Модуль і Плани семінарських занять
Семінар 1
КОЛОНІАЛЬНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НАРОДІВ ІНДІЇ
В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
(2 год.)
1. Становлення системи колоніального управління, її вплив на розвиток Індії.
2. Політика англійців в галузі освіти та культури.
Методичні рекомендації:
У першому питанні звернути увагу на становлення колоніальної системи управління: Закони Норта (1773) та Пітта (1784), законодавчі акти (хартії) 1793, 1813, 1833 рр. Генерал-губернатори Індії: спільне та особливе в управлінні І.Гастінгса, Бантінга, Дальхузі. Окремо розглянути систему управління, судову систему та функції сипайської армії.
При розгляді аграрної політики англійців охарактеризувати аграрно-податкові системи постійного та тимчасового заміндарі, райатварі та маузавар (загальний огляд).
При розгляді питання про політику в сфері освіти та культури особливу увагу звернути на шкільну та університетську реформу і релігійну політику колонізаторів. Представником просвітницького руху в Індії був Рам Махам Рой.
Визначити позитивні та негативні аспекти впливу британців на Індію. Проаналізувати оцінку К.Маркса щодо результатів британського панування. "Цивілізаторська місія англійців" – міф чи реальність?
Рекомендовані джерела:
Акимкина Н., Люксембург Н. Практикум по истории зарубежного Востока. – М., 1965. – Т.2.
Добролюбов Н.А. Взгляд на историю и современное состояние Ост-Индии / Собрание сочинений в 9-ти томах. – М, 1962. – Т.2.
Маркс К. Британское владычество н Индии / Маркс К., Знгельс Ф. Полное собрание сочинений. – Т.9.
Маркс К. Будущие результаты британского владычества в Индии / Там же.
Неру Дж. Взгляд на всемирную историю. – М., 1989. – Т.2.
Практикум по новой истории стран Азии / Под ред. В.И. Овсянникова. – М., 1990.
Хрестоматия по новой истории. – М., 1965. – Т.2.
Рекомендована література:
Алаев Л.Б. Сельская община в Северной Индии. Основные этапы эволюции. – М., 1981.
Антонова К. А. Английское завоевание Индии в XVIII в. – М., 1958.
Антонова К. А., Бонгард-Левин Г. М., Котовский Г. Г. История Индии: Краткий очерк. – М., 1973.
Васильев Л.С. История Востока. – М., 1998. – Т.2. – Гл. 2, 5.
Гаскойн Б. Великие Моголы: Потомки Чингисхана и Тамерлана. – М., 2003.
Долин Д.О. О положении Индии в британской колониальной империи (1832-1917) // Сборник: Индия: история и современность. – М., 1974.
Ерофеев Н.А. Английский колониализм в середине XIX века: Очерки. – М., 1977, 256 с.
Ерофеев Н.А. Английский колониализм и стереотип индийца в XIX в. // Народы Азии и Африки. – 1982. - № 6.
Кочнев В.И. Государство сикхов и Англия. – М., 1968.
Левковский А. И. Особенности развития капитализма в Индии. – М., 1963.
Новая история Индии. – М., 1961.
Олтаржевский В.П., Бейдина Т.Е., Воронкова Г.В. Английская Ост-Индская компания в XVII веке. – Иркутск, 1988, 173 с.
Очерки по новой истории стран Среднего Востока (Индия, Афганистан, Иран). – М., 1952.
Пантикар А. Очерки истории Индии / Пер. с англ. – М,. 1954.
Синха Н.К. История Индии / Пер. с англ. – М , 1954.
Супрунова Л.Л. Роль колониализма в развитии просвещения Индии // Педагогика. – 1996. - № 5.
Чичеров А. И. Экономическое развитие Индии перед английским завоеванием (ремесло и торговля в XV-XVIII вв.). – М., 1965.
Шаститко П.М. Нана Сахиб: Рассказы о народном восстании 1857-1859 гг. в Индии. – М., 1967.
Шинкаренко О.В. Культура Індії за часів британського правління // Історія світової культури. – К., 1997. - Розд. III.
Штейнберг Е.Л. История британской агрессии на Среднем Востоке. – М., 1951.
Семінар 2
КИТАЙ НА ПОЧАТКУ XIX СТ. "ВІДКРИТТЯ КРАЇНИ"
(2 год.)
1. Соціально-економічний та політичний розвиток Китаю наприкінці XVIII – першій половині XIX ст.
2. Зовнішня політика Китаю. Перша "опіумна війна" та "відкриття" Китаю.
3. Друга "опіумна війна" та її наслідки.
Методичні рекомендації:
Перше питання присвячене маньчжурському пануванню в Китаї. При розгляді соціально-економічного становища в країні виділити нові моменти в розвитку країни, звернути увагу на кризу ідеології наприкінці XVIII – першій половині XIX ст.
Говорячи про основні напрямки зовнішньої політики Китаю, виділити причини "закриття" країни та його наслідки. Окремо розглянути опіумне питання. Показати, як боротьба з опіумною торгівлею (діяльність Лінь Цзе-сюя) була використана Англією як привід для переходу до силової політики. При розгляді подій першої "опіумної війни" звернути увагу на основні райони військових дій, політику цинських властей та схарактеризувати реакцію китайського населення. Проаналізуйте текст Нанкінського договору, який продемонстрував результати війни.
У третьому питанні схарактеризувати подальше поглиблення кризи маньчжурської імперії, військові дії 1856 – 1858 рр. Окремо розглянути Тяньцзінські договори 1858 р. і Пекінські конвенції 1860 р. Детально проаналізувати наслідки "відкриття" Китаю.
Рекомендовані джерела:
Маркс К. Договор между Британией и Китаем // Маркс К., Энгельс Ф. Полное собрание починений. – Т.12.
Практикум по новой истории. – М., 1990.
Хрестоматия по новой истории. – М., 1965. – Т. 2.
Рекомендована література:
Березный Л.А. Апология колониализма // Сборник: Историография и источниковедение стран Востока. – М., 1965.
БутаковА. М., Тизенгаузен А. Е. Опиумные войны. – М., 2002.
Васильев Л.С. История Востока. – М., 1998. – Т.2. – Гл. 13.
Врадий С.Ю. Государственный деятель Линь Цзесюй // Вестник ЛГУ. – 1987. – Серия 2: История. – Вып.3.
Ерусалимский А.С. Колониальная эксплуатация капиталистических держав и освободительное движение народов Южной Африки и Китая в XVII – XIX вв. – М., 1974.
Загорский А. В. Япония и Китай. Пути общественного развития в оценке японской историографии. – М., 1991.
История дипломатии. – М., 1959. –Т.І.
История Китая с древнейших времен до наших дней. – М., 1974.
История Китая / Под ред. А.В. Меликсетова. – М., 1998; Изд. 2-е. – М., 2002.
Клименко Н.П. Колониальная политика Англии на Дальнем Востоке в середине XIX в. – М., 1976.
Международные отношения на Дальнем Востоке. – М., 1973.
Новая история Китая. – М., 1972.
Попов И. Россия и Китай: 300 лет на грани войны. – М., 2004.
Сидихменов В. Я. Маньчжурские правители Китая. – М.,1985.
Сладковский М.К. Китай и Англия. – М., 1980.
Семінар 3
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНЕ ПОВСТАННЯ В ІНДІЇ
1857 -1859 рр. та СЕЛЯНСЬКА ВІЙНА ТАЙПІНІВ:
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
(2 год.)
1. Причини і початок повстань в Індії та Китаї: спільне та особливе.
2. Хід визвольної боротьби національно-визвольного повстання в Індії.
3. Початок та хід селянської війни тайпінів. Держава Тайпін-Тянго.
4. Характери повстань, причини поразки та історичне значення.
Методичні рекомендації:
Перше питання присвячене внутрішнім та зовнішнім факторам, що спричинили обидва повстання. На прикладі повстання в Індії слід пояснити терміни "передумови", "причини" та "привід". Визначить спільні моменти в обох повстаннях, якою була роль ідеології.
Розглядаючи хід сійпайського повстання в Індії необхідно звернути увагу на основні центри повстання – Делі, Канпур і Ауд: загальне та особливе. Чи можна події 1857 - 1859 рр. назвати простим солдатським бунтом? Яку роль мав указ королеви Вікторії для придушення повстання?
Повстання в Китаї носило ярко виражений релігійний характер. Необхідно зупинитися на особі Хун Сю-Цюаня та його вченні "істинного шляху" (гімни 1845-1846 рр.). Порівняйте задеклароване із створеним державним ладом та принципами зовнішньої та внутрішньої політики тайпінської держави.
Розглядаючи характери повстань необхідно проаналізувати наявну історіографію. Виділіть причини поразки та проаналізуйте історичне значення. Проаналізуйте зміни у політиці англійців в Індії та наслідки тайпінського повстання.
Рекомендовані джерела:
Акимкина Н., Люксембург Н. Практикум по истории зарубежного Востока. – М., 1965. – Т.2.
Добролюбов Н.А. Взгляд на историю й современное состояние Ост-Индии / Собрание сочинений в 9-ти томах. – М, 1962. – Т.2.
Договори Росії з Китаєм (1858-1902 рр.) // http://www.hist. msu.ru/ER/Etext/FOREIGN/china.htm
Маркс К. Английские жестокости в Китае // К.Маркс, Ф.Энгельс. Полное собрание починений. – Т.12.
Маркс К. Договор между Британие и Китаем // Там же.
Неру Дж. Взгляд на всемирную историю. – М., 1989. – Т.2.
Практикум по новой истории стран Азии / Под ред. В.И. Овсянникова. – М., 1990.
Скачков К.А. Пекин в дни тайпинского восстания: Из записок очевидца. – М., 1952.
Тайпинское восстание: Сборник документов. – М., 1961.
Хрестоматия по новой истории. – М., 1965. – Т.2.
Цикл корреспонденций К.Маркса и Ф.Энгельса о политике англичан в Индии и сипайском восстании / Маркс К., Энгельс Ф. – ПСС. –Т.12.
Рекомендована література:
Антонова К.А., Бонгард-Левин Г.М., Котовский Г.Г. История Индии. - – М ., 1979.
Васильев Л.С. История Востока. – М., 1998. – Т.2. – Гл. 2, 5.
Народное восстание в Индии в 1857 - 1859 гг. / Сб. статей к 100-летию восстания. – М„ 1957.
Новая история Индии. – М., 1961.
Овсянников В.И. Советская историография феодального этапа массовых движений в Индии и Китае в середине XIX в. // Узловые проблемы истории докапиталистических обществ Востока. – М., 1990. – С.154-159.
Осипов А.М. Великое восстание в Индии 1857-1859 гг. – М., 1957.
Осипов А.М. Национально-освободительное восстание 1857-1859 гг. в Индии // Историография стран Востока (проблемы нового времени). – М., 1978.
Синха Н.К. История Индии / Пер. с англ. – М , 1954.
Шаститко П.М. Нана Сахиб: Рассказы о народном восстании 1857-1859 гг. в Индии. – М., 1967.
Юрлова Т.Ф. Народное восстание 1857-1859 гг. в Индии и английское общество. – М., 1991.
* * *
Белелюбский Ф.Б. Внешняя программа вождя тайпинов Хун Тэньгана / Сборник: Новое в изучении Китая. – М., 1988.
Белелюбский Ф.Б. Идея равенства у тайпинов // Народы Азии и Африки. – 1975. - № 2.
Врадий С .Ю. Государственньш деятель Линь Цзесюй // Вестник ЛГУ. – 1987. – Серия 2: История. – Выпуск 3.
Ерусалимский А.С. Колониальная эксплуатация капиталистических держав и освободительное движение народов Южной Африки и Китая в XVII – XIX вв. – М., 1974.
Илюшечкин В. П. Крестьянская война тайпинов. – М., 1967.
Илюшечкин В.П. Крестьянский «коммунизм» тайпинов // Народы Азии и Африки. – 1972. - № 3.
Ипатова А. «Именем неба восстановим справедливость» (русские архивные документы) // Проблемы Дальнего Востока. – 1993. – №4. – С.135-147.
История дипломатии. – М., 1959. –Т.І.
История Китая с древнейших времен до наших дней. – М., 1974.
История Китая / Под ред. А.В. Меликсетова. – М., 1998. – Гл. 10.; Изд. 2-е. – М., 2002.
Кара-Мурза Г.С. Тайпины: Великая крестьянская война и тайпинское государство в Китае. – М., 1957.
Королёва Н.Я. Дискуссия историков КНР о характере и движущих силах восстания тайнинов // Сборник: Аграрные отношения и крестьянские движения в Китае. – М., 1975.
Коттерелл А. Китай / Очевидец: Обо всем на свете. – Лондон; Нью-Йорк,; Штудгарт; Москва: “Дарлинг Киндерсли”, 1996.
Малявин В. В. Китайская цивилизация. – М., 2000.
Международные отношения на Дальнем Востоке. – М., 1973.
Непомнин О.Е. Социально-экономическая история Китая: 1894 - 1914. – М., 1980.
Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин: XVII — начало XX века. – М., 2005.
Новая история Китая. – М., 1972.
Овсянников В.И. Тайпины: поиск будущего в прошлом // Проблемы Дальнего Востока. – 1987. – № 3.
Сидихменов В. Я. Маньчжурские правители Китая. – М.,1985.
Сладковский М.К. Китай и Англия. – М., 1980.
Семінар 4
БУРЖУАЗНА РЕВОЛЮЦІЯ В ЯПОНІЇ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ
(2 год.)
1. Громадянська війна і ліквідація Сьогунату.
2. Реформи 70-х років в Японії та їх значення. Характер і особливості промислового розвитку Японії.
3. Політична боротьба. Японська конституція 1889 р.
Методичні рекомендації:
Розгляд першого питання необхідно розпочати з процесу "відкриття країни", пов'язаного з тиском США (експедиція Перрі) та укладання японо-американського договору 1854 р.
Наслідком відкриття країни стала громадянська війна. Особливу увагу слід звернути на розстановку сил напередодні революції: склад табору сьогуна і антисьогунської опозиції. Розглянути хід боротьби двох ворожих таборів та розкрити роль іноземних держав.
Відновлення імператорської влади зумовили проведення буржуазних реформ. Реформи проводилися в економічній, політичній та супільно-культурній сферах. Звернути увагу на особливості розвитку Японії в порівнянні з капіталістичними країнами світу, які пережили етап становлення капіталізму значно раніше: темпи, рівень розвитку, монополізація, роль держави.
Окремо розглянути створення японського парламенту та прийняття конституції.
Семінар 5
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЯПОНІЇ
(на самостійне вивчення1)
1.Тенденції та характер зовнішньої політики Японії наприкінці XIX – початку XX ст.
2. Основні напрямки зовнішньополітичної експансії:
2.1 японо-китайська війна;
2.2. анексія Кореї;
2.3. російсько-японська війна 1904 - 1905 рр.
Методичні рекомендації:
Особливу увагу слід звернути на причини формування агресивного зовнішньополітичного курсу Японії, на ті сили, які його визначали.
При розгляді конкретних подій більше уваги звернути не на безпосередні військові дії. а на цілі, методи і результати воєн.
Рекомендовані джерела:
Симодский трактат 1855 г. // http://www.japantoday.ru/offic/1855.shtml
Тобохаси Киеси. Дипломатическая история японо-китайской войны 1894 -1895 гг. –М., 1956.
Хрестоматия по новой истории. – М., 1965. – Т.2.
Япония. Словарь. – М., 1992.
Рекомендована література:
Агаев С.Л. «Мейдзи исин» революция и реформы // Народы Азии и Африки. – 1973. - №2.
Балакин В. И. Причины и последствия русско-японской войны 1904-1905 годов // Новая и новейшая история – 2004. – № 6.
Бедняк И.Я. Япония в период перехода к империализму. – М., 1962.
Берндт Ю. Лики Японии. – М., 1988.
Буддизм в Японии. – М., 1993.
Василевский И.И. Колониальная политика Японии в Корее накануне аннексии (1904 – 1910). – М., 1975.
Васильев Л.С. История Востока. – М., 1993. – Т.2.
Верисоцкая Е.В. Идейные предпосылки агрессивной политики японского империализма // Япония. Экономика. Политика. История. – М., 1989. – С.255-262.
Гальперин А.Л. К вопросу о генезисе капитализма в Японии / О генезисе капитализма в странах Востока. – М., 1962.
Гальперин А.Л. Очерки социально-политической истории Японии в период позднего феодализма. – М., 1963; Изд. 2-е. – М., 1991.
Дисскусионные проблемы японской истории. – М., 1991, 173с.
Жуков Е.М. К вопросу об оценке «революции Мзйдзи» // Вопросы Истории. – 1968. - № 2.
Жуков Е.М. Революция и преобразования Мзйдзи в Японии. – М., 1951.
Золотарев В.А., Козлов И.А. Русско-японская война 1904- 1905 годов. Борьба на море. – М., 1990.
Из истории общественной мысли Японии XVII-XIX вв. – М., 1990.
История русско-японской войны 1904 – 1905 гг. – М., 1977.
История Японии. – М., 2002.
История Японии. Учебное пособие. Т.1-2. – М., 1998.
Конрад Д.И. Столетие японской революции // Народы Азии и Африки. – 1968. –№ 4.
Конрад Н.И. Избранные труды. История. – М., 1974.
Кузнецов Ю. Д., Навлицкая Г. Б., Сырицын И. М. История Японии. Учебник для студентов Вузов. – М., 1988.
Кутаков Л.Н. Россия и Япония. – М., 1988.
Лещенко Н.Ф. К вопросу о внутренних факторах развития капитализма в Японии // Дискуссионные проблемы японской истории. – М., 1991. – С. 127-153.
Макаренко В.В. «Мэйдзи исин»: Стадиальные особенности генезиса капитализма в Янонии // Народы Азии и Африки. – 1983. - № 5.
Маринов В.А. Россия и Япония перед первой мировой войной. – М., 1971.
Мещеряков А. Заговор против крови (реформы) // Знание-сила – 1991. -№10. – С.24-27.
Мещеряков А.Н. Герои, творцы и хранители японской старины. – М., 1988.
Молодякова Э.В., Маркарян С.Б. Японское общество: книга перемен (полтора века эволюции). – М., 1996.
Норман Г. Возникновсние современного государства в Японии. – М., 1981.
Окамото С. Японская олигархия в русско-японской войне. – М., 2003.
Очерки новой истории Японии (1640 – 1917). – М., 1968.
Петров Д.В. Колониальная экспансия США в Японии в середине XIX века. – М., 1955.
Попов В.А. Аграрные преобразования в годы революции Мэйдзи // Япония: Экономика. Политика. История. – М., 1989. – С. 237-247.
Раввина М. Последний самурай. – М., 2005.
Радуль-Затуловский Я.Б. Из истории материалистических идей в Японии. – М., 1972.
Сила-Новицкая Т.Г. Культ императора в Японии. Мифы, история, доктрины, политика. – М., 1987.
Спеваковский А.Б. Самураи - военное сословие Японии. – М., 1981.
Тояма С. Мэйдзи исин. Крушение феодализма в Японии. – М., 1959.
Файнберг Э.Я. Установление русско-японских дипломатических и торговых отношений // Вопросы Истории. – 1969. -№3.
Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн (конституція 1889 р.). – К., 1994. –С.448-451.
Щетимина Е.В. Либерально-буржуазная интеллигенция и формирование идеологии экспапсионизма в Японии. // Проблемы Дальнего Востока. – 1984. - №4.
Эйдус Х.Т. История Японии с древнейших времен до наших дней. Краткий очерк. – М., 1968.
Эйдус Х.Т. Очерки новой и новейшей истории Японии. – М., 1955.
Яковлев А. И. Реформы на Востоке: предпосылки, механизм и последствия // Восток – 1993. – № 5.
Питання до модульного контролю:
Політична карта Сходу напередодні нового часу.
Внутрішні і зовнішні передумови зародження капіталізму на Сході.
Перетворення Індонезії в голландську колонію.
Криза і розпад імперії Великих Моголів, етапи колоніального підкорення Індії.
Політика англійських колонізаторів в Індії, наслідки і значення встановлення колоніального панування.
Причини і характер повстання 1857-1858 рр. в Індії, причини поразки та історичне значення.
Цинська імперія у XVII - XVIII ст.
Боротьба Англії за відкриття Китаю наприкінці XVIII - на початку XIX ст. Опіумне питання.
Селянська війна тайпінів. Основні риси внутрішньої і зовнішньої політики. Причини поразки.
Особливості розвитку Японії в період сьогунату Токугава.
"Відкриття" Японії, його наслідки.
Передумови і причини буржуазної революції в Японії. Громадянська війна і ліквідація сьогунату.
Буржуазні реформи в Японії після революції.
Зовнішня політика Японії наприкінці XIХ - на початку XX ст.