Міхновський
- •2.Політична еліта і демократія. Проблеми формування політичної еліти в України
- •3.Форми державного устрою. Конституція України про державний устрій
- •2.Політичні режими як форма держави та спосіб функціонування політичної системи.
- •3.Світові політико – ідеологічні доктрини: фашизм, неофашизм, тероризм і екстремізм: ідейні джерела, соціальна база.
- •2. Правова держава і громадянське суспільство: зміст і принципи життєдіяльності.
- •3.Політичний маркетинг.
- •1. Сутність та ознаки демократії.
- •1. Демократія має державний характер:
- •2. Демократія має політичний характер:
- •2.Політична свідомість: поняття, структура, функції. Ментальність.
- •3.Зовнішня політика держави: цілі, принципи , засоби. Зовнішня політика України
- •1. Пряма та Представницька демократія. Поняття парламенту. Опозиція її місце та роль .
- •2.Етапи становлення та сучасна партійна система і партійна політика в Україні.
- •3.Світові політико – ідеологічні доктрини: соціалізм та соціал–демократизм, їх місце у політичному житті.
- •1.Виборчі системи та їх роль у функціонуванні демократії.
- •2.Політичні партії, історія виникнення, розвитку і функції.
- •3.Світовий політичний процес: поняття та особливості на початку третього тисячоліття.
- •1.Сутність демократії. Концепції демократії.
- •2.Типологія, основні ознаки і характеристика політичних режимів.
- •3.Конституція України – гарант розвитку громадянського суспільства.
2. Політична еліта,та її основні,функції і роль у суспільстві.
Лекції: Термін еліта з'явився в кінці 19 століття. З того часу він став теорією. Творцями цієї теорії стали італійські соціологи Моско та Паретто і німецький соціолог Міхельс. Суть теорії — суспільством завжди править вибрана меншість (еліта від франц. — "вибрана", "краща").
З'являються 2 підходи до поняття теорії еліти:
• Ціннісний (автор Паретто) — політична еліта утворюється на основі ціннісних рис (інтелектуальних, психологічних, моральних та організаторських), які забезпечують переважання над іншими людьми.
• Функціональний (автори Моско і Міхельс)— вважають існування еліти важливістю функцій управління суспільством
Існують сучасні концепції політичної еліти:
• Макіавеллівська школа — у будь-якому суспільстві населення поділяється на творчу меншість і пасивну більшість. Між творчою меншістю точиться постійна боротьба: між старою і новою елітою, між елітою і контр елітою, між "левами" і "лисами". Зміни у складі еліт відбуваються в боротьбі за владу
• Концепція конкуруючих еліт — здобуття влади шляхом конкуренції
• Концепція вертикальної демократії — у складі еліти визначається рівність суспільних можливостей
• Концепція множинності — згідно цієї концепції існують різні еліти: політична, художня, наукова, релігійна
• Заняття командних позицій у суспільній ієрархії
• Концепція партократичної еліти ( її автори представники марксизму) — у цій концепції іде мова про авангардну роль робітничого класу
Функції політичної еліти:
• Функція політичного ціле покладання
• Інтегративна функція — її суть в забезпеченні цілісності і єдності суспільства
• Регулятивна функція — вона забезпечує регулювання суспільних відносин
• Мобілізаційна — призначення, виконання прийнятих рішень
• Представництво соціальних інтересів — враховує особливості окремих соціальних груп
• Комунікативна функція — виражає зв'язки в суспільстві
Типологія політичних еліт:
• Правляча і не правляча (контр еліта)
• Традиційну (враховує звичаї, традиції, походження, власність) і сучасну (базується на сучасних цінностях — промисловий і фінансовий капітал, досвідченість, професійні досягнення). Сучасні поділяються на:
• Вищі еліти — глава держави, глава парламенту, прем'єр міністр, а також ті особи, які займають високі державні посади у законодавчій, виконавчій та судовій владі
• Середні еліти — члени парламенту, губернатори, мери великих місць, лідери політичних партій та інші.
• Адміністративні еліти — вище керівництво армії та силових структур
Політична еліта: поняття і суть. В будь-якому суспільстві існує і повинне існувати меншина населення, яке ухвалює найважливіші рішення в суспільстві і править більшістю. Ця меншина, що здійснює функції управління, володіє специфічними особовими особливостями і професійними якостями, що допомагають перебувати при владі і утримувати її. Цей особливий прошарок людей називають правлячою або політичною елітою.
Під політичною елітою можуть розумітися, наприклад, правляча каста, середньовічна аристократія, правлячий клас Нового часу, елітні групи сучасного суспільства. Всі ці прошарки розрізняються за своїм походженням, способам і джерелам рекрутування, способу життя, проте мають і ряд фундаментальних загальних ознак - займають привілейоване положення в суспільстві, мають більш високий рівень життя, а головне - контролюють основні важелі влади.
Політична еліта - це привілейована група, яка займає керівні позиції у владних структурах і безпосередньо бере участь в ухваленні рішень, зв'язаних з використанням влади.
Еліти ( в перекладі з французького - «краще», «вибране»):
представляють в політиці групові інтереси;
створюють оптимальні умови для їх реалізації і узгодження;
формують мету і перспективи розвитку суспільства;
ухвалюють стратегічно важливі рішення і використовують ресурси державної влади для їх реалізації.
Виділять також і критерії ефективності діяльності політичної еліти:
Політична стабільність суспільства;
Національна безпека;
Оптимальні взаємовідносини між громадським суспільством і державою;
Досягнутий рівень прогресу та добробуту народу
Види політичної еліти:
ВИЩА (включає провідних політичних керівників і тих, хто обіймає високі посади в законодавчій, виконавчій і судовій гілках влади);
СЕРЕДНЯ (формується з великої кількості виборних посадових осіб);
АДМІНІСТРАТИВНА (включає вищу верству державних службовців).