Методичні рекомендації

Визначану навчальним планом цю тему семінарського заняття слід розглядати під кутом зору національно-вузвольного руху балканських народів від османського іга заголом і болгарського народу зокрема. Важливим є також з’ясування ролі Болгарської православної Церкви в розвитку болгарського визвольного руху. Розглядаючи балканську кризу 70-х рр. ХІХ ст. необхідно зосередити увагу на балгарських повстаннях, визначити ідейну і керівну роль Болгарського центрального комітету. Разом з вивченням подій на Балканах, варто простежити і позицію влади і суспільної думки в Росії. Окремого і детального розгляду потребує Російська-турецька війна 1877-1878 рр. і її наслідки для Болгарії. Створення автономної Болгарської держави і розвиток Болгарї в останній чверті ХІХ ст. необхідно розглядати в контексті європейської політики. Розглядаючи питання соціально-економічного розвитку Болгарії, варто заслухати і обговорити тему Тирновської конституції, а також умови для капіталістичного розвитку в Болгарії.

Контрольні питанні:

Яку роль у болгарському національно-визвольному русі відіграла Болгарська православна Церква?

Балканська криза і Болгарські повстання середини 70-х рр. ХІХ ст.?

Балгари у Російсько-турецькій війні 1877-1878 рр.

Сан-Стефанський, Берлінський договори і створення Болгарської автономної держави.

Болгарсько-російські взаємини в останній чверті ХІХ ст.

Що характеризує соціально-економічний розвиток Болгарії останній чверті ХІХ ст.?

Тема 4. Південні слов’яни у другій половині хіх ст.

4 Год. (2 заняття)

1. Сербія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина напередодні та під час Балканської війни 1877 – 1878 рр. Берлінський трактат та зміна статусу південнослов’янських територій.

2. Сербія після Берлінського трактату.

3. Чорногорія після Берлінського трактату.

4. Боснія та Герцеговина після Берлінського трактату.

5. Македонія після Берлінського трактату.

Джерела та література:

Австро-Венгрияи славяно-германские отношения. – М., 1965.

Балканыв конце ХІХ – начале ХХ ст. Очерки становления национальных государств и политической структуры в Юго-Восточной Европе. – М., 1991.

Внешняяполитика России XIX и начала ХХ века. – М., 1960 – 1985. – Т. 1-6.

Вопросыисториографии и источниковедения славяно-германских отношений. – М., 1973.

Данченко С. И.Развитие сербской государственности и Россия, 1878 – 1903. – М., 1996.

Данченко С. И.Русско-сербские общественные связи (70 – 80-е гг. XIX в.). – М., 1989.

Исаева О.Национальное самосознание славянского населения Македонии в начале ХХ века // Славяноведение. – 2002. - № 3.

История Югославии. – М., 1963. – Т. 1.

Історія Центрально-Східної Європи. Посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів / За ред. Л. Зашкільника. – Львів, 2001.

Карасев В. Г.Сербский демократ Живоин Жуевич. – М., 1974.

Кондратьева В. Н.Русские дипломатические документы об аграрных отношениях в Боснии и Герцеговине (60 – 70-е годы XIX в.). – М., 1971.

Лещиловская И. И.Иллиризм: К истории хорватского национального Возрождения. – М., 1968.

Лещиловская И. И.Общественно-политическая борьба в Хорватии, 1848 – 1849. – М., 1977.

Література:

Международные отношения на Балканах. 1856 – 1878 гг. – М., 1976.

Наумов Е. П.Господствующий класс и государственная власть в Сербии XIII – XIX вв. Динамика социальной и политической системы сербского феодализма. – М., 1975.

Никифоров К. В. Сербия в середине XIX в. Начало деятельности по объединению сербских земель. – М., 1995.

Освободительнаяборьба народов Боснии и Герцеговины и Россия. 1850-1864. – М., 1985.

Освободительная борьба народов Боснии и Герцеговины и Россия. 1865 – 1875. – М., 1988.

Павлюченко О. В.Россия и Сербия. 1888 – 1903. Дипломатические отношения, общественные связи. – К., 1987.

Романенко С.Югославизм в Хорватии, Славонии и Далмации в концеXIX– начале ХХ века // Славяноведение. – 1998. - № 5.

Формированиенациональных независимых государств на Балканах. – М., 1986.

Фрейдзон В.Русские консульские донесения из Дубровника о положении в Долмации в 60 – начале 70-х годахXIXвека // Славяноведение. – 2005.-№ 3.

Фрейдзон В.Хорватский национальный радикализм (великохорватская идеология вXIXвеке) // Славяноведение. – 1998. - № 5.

Фрейдзон В.Хорватский югославизм в 30 – 90 годыXIXвека // Славяноведение. – 1998. - № 5.

Фрейдзон В. И. Борьба хорватского народа за национальную свободу. Подъем освободительного движения в 1859 – 1873 гг. История, идеология, политические партии. – М., 1970.

Фрейдзон В. И.Далмация в хорватском национальном возрождении XIX в. К истории югославизма и его неудачи. – М., 1997.

Фрейдзон В. И.Судьбы крестьянства и общественной мысли Хорватии XIX – начала ХХ в. От консервативно-реформистских идей к программе крестьянской демократии. 1832 – 1914 гг. – М., 1993.

Хитрова Н. И.Черногория в национально-освободительном движении на Балканах и русско-чорногорские отношения в 50 – 70-х годах ХІХ в. – М., 1979.

Хрестоматияпо истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 1-2.

Шемякин А. Л. Идеология Николы Пашича. – М., 1996.

Шемякин А. Л.Никола Пашич // Вопросы истории. – 2002. - № 2.

Шемякин А.Л.Обреченная конституция: сербский устав 1888 г. // Новая и новейшая история. – 2002. - № 4.

Шофман А. С.Очерки по истории Македонии и македонского народа. – Казань, 1960. – Т. 1-2.