- •Цивільний захист
- •5.1 Короткі теоретичні відомості 93
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ 101
- •Передмова
- •Практичне заняття 1 Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •1.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •1.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •1.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •1.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •1.3.2 Групи небезпечних речовин
- •1.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •1.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •1.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •Практичне заняття 2 Практичні розрахунки пов’язані з вибухами та пожежами
- •2.1 Загальні відомості
- •2.2 Визначення надлишкового тиску та ступеню руйнування будівель та споруд при вибуху горючої речовини всередині приміщення
- •2.3 Вибухи горючої речовини ззовні приміщення (у відкритому просторі)
- •2.4 Визначення надлишкового тиску на певної відстані при вибуху вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •2.5 Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під час пожеж
- •Практичне заняття 3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Поняття про радіоактивність, іонізуючи випромінювання та їх характеристики
- •3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •Виявлення прогнозованої обстановки
- •3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході активності зі зруйнованого реактора
- •3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження
- •3.3.4 Визначення дози опромінення при подоланні зон радіоактивного зараження
- •3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження
- •3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження
- •3.3.6 Визначення втрат населення у залежності від отриманої дози опромінення
- •Практичне заняття 4 Оцінка хімічної обстановки
- •4.1 Загрози хімічної небезпеки
- •4.2 Визначення масштабів зон хімічного зараження
- •4.2.1 Визначення глибини зон хімічного зараження
- •Швидкість
- •4.2.2 Урахування впливу перешкод на шляху розповсюдження хмари забрудненого повітря
- •Населений
- •Населений
- •4.2.3 Визначення площі зони хімічного зараження
- •4.3 Визначення тривалості дії нхр
- •4.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту
- •4.5 Визначення можливих втрат населення в районах хімічного зараження
- •4.6 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту
- •4.7 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •Практичне заняття №5
- •5.2 Оцінка ступеню руйнування та розмірів зон руйнування при землетрусі
- •5.2.1 Визначення інтенсивності землетрусу в епіцентрі і на відстані від епіцентру
- •5.2.2 Визначення розміру і площі зон руйнувань в осередку землетрусу
- •5.2.3 Визначення ступеню руйнувань окремих будинків і споруд за землетрусу певної інтенсивності
- •5.3 Оцінка інженерної обстановки при повені
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ
- •5.4 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від ступеню руйнувань будинків та споруд
- •5.5 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях для медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт
- •Практичне заняття №6 Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •Рекомендована література
6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
Радіоактивне зараження впливає на виробничу діяльність об'єкта шляхом дії на людей. Загроза захворювання людей променевою хворобою може викликати необхідність зупинки або обмеження функціонування об’єкту на певний час, протягом якого рівні радіації зменшатися до величин небезпечних для людей.
За критерій стійкості роботи промислового об'єкта в умовах радіоактивного зараження приймається допустима доза радіації (Ддоп), яку можуть одержати люди під час роботи на зараженій місцевості.
Вихідними даними будуть:
- тип ядерного реактору та його потужність(q, мВт);
- кількість зруйнованих реакторів;
- час і місце аварії;
- відстань об'єкту від місця аварії (R,km);
- метеорологічні умови на час аварії(швидкість середнього вітру в приземному шарі, хмарність, (Vсв,км/год);
- напрямок середнього вітру (береться в бік об'єкта - в такому випадку об'єкт
опиниться на осі сліду радіоактивної хмари з максимальним рівнем радіації);
- допустима доза радіації Ддоп, Р(визначають відповідно до закону України«Про захист людини від іонізуючих випромінювань» від 24.02.1998 № 35).
Послідовність оцінки стійкості об'єкта до радіоактивного зараження така.
1. Виявляється максимальний рівень радіації, очікуємий на об'єкті на одну годину після аварії (Р1max).
За відповідною таблицею(додаток Е1)для заданих типу ядерного енергетичного реактору, його потужності та швидкості середнього вітру знаходять рівень радіації на одну годину після аварії на осі сліду на відстані Rx , який приймається за Р1max.
2. Розраховується доза радіації, яку можуть одержати люди під час роботи зміни (tр=12год) в цеху і при перебуванні у сховищі за формулою:
Допр. = (Р1max* Кtн + Р1max* Кtk)* Т/(2* Косл),
де Кtk і Кtн коефіцієнти, знаходять за додатком Е2;
Кпосл - коефіцієнт послаблення радіації будівлею (захисною спорудою, таблиця 3.19), при відсутності табличних значень Кпосл. його можна розрахувати за формулою:
,
де КР – коефіцієнт розташування сховища( Додаток .3);
di – шар половинного послаблення захисного матеріалу;
hi – товщина шару захисного матеріалу;
tn- час початку роботи в зоні зараження після аварії, год ;
tK- час закінчення роботи , год.
Початок роботи tn визначається за формулою:
![]()
де tвип- час випадання радіоактивних речовин із хмари радіоактивних речовин складає в середньому 1 год.
Час закінчення роботи tK=tn+tp, год.(tр- тривалість роботи робочої зміни )
3. Порівнюється доза допустима з дозою, що отримує особовий склад за час роботи в зоні при перебуванні в цехах або в захисних спорудах .
4. Аналізують результати оцінки і роблять висновки чи є стійким об'єкт до радіоактивного зараження чи ні(якщо Допр. <Ддоп - стійкий; якщо Допр. >Ддоп - не стійкий);
- забезпечує або ні сховище надійний захист виробничого персоналу;
- забезпечують або ні захисні якості цеху безперервну роботу зміни на протязі встановленого часу.
Пропонуються заходи з підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах радіоактивного зараження :
- підвищити ступінь герметизації будівель (споруд) в яких працюють люди;
- підготувати системи вентиляції до роботи в режимі очистки повітря від радіоактивного пилу;
- застосовувати режими радіаційного захисту людей в умовах радіоактивного зараження місцевості.
Приклад за завданням:
У 11.30 скоїлася аварія на АЕС. Тип аварійного реактору РВПК – 1000, зруйнований один реактор, вихід активності 10%. Відстань об’єкту від місця аварії 13км, персонал працює у три поверхових виробничих будинках. Є можливість укриття робітників у сховищі. Коефіцієнт послаблення сховища 500раз. Метеорологічні умови на час аварії: хмарність суцільна, швидкість вітру 3м/с, напрямок вітру у бік об’єкту. Оцінити стійкість цеху в даних умовах.
Розв’язування:
- категорія стійкості – ізотермія, швидкість перенесення хмари – 5м/с.
- максимальний рівень радіації на одну годину – 2.6 р/г.
- час початку формування сліду на об’єкті 0.65 години; так як час випадіння радіоактивних речовин з хмари не менш одній години, вважаємо час початку опромінення – 1 година.
- ДДОП.- допустима доза опромінення персоналу об’єкта. Її визначають у відповідності до Закону «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань ”. Для персоналу об’єктів, на яких здійснюється практична діяльність з джерелами іонізуючих випромінювань, доза опромінення за рік не повинна перевищувати 2 бер(рад), а при виникненні аварійної ситуації вона може збільшуватися до 5 бер.
- Розрахуємо дозу опромінення за робочу зміну( 8 годин) при перебуванні в цеху і у сховищі.
Дбуд. = (Р1max* Кtн + Р1max* Кtk)* Т/(2* Косл) = (2,6* 1 + 2,6 * 0,417)*8/ (2* 6) = 2.456 Р
Д сх. = (2,6* 1 + 2,6 * 0,417)*8/ (2* 500) = 0,0295 Р = 29,5 мР
Висновки: 1. Цех в умовах радіоактивного зараження стійкий, оскільки доза, що отримає виробничий персонал за час роботи в зоні зараження у виробничому приміщенні протягом зміни не перевищує допустиму дозу при аварійному опроміненні( Дбуд. < Ддоп.)
