3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході активності зі зруйнованого реактора

Приклад за завданням: Виявити радіаційну обстановку при аварії на реакторі РВПК– 1000. Час аварії 10.00, швидкість вітру – 4,2 м/с., хмарність середня, кількість зруйнованих реакторів – 1, вихід активності – невідомий.

Розв’язування :

1. Реально вимірюється рівень радіації (Хвим) на відстані 5 – 15 км від аварійного реактора. Припустимо о 15 год. 00 хв. (5 год. від часу аварії) на відстані 9 км потужність дози випромінювання склала 2,5 рад/годину.

2. Перерахуємо рівень радіації на одну годину після аварії. Зміна рівня радіації протягом часу, як і активності, підпорядковується експотенційному закону, тобто: Рt = Р₁* (t/t₀)^{- 0,4} , де значення (t/t₀)^{- 0,4} в таблицях наводиться як коефіцієнт К_t. За таблицею 3.20 коефіцієнт К_t для 5 – х годин після аварії – К_t = 0.525

3. Тоді рівень радіації на одну годину:

Р₁ = Рt / К_t = 2,5 / 0.525 = 4,76 рад/ годину.

4. За таблицею 3.4 ступінь вертикальної стійкості атмосфери – ізотермія.

5. Швидкість перенесення переднього фронту за таблицею 3.6 – 5 м/с.

6. За таблицями визначаємо потужність дози випромінювання, що прогнозується на 1 год. після аварії в точці виміру рівня радіації. У нашому випадку на відстані 9 км. при виході активності 10% потужність дози склала би 3.1 Р/год., а при виході активності 30% - 6,5 Р/год. Інтерполюванням знаходимо реальний вихід активності:

h = 10 + (30 – 10)/(6,5 – 3,1) * (4,76 – 3,1) = 19,71 %

7. За таблицею 3.8 визначаємо розміри ЗМЗ методом інтерполяції.

На прикладі зони М( вихід активності – 19,71%) :

Довжина (L_М) =270+ (418 - 270)/(30-10)^.9,71 = 341,85 км

Ширина (Ш_М) = 18,2 + (31,5- 18,2)/(30-10)^. 9,71 = 24,66 км

Площа (S_М) = 3860 + (10300 - 3860)/(30-10) *9,71 = 7002,72 км²

3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження

При вирішенні цього завдання за таблицями визначають розміри зон зараження та положення об’єкту відносно зон – тобто, в якої зоні(М,А,Б,В або Г) знаходиться об’єкт. Далі за таблицями визначають дозу зони - це така доза, яку могла би отримати людина при находженні її у середини зони при відкритому розташуванні. у кінці розраховують реальну дозу опромінення за формулою:

Д_ОПР. = Д_ЗОНИ * К_ЗОНИ / К_ПОС.

Рисунок 3.2 - Схема визначення Д_ЗОНИ за таблицями 2.16 – 2.20

Приклад за завданням: Визначити дозу, яку отримає особовий склад формування ЦО при роботі в зоні можливого зараження. Час аварії 4.00, початок робіт на об’єкті – 7.00, тривалість – 12 годин, умови робіт – люди будуть працювати в одноповерхових виробничих будинках.

Зруйнований на АЕС реактор РВПК – один, вихід активності 30%, відстань від об’єкту до місця аварії – 25 км. Метеоумови – швидкість вітру – 6,1 м/с., хмарність – суцільна.

Розв’язування:

1. Визначаємо: категорія стійкості атмосфери – ізотермія, швидкість переносу переднього фронту хмари повітря – 10м/с, час формування сліду на об’єкті – 0.65 год.

Таблиця 3.2 – Розміри зон забруднення

Розміри зон	Зони забруднення
	М	А	Б	В	Г
Довжина	482	135	25	12	-
Ширина	285	5,99	2.02	1,02	-
Площа	10700	635	20	10.6	-

2. Визначаємо положення об’єкта відносно зон забруднення - об’єкт розташований на дальній межі зони Б.

3. Так як час формування сліду радіоактивної хмари на об’єкті – 0,65 години, а час початку робіт – 3 години (7.00 – 4.00), то час початку опромінення – 3 години після аварії.

4. За таблицею 3.14 Д _ЗОНИ. = 16.3 рад

5. Д _ОПР. = 16.3 / (3,2* 7) = 0.73рад.(тут – у знаменнику 7 - коефіцієнт послаблення для одноповерхових виробничих будівель, 3,2 - коефіцієнт зони для дальньої межі)