Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Latinskiy_Perevod_2015.doc
Скачиваний:
250
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
2.7 Mб
Скачать

Приголосні

Приго-лосна

Вимова

Приклади

С с

у класичну епоху як [к], з ІV–Vст. - як [ц] і [к]:

[ц] – перед е, і, у, ае, ое:

céntum (сто) círculus (коло) Caésar (Цезар) cýclus ( коло)

[к] – перед а, о, u, всіма приголосними та в кінці слова:

fáctum ( вчинок) cáput ( голова) clárus (відомий) lac (молоко)

G g

[ґ] дзвінкий звук

gútta (крапля) génus ( рід)

H h

[г] глухий

hómo (людина) Homérus Héra história (історія)

L l

[ель] завжди як м`який звук:

sýmbolum (знак) lápsus (помилка)

S s

[с]

sagítta ( стріла) stílus (стиль) cómicus (комічний)

[з] – між двома голосними або між голосним та приголосним m або n:

rósa (роза); sub rósa ( під розою, таємно)

ss

[ сс]

compromíssum ( домовленість, угода)

Xx

[кс]

pax (мир) rádix (коріння)

[кз]– між голосними, другий з яких наголошений:

exémplar ( приклад) exércitus (військо)

Q q

лише разом з u перед голосною як [кв]

áqua (вода) quínque (п’ять) équus (кінь)

Латинські буквосполучення

у позиції перед голосними вимовляються:

ti - [ці] - rátio (розум) áctio (дія) nátio (народ)

NB : у сполученнях: sti, xti, tti – [тi]béstia (тварина) míxtiо (суміш) Áttius (Аттій)

ngu - [нгв] - língua (мова, язик) sánguis ( кров)

su - [св] - consuetúdo ( звичка) suávis (приємний) але: súus ( свій)

Грецькі буквосполучення:

ch

[х]

chárta (папір) chórus (хор)

sch

[сх]

schóla ( школа) schísma ( щілина)

th

[т]

théa (чай) theátrum (театр)

rh

[р]

rhýthmus ( розмірність) rhètor ( ритор, оратор)

ph

[ф]

philosóphia phásіs ( період)

3. Правило наголосу.

Поділ на склади відбувається по кількості голосних звуків. В латинській мові склади рахуються від кінця слова:

3 2 1------------------------------ 4 3 2 1

po-pu-lus (народ) he-ro-ic-us (героїчний)

НАГОЛОС в латинській мові ставиться на другий склад від кінця слова, якщо він довгий, або на третій склад, якщо другий короткий.

Правила довготи та короткості складів

Склади бувають довгі або короткі за природою або за положенням (позицією).

Довгі за природою склади:

1) містять дифтонг або диграф:

di-aé-ta (спосіб харчування )

in-laé-sus (неушкоджений)

2) мають голосні, довгота яких позначається на письмі: ā, ē, ī, ū:

cen-trā-lis (центральний);

a-mī-ca (подруга)

Короткі за природою склади

мають голосні, короткість яких позначається на письмі: ă, ě та ін.:

cré-dě-re (вірити) o-cé-ă nus (океан)

Довгі за позицією склади:

1) мають голосний, який стоїть перед двома або більше приголосними:

e-le-mén-tum (первісна речовина)

spé-ctrum (бачення)

2) мають голосний, що стоїть перед x або z (подвійні приголосні):

re-flé-xus (вигин)

Короткі за позицією склади:

1) мають голосний, що стоїть перед сполученням приголосних

br, pr, dr, tr, gr, cr, bl, pl, dl, tl, gl, cl, які дають короткий склад:

té-ne-brae (сутінки)

cen-tí-me-trum (сантиметр)

2) мають голосний, що стоїть перед іншою голосною (голосна перед голосною є коротка):

pa-tri-a (батьківщина)

phi-lo-só-phi-a (досл.: любов до мудрості);

3) мають голосний, що стоїть перед грецькими буквосполученнями:

ch, th, rh, ph:

stó-ma-chus (шлунок)