4. Прийоми самострахування і допомоги

Самострахування і допомога використовується для попередження травм і при необхідності, у вигляді підтримки для корекції рухів в процесі їх виконання учнем.

Страхування. Учитель, або один з помічників, стоїть з боку і підтримує учня знизу однією рукою під спину другою – під нижню частину стегна.

Самострахування. На жердинах брусів лежить гімнастичний мат. Учень (поза 4) виконує підйом розгином. Цей спосіб самострахування служить доповнюючою опорою учню при швидкому розгинанні в кульшових суглобах і виходу в упор, зменшуючи розмах руху ніг назад (пози 6,7).

5. Задачі розвитку рухових якостей

Завдання для розвитку рухових якостей визначають, виходячи з біодинамічних особливостей вивчаємої рухової дії, визначивши джерела накопичення механічної енергії, а також з урахуванням рухових можливостей самого учня.

В даному випадку (підйом розгином) учитель ставить завдання:

- розвивати рухливість плечових суглобів;

- розвивати гнучкість хребта;

- розвивати рухливість кульшових суглобів;

- розвивати силу м’язів, що утримують учня в упорі на руках;

- розвивати силу м’язів, що розгинають руки в плечових суглобах;

- розвивати силу м’язів спини;

- розвивати силу м’язів живота;

- розвивати швидкість м’язів, що розгинають тіло учня у кульшових суглобах;

Всі ці задачі вирішують в серії уроків, які йдуть перед тим, як вчити даний рух.

Засоби рішення задач рухових якостей.

В одному уроці вчитель може ставити і вирішувати два, три завдання для розвитку рухових здібностей учнів. Наприклад, у підготовчій частині уроку вчитель розвиває гнучкість хребта і рухливість кульшових суглобів учнів, використовуючи нахили з різних В.П., швидкість розгинання в кульшових суглобах, даючи установку учням виконувати рух, як можна швидше (хто швидше, або по сигналу, голосом, сплеском в долоні). В основній частині уроку вчитель розвиває в учнів силу м’язів спини, дозуючи кількість повторень в серіях та інтервали відпочинку між ними.

6. Завдання формування рухових вмінь і навичок

Завдання формування рухових вмінь і навичок учитель визначає, виходячи зі стадій формування рухових навичок (перерахувати 4 стадії формування навички – попереднє уявлення, глибоке вивчення, закріплення, удосконалення), а також враховує вимоги до їх визначення.

Вимоги до визначення завдань для формування рухових навичок.

1. Завдання ставиться вчителем в наказовій, завершеній формі.

2. Завдання повинне бути інформативним для учнів.

3. Завдання повиннеа бути вирішеним на одному уроці, або в серії уроків.

При постановці завдань на уроці використовують дієслова:

• ознайомити (формування попередньої уяви);

• навчити (глибоке вивчення рухової дії);

• закріпити (закріплення навику);

• удосконалити (удосконалення навику);

Інформативність задачі і регламентацію часу її вирішення визначають конкретизацією, наприклад:

• навчити учня швидкому розгинанню тіла в кульшових суглобах з положення лежачи зігнувшись на спині.

7. Засоби, які використовують під час формування рухових вмінь і навичок

До цих засобів відносять:

• інформацію про логічну схему біодинамічної структури рухової дії;

• імітаційні і підвідні вправи, як аналоги, які по формі та характеру максимально наближені до руху, що вивчається, або з їх біодинамічною структурою;

• різні пристрої і обладнання як аналоги умов, в яких повинні виконуватись рухи;

При застосуванні перших засобів учитель вибирає найбільш інформативний спосіб доведення до свідомості учнів точного термінологічного і стислого словесного описання рухової дії, що вивчається. Для цього вчитель використовує демонстрацію за допомогою живого об’єкту, кінематичної моделі тощо.

При застосуванні інших засобів учитель враховує інформацію про логічну схему навчання рухової дії.

Вчитель вирішує ці завдання як на уроках фізичної культури, так і при виконанні домашніх завдань.