- •2.Ієрархія молекулярної організації клітини.
- •28. Гормони білкової природи. Їх біологічна дія.
- •3. Вода, як електроліт, кислоти, буферні системи живих організмів.
- •4.Роль вітчизняних вчених в розвитку біохімії спорту.
- •9. Третинна та четвертинна структури білків.
- •5.Найбільш важливі сполуки фосфору та вуглецю, їх біологічна роль.
- •6. Загальна характеристика білків. Класифікація та характеристика окремих класів.
- •7. Функції білків в організмі. Характеристика складних білків.
- •8.Первинна та вторинна структури білків. Навести приклади.
- •10. Класифікація амінокислот, їх будова. Роль пептидного зв’язку в утворенні білків.
- •22. Будова та біологічна роль гліцерофосфоліпідів.
- •16. Короткі відомості про вітаміни в12, в15, н, фолієвої кислоти. Їх біологічна роль, знаходження в природі, добова потреба.
- •17. Моносахариди. Будова, номенклатура. Основні представники.
- •18. Дисахариди. Будова, номенклатура. Основні представники.
- •19. Будова крохмалю, глікогену, клітковини. Біологічна роль.
- •20. Будова, біологічне значення найбільш важливих муко полісахаридів.
- •21. Будова та біологічна роль простих ліпідів. Тверді жири та олії. Стерини.
- •25. Особливості дії ферментів, як біологічних каталізаторів.
- •24.Хімічна природа ферментів. Будова ферментів-протеїнів та ферментів-протеїдів. Характеристика найбільш важливих коферментів.
- •23. Будова та біологічна роль найбільш важливих жирних кислот.
- •26. Класифікація ферментів. Загальна характеристика окремих класів ферментів.
- •27.Загальна характеристика гормонів. Класифікація. Представники окремих груп гормонів.
- •29. Гормони, похідні амінокислот, жирних кислот. Стероїдні гормони.
- •30. Дихотомчний шлях перетворення глюкози до піровиноградної кислоти. Утворення молочної кислоти. Енергетичний ефект.
- •31.Перетравлювання і всмоктування вуглеводів. Рівень глюкози в крові. Роль глюкози в крові. Роль печінки у вуглеводному обміні.
- •36. Перетворення та всмоктування ліпідів. Розщеплення жирів.
- •32. Аеробний шлях розщеплення глюкози. Цикл Кребса. Енергетичний ефект.
- •33. Динаміка молочної кислоти при м’язовій роботі.
- •34.Сучасні уявлення про механізм біологічного окислення: перетворення енергії в живих системах. Макроергічні сполуки. Роль атф в енергетичному обміні.
- •35. Окислювальне фосфорилювання, субтратне фосфорилювання. Вільне окиснення.
- •37. Обмін гліцерину. Енергетичний ефект окиснення гліцерину та окремого тригліцерину.
- •38. Обмін вищих жирних кислот. Енергетичний ефект окислення однієї з вищих жирних кисло.
- •39. Обмін простих білків. Утворення кінцевих продуктів обміну простих білків.
- •41. Білковий склад м’язової тканини. Характеристика окремих білків м’язів та їх біологічна роль.
- •42.Обмін води та мінеральних солей в організмі. Склад води в організмі та її стан в тканинах.
- •43. Механізми м’язового скорочення.
- •44. Спортивне тренування. Зміни, що відбуваються в м’язовій тканині під час тренувань.
- •45. Енергетика м’язового скорочення. Роль атф в цьому процесі та шляхи її ресинтезу.
- •40. Будова та біологічна роль нуклеїнової кислоти.
- •46. Біохімічна характеристика тренованого організму.
- •49. Біохімічні зміни в організмі спортсменів при заняттях циклічними та ациклічними видами спорту.
- •47. Біохімічні фактори, що зумовлюють прояв м’язопої сили, швидкості та витривалості.
- •48.Кисневе споживаннч при фізичному навантаженні, кисневий дефіцит та кисневий борг, «стійкий стан».
- •50. Поняття про тренувальний ефект. Основні методи тренування та їх біологічне обґрунтування.
- •51. Біохімічні зміни складу внутрішніх органів при м’язовій діяльності.
- •52.Біохімія м’язів при втомленні та під час відпочинку.
- •53. Біохімічні закономірності використання та відновлення речовин в м’язах під впливом тренувань.
- •54. Біохімічні особливості ростового організму. Реакції дитячого та юнацького організму на фізичні навантаження. Особливості тренування в дитячому та юнацькому віці.
- •55. Біохімічні зміни в організмі при роз тренуванні та перетренуванні.
- •56. Передстартовий стан та відновний період окремого виду спорту (за вибором).
- •57. Пластична та енергетична функція харчуваня. Необхідність організму у вітамінах та мінеральних речовинах при заняттях різними видами спорту.
- •59.Витрати енергії в організмі спортсменів в залежності від довжини дистанції.
- •58.Взаємовідносини функціонального та пластичного обміну у різних вікових групах.
- •60. Характеристика вправ при заняттях спортивним «єдиноборством» (важка атлетика, боротьба). Механізм енергозабезпечення виконання цих вправ.
- •61. Характеристика вправ при заняттях спортивним «єдиноборством» (бокс, фехтування). Механізм енергозабезпечення виконання цих вправ.
- •62.Характеристика вправ при заняттях бігом на 100 та 200 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •63. Характеристика вправ при заняттях бігом на 400 та 800 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •64. Характеристика вправ при заняттях бігом на 1000 та 1500 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •65. Характеристика вправ при заняттях бігом на 3000 та 10000 м. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
- •66. Характеристика вправ при заняттях бігом на 15, 20 та 30км. Біохімічні зміни в організмі спортсменів і механізм енергозабезпечення цих вправ.
49. Біохімічні зміни в організмі спортсменів при заняттях циклічними та ациклічними видами спорту.
АТФ є безпосереднім джерелом енергії не тільки різних фізіологічних функцій (м'язових скорочень; нервової діяльності, передачі нервового збудження, процесів секреції і т. д.), але і відбуваються в організмі пластичних процесів (побудови та оновлення тканинних білків, біологічних синтезів).
Між цими двома сторонами життєдіяльності - енергетичним забезпеченням фізіологічних функцій і енергетичним забезпеченням пластичних процесів - існує постійна конкуренція. Посилення специфічної функціональної діяльності завжди супроводжується збільшенням витрачання АТФ і, отже, зменшенням можливості використання її для біологічних синтезів.
Як відомо, в тканинах організму, в тому числі і в м'язах, постійно йде оновлення їх білків, однак процеси розщеплення і синтезу строго збалансовані й рівень вмісту білків зберігається постійним. (Про оновлення білків можна судити лише по впровадженню в них введених в організм мічених амінокислот.)
При м'язовій діяльності оновлення білків пригнічується, причому тим більше, чим більшою мірою знижується вміст АТФ в м'язах. Отже, при вправах максимальної і субмаксимальної інтенсивності, коли ресинтез АТФ відбувається переважно анаеробним шляхом і найменш повно, оновлення білків буде пригнічувати більш значно, ніж при роботі середньої та помірної інтенсивності, коли переважають енергетично високоефективні процеси дихального фосфорілірованія.
Пригнічення оновлення білків є наслідком нестачі АТФ, необхідної як для процесу розщеплення, так (в особливості) і для процесу їх синтезу. Тому під час інтенсивної м'язової діяльності порушується баланс між розщепленням і синтезом білків з переважанням першого над другим. Вміст білків у м'язі дещо знижується, а вміст поліпептидів і азотовмісних речовин небілкової природи збільшується. Частина цих речовин, а також деякі низькомолекулярні білки йдуть з м'язів в кров, де відповідно збільшується вміст білкового і небілкового азоту. При цьому можливо і поява білка в сечі.
Особливо значні всі ці зміни при силових вправах великої інтенсивності.
При інтенсивній м'язовій діяльності посилюється також утворення аміаку в результаті дезамінування частини аде-нозінмонофосфорной кислоти, не встигає ресінтезіровать-ся в АТФ, а також внаслідок відщеплення аміаку від глютамина, яке посилюється під впливом підвищеного вмісту в м'язах неорганічних фосфатів, що активують фермент глютаміназу.
Вміст аміаку в м'язах і крові збільшується. Усунення утворився аміаку може відбуватися в основному двома шляхами: зв'язуванням аміаку глютамінової кислотою з утворенням глютамина або утворенням сечовини. Однак обидва ці процеси вимагають участі АТФ і тому (внаслідок зниження вмісту її) при інтенсивній м'язовій діяльності зазнають труднощів. При м'язовій діяльності середньої та помірної інтенсивності, коли ресинтез АТФ йде за рахунок дихального фосфорилювання, усунення аміаку істотно посилюється. Зміст його в крові і тканинах знижується, а освіту глютамина і сечовини зростає.
Через нестачу АТФ під час м'язової діяльності максимальної і субмаксимальної інтенсивності утруднюється і ряд інших біологічних синтезів. Зокрема синтез ацетил-холіну в рухових нервових закінченнях, що негативно відбивається на передачі нервового збудження на м'язи.