- •3. Оптимізація вантажних потоків
- •3.1. Розташування вантажовідправників та вантажоодержувачів на схемі
- •3.2. Знаходження оптимального плану закріплення вантажовідправників та вантажоодержувачів
- •4.2. Визначення необхідної кількості автомобілів
- •5. Визначення числових характеристик замкнутої пуассонівської системи масового обслуговування
- •5.1. Визначення необхідної кількості постів обслуговування
- •5.2. Визначення розрахункового коефіцієнту
- •5.3. Параметри функціонування одноканальної системи масового обслуговування
- •6. Розрахунок показників ефективності використання транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів
- •Список використаної літератури
ВСТУП
Транспорт - одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, яка забезпечує виробничі та невиробничі потреби галузей економіки і населення у перевезеннях.
Без транспорту не може ефективно функціонувати економіка будь-якої держави.
Основним завданням транспорту є своєчасне, якісне та повне задоволення потреб галузей економіки та населення у перевезеннях, підвищення економічної ефективності його роботи.
Єдина транспортна система – до її складу входять транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі і метрополітен); промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний транспорт; шляхи сполучення загального користування.
Автомобільний транспорт – одна з найважливіших галузей народного господарства – розвивається як невід’ємна часина єдиної транспортної системи. Технічну базу сучасного автомобільного транспорту складають : рухомий склад, дороги та автотранспортні підприємства.
Перевезення вантажів пов’язано з необхідністю використання навантажувально-розвантажувальних робіт, що є невід’ємною і найбільш трудомісткою частиною транспортного процесу. На автомобільному транспорті навантажувально-розвантажувальні роботи виконують допоміжним автотранспортом, тобто за допомогою вантажно-розвантажувальних машин та різноманітних пристроїв. Існує декілька способів виконання навантажувально-розвантажувальних робіт: механізований, комплексно-механізований і автоматизований.
Теорія транспортних процесів розглядає характерні їм закономірності та методи оптимізації. На базі цієї теорії відбувається організація перевезень та управління ними. Теорія транспортних процесів – це прикладна наукова дисципліна, в якій застосовуються теорія систем та дослідження операцій, математичне програмування, математична статистика, теорія масового обслуговування, управління транспортними потоками .
В даному курсовому проекті ми розглядаємо автомобільні вантажні перевезення. Отже, ми повинні: з урахуванням правил перевезень обрати необхідну кількість марок автомобілів різної вантажопідйомності; розташувати вантажовідправників та вантажоодержувачів на схемі; знайти оптимальний план закріплення вантажовідправників та вантажоодержувачів; обрати вантажоотримувача за критерієм максимального обсягу перевезень; розраховувати імовірності вимог на використання автомобілів різної вантажопідйомності; визначити необхідну кількість автомобілів; знайти необхідну кількість постів обслуговування і визначити розрахунковий коефіцієнт; визначити параметри функціонування одноканальної та багатоканальної систем масового обслуговування; розраховувати показники ефективності використання транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів.
Правила перевезення посудогосподарських товарів.
До цих товарів належать посуд скляний, порцеляновий, фаянсовий, металевий, прибори столові та ножові тощо. Для перевезення посуду в укрупнених пакетах або контейнерах підлогу вистеляють рівномірним щільним шаром сіна,соломи або деревної стружки. Ряди пакетів прокладають пакувальним матеріалом по горизонталі та вертикалі. Скляний посуд перевозять у контейнерах, тарі-обладнанні або в скріплених поліетиленовою плівкою пакетах.
Коробки зі столовими приборами упаковують в щільно збиті дерев’яні ящики, що вистелені водонепроникним папером. Спаковані ящики обтягують з торців сталевою пакувальною стрічкою, скріпленою і прибитою цвяхами до ящика, чи м’яким дротом діаметром 1,2….2,0 мм із закрученням його навколо головки кожного цвяха. Упакований ящик опломбовуються заводом – виготовлювачем. Вага ящика брутто до 50кг.
На тарі і контейнерах з посудом завод – виготовлювач повинен зробити напис «обережно скло».Під час перевезення скляний посуд повинен бути захищений від атмосферних опадів. Не допускаються одночасне перевезення столових приборів і хімікатів та інших речовин, які спричиняють корозію металів.
Перевізник не відповідає за бій, що відбувся під час перевезення виробі, якщо розмір бою не перевищує чинних норм. Якщо вироби перевозять у твердій тарі (ящики, бочки) , перевізник не відповідає з бій понад встановлені норми ,коли бій відбувся внаслідок дефектів тари, обгортання, неправильного завантаження в автомобіль або контейнер, а також і в інших випадках з вини вантажовідправника. При цьому складається відповідний акт із зазначенням кількості несправних (розв’язаних, розгорнутих, розсипаних) пакетів, а також пакетів, в яких чути бій.
3. Оптимізація вантажних потоків
3.1. Розташування вантажовідправників та вантажоодержувачів на схемі
|
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
0 |
|
|
B4· |
B9· |
|
|
|
|
B7· |
|
|
1 |
|
|
|
B5· |
B10· |
|
|
|
|
A4· |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
A1· |
|
|
|
|
|
|
A5· |
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
B12· |
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
B11· |
|
A3· |
|
B2· |
|
7 |
|
|
|
|
|
|
B3· |
|
|
|
|
8 |
|
|
|
B1· |
B6· |
|
|
B8· |
|
|
|
9 |
|
A2· |
|
|
|
|
|
|
|
|
Відстані між кореспондуючими пунктами
|
|
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
|
В1 |
6 |
2 |
5 |
9 |
7 |
|
В2 |
8 |
8 |
2 |
5 |
3 |
|
В3 |
6 |
5 |
1 |
7 |
4 |
|
В4 |
3 |
9 |
7 |
6 |
6 |
|
В5 |
3 |
8 |
6 |
6 |
5 |
|
В6 |
6 |
3 |
4 |
8 |
6 |
|
В7 |
8 |
11 |
6 |
3 |
1 |
|
В8 |
8 |
6 |
2 |
7 |
5 |
|
B9 |
4 |
9 |
7 |
6 |
5 |
|
В10 |
4 |
8 |
6 |
5 |
4 |
|
В11 |
5 |
5 |
2 |
6 |
4 |
|
В12 |
3 |
5 |
3 |
6 |
4 |
3.2. Знаходження оптимального плану закріплення вантажовідправників та вантажоодержувачів
Побудова початкового плану закріплення вантажовідправників та вантажоодержувачів

П
еревірка
початкового плану на оптимальність


Оптимальний план закріплення вантажовідправників за вантажоодержувачами

3.3. Вибір вантажоодержувача за критерієм максимального обсягу перевезень для подальшої розробки
Для подальших розрахунків, що виконуються у курсовому проекті, із усіх вантажовідправників вибираємо вантажовідправника А1, що має максимальний обсяг вантажу (Q=10000), призначеного до перевезення. Цей обсяг приймаємо за загальний обсяг перевезень Q, яким оперуємо в подальших розрахунках.
lнї – середній пробіг автомобіля з вантажем за їздку, км.
lнї= (3+3+4+4+5+3)/6 =3,6км.
4. ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ПАРКУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
4.1. Розрахунок імовірності вимог на використання автомобілів різної вантажопідйомності
Для перевезення посудогосподарських товарів було підібрано такі автомобілі-фургони. Їхні характеристики наведені у табл. 1.
Таблиця 1
|
Автомобіль |
Вантажопідйомність, т |
Змінні витрати на 1 км пробігу, коп../км Сзм. |
Постійні витрати на 1 год. роботи, коп../год, Спос. |
|
ГЗСА-3706 |
3,25 |
11,119 |
168,00 |
|
ГЗСА-3711 |
3,45 |
11,583 |
171,00 |
|
ЛуАЗ-890Б |
4,50 |
13,705 |
181,00 |
Клас
вантажу – І,
![]()
Імовірність
партії вантажу, для перевезення якої
необхідно автомобіль вантажопідйомності
q1:
=
=1-
,
(1)
=1-
=1-0,3845=0,6155
Імовірність надходження вимог на доставку партій вантажу, для перевезення яких необхідно автомобіль вантажопідйомності q2:
=
=
-
,
(2)
=
0,3845-
=0,3845- 0,3625=0,022
Імовірність надходження вимог на доставку партій вантажу, для перевезення яких необхідно використовувати автомобіль максимальної вантажопідйомності q3:
![]()
=
(3)
=
-
,
=
0,3625
-
=0,3625-0,2662=0,0963
=
-
,
=0,2662-
=
0,2662-0,0709
=0,1953;
=
-
,
=
0,0709
-
=
0,0709
-0,0189=0,052;
=
-
,
=
0,0189-
=0,0189-0,0050=0,0139;
=
-
,
=
0,0050-
=0,0050-0,0013=0,0037;
=
-
,
=
0,0013-
=0,0013-0,0004=0,0009;
=
-
,
=
0,0004-
=0,0004-0,0001=0,0003;
=
+
+
+
+
+
+
+
+
(4)
=0,6155+0,022+0,0963+0,1953+0,052+0,0139+0,0037+0,0009+0,0003=0,9999.
