Тема 2. Громадянська війна в Росії. (2 год.)

1. Причини та початок Громадянської війни. Втручання в її хід інших держав.

2. Конфлікт “білих” та “червоних” у Громадянській війні.

3. Ідеологія та напрямки боротьби “зелених”.

4. Національні конфлікти в Громадянській війні. Більшовицько-польська війна.

Мета: виявити систему взаємопов’язаних конфліктів в межах Громадянської війни, дослідити цілі конфліктуючих сторін, інтереси різних верств населення, мету та методи іноземного втручання, причини перемоги більшовиків та різкої зміни в їхній політиці.

Дати визначення термінам і пояснити поняття: “воєнний комунізм”, продовольча диктатура, продрозкладка, продзагони, “білі”, “червоні”, “зелені”, “рожеві уряди”, інтервенти, “червоний терор”, “білий терор”, воєнспец, комісар, Добровольча армія, Комуч, “золотий ешелон”, “ешелони смерті”, “Всевелике військо Донське”, Озброєні сили Півдня Росії, басмачі, мусаватісти, дашнаки.

Дискусійні проблеми:

1. Чи були “інтервенти” інтервентами або чому іноземці втручалися в Громадянську війну в Росії?

2. Чи допомогали іноземці “білим” або хто допомагав більшовикам?

3. Чому під час Громадянської війни працювали залізниці?

4. Чому перемогли більшовики, якщо їхня ідеологія не влаштовувала основні верстви населення?

5. Ідеологія якої верстви населення перемогла внаслідок Громадянської війни?

Контрольні питання:

1. Які події історики вважають початком Громадянської війни?

2. Як чехи потрапили в Сибір і чому повстали?

3. На які етапи поділяється Громадянська війна?

4. Чи відрізнялись за соціальним складом армії “білих” та “червоних”?

5. На чиєму боці боролись офіцери царської армії? Чому?

6. Сформулюйте основні вимоги “зелених”, проти кого вони боролись?

7. Назвіть наслідки Громадянської війни.

Теми усних доповідей:

1. Адмірал О.В. Колчак.

2. А.І. Денікін – політик та полководець.

3. Антонівщина.

4. Білий барон – генерал П. Врангель.

5. Громадянська війна і золотий запас Росії.

Методичні поради:

Вивчаючи дану проблему необхідно:

1. З’ясувати та обґрунтувати причини Громадянської війни в Росії. Виявити розбіжності у поглядах радянських та сучасних істориків у визначенні початку Громадянської війни. З’ясувати, які держави втручалися в хід Громадянської війни в Росії. Проаналізувати мету, методи іноземного втручання, кількість контингентів іноземних військ. З’ясувати причини, хід та наслідки чеського повстання в Сибіру. Дослідити відносини більшовицького уряду з Німеччиною до листопадової революції 1918 р. Виявити, на чиєму боці в Громадянській війні були представники Антанти, якій владі віддавали перевагу. Як змінилось ставлення більшовицького уряду до військ Антанти після підписання Брестського миру? З’ясувати, чи велися військові дії між військами Антанти та Червоною Армією. Дати визначення терміну “інтервенція”. Подумати, дії яких держав підпадають під даний термін під час Громадянської війни в Росії.

2. Сформулювати основні ідеологічні та політичні погляди більшовиків. Визначити, які політичні сили об’єднані під спільною назвою “білі”. Виявити ідеологічні та політичні розбіжності в антибільшовицькому таборі. З’ясувати, які уряди в сучасній історіографії називають “рожевими”. Проаналізувати причини еволюції демократичних режимів до військової диктатури (на прикладі Уфімської директорії або Північного уряду). Коротко окреслити основні етапи воєнних дій між “червоними” та “білими”. Показати на карті основні напрямки наступів “білих”, охарактеризувати лідерів білого руху. З’ясувати соціальний склад конфліктуючих сторін та спроби розв’язання ними соціальних проблем в ході війни. Проаналізувати причини та наслідки “червоного” та “білого” терору. Продумати свій варіант відповіді на центральне питання семінарського заняття про причини перемоги більшовиків у Громадянській війні.

3. З’ясувати основні політичні вимоги “зелених”. Виявити ставлення селянства до основних конфліктуючих сторін, до мобілізації у воюючі армії. Дослідити методи вирішення земельного та продовольчого питань червоним та білими урядами. Проаналізувати, яка із сторін змогла привернути на свій бік основну категорію населення Росії. Назвати основні вогнища селянського опору більшовикам. Дослідити, якими методами вдалося більшовикам приборкати селянські повстання. Подумати над п’ятим дискусійним питанням.

4. Виявити причини національних конфліктів в рамках Громадянської війни. Сформулювати ставлення більшовиків та білих урядів до національного питання. Дослідити ставлення країн Антанти та Німеччини до окремих національних конфліктів на теренах Російської імперії. Назвати національні окраїни, які відокремилися від імперії під час Громадянської війни. Чому під час розвалу імперії на клаптикові держави одні нації спромоглись вибороти власну державність, а інші були втягнуті в більшовицьку імперію? З’ясувати причини, хід та наслідки більшовицько-польської війни. З курсу історії України пригадати участь в ній української сторони.

• Джерела:

Аграрная политика советской власти (1917 – 1918). Док-ты и материалы. – М., 1954.

Власть и советское общество в 1917 – 1930-е гг.: новые источники // Отечественная история. – 2000. – №1. – С. 129–142.

Воспоминания генерала барона П.Н. Врангеля. – М., 1992.

Голос народа. Письма и отклики рядовых советских граждан о событиях 1918 - 1932 гг. – М., 1998.

Деникин А.И. Очерки русской смуты. – М., 1991.

Дзержинский Ф.Э. Избранные произведения. – В 2-х тт. – М., 1977.

Дитерихс М.К. Убийство царской семьи и членов дома Романовых на Урале. – М., 1991.

Из истории Всероссийской Чрезвычайной Комиссии 1917 – 1921 гг. Сборник документов. –М., 1958.

История Отечества в документах. Хрестоматия. – М., 1994-1995.

История России. 1917 – 1940. Хрестоматия. – Екатеринбург, 1993.

История Советской Конституции (в документах). 1917 - 1956. – М., 1957.

Керенский А. Ф. Россия на историческом повороте. – М., 1993.

Красный террор в годы гражданской войны. По материалам Особой следственной комиссии // Вопросы истории. – 2001. – №№ 7 –10.

Крестьянские восстания в Тамбовской губернии. 1919 –1921 гг. Документы и материалы. – Тамбов, 1994.

Мельгунов С.П. Красный террор в России. 1918-1923 гг. – М., 1989.

Нестор Махно. Воспоминания. – М., 1992.

Октябрь 1917 и судьбы политической оппозиции. Хрестоматия по истории общественных движений и политических партий. – Ч.1. – Гомель. 1993.

Октябрьский переворот.Революция 1917 года глазами ее руководителей. – М., 1991.

Россия антибольшевистская: из белогвардейских и эмигрантских архивов. – М., 1995.

Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918-1939. Документы и материалы. В 4-х тт. – Т.1. 1918-1922. – М., 1998.

Троцкий Л. Уроки Октября. – Спб., 1991.

Фрунзе М.В. Избранные произведения. – М., 1984.

Чернов В.М. Перед бурей. – М., 1993.

Шкуро А.Г. Записки белого партизана. – М., 1991.

Шульгин. В.В. 1920. – М., 1990.

Юденич под Петроградом. Из белых мемуаров. – Л., 1991.

Энгельгердт Б.А. Контрреволюция. Из воспоминаний начальника Отдела пропаганды “Добровольческой армии” // Вопросы истории. – 2008. – № 7. – С. 55–82.

Література:

Абрамович А. Хто керував Червоною Армією? (Про участь і роль євреїв у громадянській війні у СРСР (1918 – 1922 рр.) // Історія в школі. – 2005. – № 3-4. – С. 59–63.

Авдошкина О.В. Диктатура М.К. Дитерихса и крах дальневосточной контрреволюции // Вопросы истории. – 2007. – № 11. – С. 111–120.

Аксютин Ю. Мятеж Чехословацкого корпуса. К истории начала Гражданской войны // Свободная мысль. – 2008. – № 9. – С. 121–132.

Акульшин П.В., Гребенкин И.Н. Первый Кубанский (“Ледяной”) поход Добровольческой армии // Вопросы истории. – 2006. – № 6. – С. 70–87.

Александров А. Антанта. История и урок на будущее // Эхо планеты. – 2004. – № 17. – С. 18–20.

Аманжолова Д. Два атамана: Александр Дутов и Борис Анненков // История. – 2002. – № 32 (23-31 августа). – С. 12–16.

Аманжолова Д. Национальный вопрос в годы гражданской войны в России // История. – 2003. – № 19 (16-22 мая). – С. 1–9.

Базанов С. Гений наступления и маневра: [Полководец Первой мировой войны генерал Н.Н. Юденич] // История. – 2004. – № 46; №47.

Базанов С. Первая жертва Октября: [Духонин был и остался честным человеком] // История. – 2006. - № 23 (1-15 декабря). – С. 20–29.

Базанов С.Н. Генерал Брусилов // Преподавание истории в школе. – 2007. – № 12. – С. 42–49.

Белые генералы. – Ростов-н/Д., 2000.

Брюггельманн К. Эстония и Петроградский фронт гражданской войны 1918 –1920 годы // Вопросы истории. – 2007. – № 5. – С. 17–33.

Будницкий О. Добровольческая армия // Знание – сила. – 2007. – № 8. – С. 75–83.

Будницкий О. Белый барон – генерал Врангель // Знание – сила. – 2007. – № 12. – С. 42–49.

Будницкий О. Конармия [Первая конная армия официально была создана 19 ноября 1919 года] // Знание – сила. – 2007. – № 9. – С. 45–53.

Будницкий О. Пилсудский против Тухачевского: советско-польская война // Знамя – сила. – 2008. – № 4. – С. 44–51.

Васильєв В.Ю. Еволюція поглядів керівництва РКП(Б) та КП(Б)У на світову революцію в контексті радянсько-польської війни 1920 року // Український історичний журнал. – 2006. – № 5. – С. 155–172.

Ватлин А.Ю. Международная стратегия большевизма на исходе первой мировой войны // Вопросы истории. – 2008. – № 3. – С. 72–82.

Веллер М., Буровский А. История безумной Гражданской войны. – М., 2007.

Велігодський Д.В. Законотворчість військово-авторитарних режимів А.І.Денікіна і П.М. Врангеля в Криму (1919 – 1920 рр.) // Часопис Київського університету права. – 2003. – № 4. – С. 93–99.

Войтиков С.С. С чего началась история Красной Армии // Отечественная история – 2006. –№ 6. – С. 126–132.

Гагкуев Р. Совесть, долг, боевое братство... [Политические идеалы, социальная база Белого движения. Военные и политические деятели революции и контрреволюции] // История. – 2008. – № 4 (15-29 февраля). – С. 6–15.

Гак А. Гражданская война и золотой запас России // Наука и жизнь. – 2001. – № 9. – С. 28–35.

Ганин А.В. Александр Ильич Дутов // Вопросы истории. – 2005. – № 9. –С. 56–84.

Ганин А.В. Гибель атамана А.И. Дутова на территории Западного Китая в 1921 году // Новая и новейшая история. – 2006. – № 6. – С. 162–174.

Ганин А.В. Малоизвестная страница истории Гражданской войны на востоке России // Вопросы истории. – 2008. – № 10. – С. 62–67.

Ганин А.В. О роли офицеров Генерального штаба в гражданской войне // Вопросы истории. – 2004. – № 6. – С. 98–111.

Головатенко А. Они шли на Восток... (Чехословацкий корпус в России) // История. – 2008. – № 4 (15-29 февраля). – С. 32–38.

Гришанин П.И. Белое движение и гражданская война: историческая феноменология и историческая память // Вопросы истории. – 2008. – № 2. – С. 167–172.

Зленко Г. Казачий нащадок Олександр Колчак // Науковий світ. – 2007. - № 11. – С. 28–29.

Зубачевский В.А. Геополитическая страница истории Гражданской войны. 1918 – 1919 годы // Отечественная история – 2005. – № 5. – С. 118–130.

Иванов Н.С. Аграрная политика после Октября 1917 года // Преподавание истории в школе. – 2007. – № 4. – С. 33–39.

Иоффе Г. Адмирал Колчак: “Людей, дайте мне людей! // Наука и жизнь. – 2005. – № 1. – С. 74–77.

Иоффе Г. Генерал Врангель: “Умирали одиночные огни родного берега” // Наука и жизнь. – 2005. – № 2. – С. 70–73.

Искендеров А.А. Очерки истории советского общества: [Гражданская война в России: причины, сущность, последствия] // Вопросы истории. – 2003. – № 10. – С. 75–95.

Каминский В.В. Брат против брата: офицеры-генштабисты в 1917 – 1920 годах // Вопросы истории. – 2003. – № 11. – С. 115–126.

Карцев А. “Чудо на Висле” обеспечил криптолог // Эхо планеты. – 2005. – № 39. – С. 38–39.

Ковалев Д.В. Социализация земли и крестьянское землепользование (по материалам Подмосковья) // Отечественная история – 2007. – № 5. – С. 97–106.

Коновалова О.В. К истории Гражданской войны в России: В.М. Чернов, эсеры и Директория // Отечественная история – 2006. – № 5. – С. 49–64.

Корольченко А. Выбитый генералитет: Историческое повествование. – Ростов-н/Д., 2000.

Кручинин А.С. Белогвардейцы против оккупантов: из истории Добровольческой армии // Русский сборник: Исследования по истории России XIX – XX вв. – М., 2004. – Т. 1. – С. 197–208.

Куликова О. Адмирал Колчак: белое и черное // Эхо планеты. – 2008. – № 43. – С. 48–49.

Матвеев Г.Ф. Еще раз о численности красноармейцев в польском плену в 1919 – 1920 годах // Новая и новейшая история. – 2006. – № 3. – С. 47–56.

Медведев В.Г. Поиски третьего пути в русской революции. Генезис и эскалация “демократической контрреволюции”: [Комитет членов Учредительного Собрания (Комуч)] // Преподавание истории в школе. – 2000. – № 1. – С. 16–22.

Морозова О.М. Кадровый состав и внутриармейские отношения в вооруженных формированиях в годы гражданской войны // Вопросы истории. – 2008. – № 7. – С. 26–38.

Новикова Л.Г. Гражданская война в России в современной западной историографии // Отечественная история. – 2005. – № 6. – С. 142–158.

Новикова Л.Г. Интервенция и Гражданская война на Русском Севере: к переоценке проблемы // Отечественная история – 2007. – № 4. – С. 113–126.

Новоселов Д.С. Кризис ВЧК в конце 1918 – начале 1919 годов // Отечественная история. – 2005. – № 6. – С. 66–77.

Овечкин В.В. Дезертирство из Красной Армии в годы гражданской войны // Вопросы истории. – 2003. – № 3. – С. 108–115.

Петрович В.Г. Расколотая страна (1917 – 1922). Формирование большевистской диктатуры. Гражданская война // История. – 2004. – № 44 (23-30 ноября). – С. 17–22.

Плешкевич Е.А. Временное областное правительство Урала: дискуссия о причинах образования (19 августа – 4 ноября 1918 г.) // Отечественная история – 2003. – № 5. – С. 30–35.

Посадский А.В. Крестьянское добровольчество в Красной Армии 1918 года: (Опыт регионального анализа) // СОЦИС. – 2006. – № 10. – С. 132–137.

Саблин В.А. Белое движение и крестьянство в 1917 – 1920 гг. // Преподавание истории в школе. – 2003. – № 8. – С. 32–38.

Сапоговская Л.В. Золото в политике России (1917 – 1721 годы) // Вопросы истории. – 2004. – № 6. – С. 31–47.

Сушко А.В. Гражданская война в Сибири. Национально-политический аспект // Вопросы истории. – 2008. – № 5. – С. 98–104.

Ушаков А.И. Антибольшевистское движение в годы Гражданской войны: историография проблемы // Преподавание истории в школе. – 2008. – № 2. – С. 3–7.

Ховзун А. Таємниці гірської ущелини (Червоний терор у більшовицькому Криму, 1920 р.) // Дзеркало тижня. – 2004. – № 3 (7-13 серпня). – С. 21.

Цветков В.Ж. Николай Николаевич Юденич // Вопросы истории. – 2002. – № 9. – С. 37–59.

Цветков В.Ж. Репрессивное законодательство белых правительств [проблема соотношения “красного” и “белого террора” // Вопросы истории. – 2007. – № 4. – С. 16–26.

Цысь В.В. Трудовые армии: от трудовых частей к государственным рабочим артелям // Отечественная история. – 2007. – № 5. – С. 86–97.

Чечерюкин-Мейнгардт В. Для зла нет срока давности: [Красный террор в годы Гражданской войны] // История. – 2006. – № 20 (16-31 октября). – С. 6–8.

Чечерюкин-Мейнгардт В. Существует ли “белая” и “красная” правда? : [Из опыты преподавания истории Гражданской войны в средней школе] // История. – 2004. – № 15 (апрель). – С. 26–29.

Чуканов И.А. Политика большевиков Среднего Поволжья в голодные 1918 –1921 годы // Вопросы истории. – 2001. – № 3. – С. 128–134.

Шамбаров В. Белогвардейщина. – М., 2004.

Шевченко В. Полярний адмірал [про Колчака О.В.] // Географія та основи економіки в школі. – 2008. – № 10. – С. 48–50.

Шишкин В.И. 1918 год: от Директории к военной диктатуре // Вопросы истории. – 2008. – № 10. – С. 42–61.

Шишкин Г. День, что не поддается забвению: [Организация Рабоче-Крестьянской Красной Армии] // Эхо планеты. – 2006. – № 8. – С. 32–34.