Методичні рекомендації

У першому питанні розглянути статус Дунайських князівств (Волоського і Молдовського) у складі Османської імперії. Простежте зміни цього статусу після російсько-турецької війни 1828 – 1829 рр. Проаналізуйте, які події відбувалися у князівствах у 1848 р., чи пов'язані вони з загальноєвропейською революцією «весна народів». З'ясуйте ставлення Російської та Османської імперії до цього руху, відносини між імперіями щодо питання Дунайських князівств. Визначте результати та наслідки повстання 1848 р. у Дунайських князівствах.

У другому питанні розгляньте, як змінилася ситуація в реґіоні після Кримської війни (за умовами Паризького миру 1856 р.) Які держави збільшили свій вплив на князівства?

У третьому питанні з'ясуйте як розвивався національно-об’єднавчий рух у князівствах з другої половини 50-х років. На які зовнішні сили спиралися прихильники національного об’єднання – уніоністи – у своїй діяльності? Які зовнішні та внутрішні сили заважали об'єднанню? Праналізуйте умови обЄЄєднання та насдідки цього явища для Румунії та для розвитку міжнародних відносин у Європі.

У четвертому питанні необхідно з'ясувати, що стало причинами та передумовами утворення незалежної румунської держави.

Контрольні питання:

● політичне і економічне становище Дунайських князівств у другій чверті

ХІХ ст.;

● органічний реґламент та його політичний зміст;

● запровадження єдиного громадянства для князівств;

● фінансове і митне об’єднання Волощини і Молдови;

● Дунайські князівства в умовах російсько-турецької конвенції 1849 р.;

● румунська державність у політиці Австрії, Англії і Франції;

● особливості національно-об’єднавчого руху в другій половині 50-х

років: уніоністи і сепаратисти;

● внутрішні чинники політичного об’єднання Волоського і Молдовського

князівств;

● статті Паризької конвенції 1858 р. з румунського питання;

● утворення Румунії – підрив основ Паризького миру;

● правління О.Кузи і аграрна реформа 1864 р.

Тема 6. Австро-Угорська угода 1867 та її наслідки для Угорщини

1. Державно-правовий статус Угорського королівства в складі монархії Габсбургів після революційних подій 1848 р..

2. Умови Австро-Угорської угоди 1967 р. та її наслідки для Угорщини.

3. Національне питання в Угорщині після 1967 р. та способи його розв’язання.

4. Економічний розвиток. Назрівання австро-угорського непорозуміння.

Джерела та література

Айрапетов А. Г. От империи Габсбургов к идее Дунайской конфедерации // Вопросы истории. – 2004. - № 2.

История Венгрии: В 3 т. / Отв. ред. Т.М.Исламов. Москва, 1972. Т.2.

Краткая история Венгрии / Отв. ред. Т.М.Исламов. Москва, 1991.*История Венгрии. – М., 1971 – 1972. – Т. 1 – 2.

Мандрик І.О. Угорсько-хорватська угода 1868 р. // Проблеми

Мандрик И. А. Дуалистическое соглашение 1867 г. и государственно-правовое положение Венгрии // Вопросы новой и новейшей истории. – 1989. - № 35.

Мандрик І. О. Проблеми відродження державності Угорщини на першому етапі дуалізму (1867 – 1890 рр.). – Ужгород, 1997.

Миллер И. С. Исследования по истории народов Центральной и Восточной Европы XIX в. – М., 1980.

Национальные движения в Центральной Европе. Сотрудничество и контакты (30 – 70-е годы XIX в.). – М., 1991.

Нация и национальный вопрос в странах Центральной и Юго-Восточной Европи во второй половине XIX– начале ХХ в. – М., 1991.

права. Москва, 1986.

слов’янознавства (Львів). 1994. Вип. 46

Тейлор А. Габсбурзька монархія 1809 – 1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини. – Львів, 2002.

Формирование наций в Центральной и Юго-Восточной Европе. Исторические и историко-культурные аспекты. – М., 1981.

Фрейдзон В. Хорватский национальный радикализм (великохорватская идеология вXIX веке) // Славяноведение. – 1998. - № 5.

Фрейдзон В. Хорватский югославизм в 30 – 90 годы XIXвека // Славяноведение. – 1998. - № 5.

Фрейдзон В. И. Борьба хорватского народа за национальную свободу. Подъем освободительного движения в 1859 – 1873 гг. История, идеология, политические партии. – М., 1970.

Фрейдзон В. И. Далмация в хорватском национальном возрождении XIX в. К истории югославизма и его неудачи. – М., 1997.

Фрейдзон В. И. Судьбы крестьянства и общественной мысли Хорватии XIX– начала ХХ в. От консервативно-реформистских идей к программе крестьянской демократии. 1832 – 1914 гг. – М., 1993.

Хевеши М. А. Мировоззрение венгерских революционных демократов (40-е гг. XIXв.). – М., 1962.

Чизмадиа А., Ковач К., Асталош Л. История венгерского государства и

Контрольні питання:

● суспільно-політичний зміст угоди;

● проблеми адміністративного об’єднання всіх частин Транслейтанії;

● закон про національності 1868 р.;

● зміст хорвато-угорської угоди 1868 р.;

● державноправне з’єднання Семигороддя з Угорщиною;

● причини назрівання австро-угорського непорозуміння.