sfme2009_8
.pdf
Вишняк О.П.
R |
= − |
α |
2 |
R |
− |
α |
3 |
R |
= |
|
− |
α |
3 |
; − |
α |
2 |
; 0;... |
|
, |
b |
α |
b |
α |
b |
|
α |
α |
|
|||||||||||
1 |
|
1 |
2 |
|
1 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
|
||||
що суперечить вибору вектора b1 . Припустивши, що α2 ¹ 0 |
|
або α3 ¹ 0 , |
|||||||||||||||||
отримаємо алогічні суперечності, а отже система векторів b1, b2 , b3 є лінійно незалежною.
Нехай t = (tn ) –– довільно вибраний елемент з Т. Шляхом безпосередньої підстановки, нескладно переконатися, що виконується рівність
R
t = t1b1 + t2b2 + t3b3 .
Отже, впорядкована трійка векторів b1, b2 , b3 утворює базис, в якому вектор t має координати (t1;t2 ;t3 ). ↑
Наслідок 1. (T , +, λ(×)) — тривимірний векторний простір.
Наслідок 2. (T , +, λ(×)) — ізоморфний простору V3 над полем R (як довільний скінченновимірний простір над одним і тим же полем).
4. Евклідовість простору (T , +, λ(×))
Довільний скінченновимірний векторний простір можна зробити евклідовим, ввівши у ньому скалярний добуток. Нагадаємо [12], що скалярним
добутком в просторі R1 називається дійсно значна функція f (x, y), визначена для кожної пари елементів x, y R , яка задовольняє наступним умовам ––
аксіомам скалярного добутку:
(1)f (x, y ) = f (y, x);
(2)f (x1 + x2 , y ) = f (x1, y )+ f (x2 , y );
(3)f (λx, y ) = f (x, λy )= λ f (x, y );
(4)f (x, x)³ 0 , причому f (x, x) = 0 тоді і тільки тоді, коли x = 0 .
Для введення скалярного добутку використаємо фіксований, розглянутий
R R R |
|
вище базис b1, b2 , b3 . Тоді для довільних x, y T , |
їх скалярний добуток |
може бути визначений рівністю |
|
x ∙ y = x1 y1 + x2 y2 + x3 y3 . |
(6) |
60 |
Математика |
ПРО ПОСЛІДОВНІСТЬ ТРІБОНАЧЧІ ТА ДЕЯКІ ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ
Обґрунтуємо коректність так означеного скалярного добутку. Для цього
перевіримо виконання аксіом (1) – (4) |
скалярного добутку. |
|
|
|
|
|||||||||||||||
Для довільних x, |
y T , |
x ∙ y = y ∙ x , оскільки |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
R |
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
R |
|
|
x ∙ y = x1 y1 + x2 y2 |
+ x3 y3 = y1x1 + y2 x2 + y3 x3 = y ∙ x . |
|
||||||||||||||||||
Для довільних x, |
y, |
z T , (x + y) ∙ z = x ∙ z + y ∙ z , оскільки |
|
|||||||||||||||||
R |
R |
R |
= ((x1 + y1 )z1; (x2 + y2 )z2 ; (x3 + y3 )z3 )= |
|
||||||||||||||||
(x |
+ y) |
· z |
|
|||||||||||||||||
|
= (x1z1 + y1z1 )+ (x2 z2 + y2 z2 ) + (x3 z3 + y3 z3 ) = |
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
R |
R |
R |
|
= (x1z1 + x2 z2 + x3 z3 )+ (y1z1 + y2 z2 + y3 z3 ) = x ∙ z + y |
∙ z . |
|
||||||||||||||||||
Для довільних x, |
y T і |
λ R , |
|
R |
R |
|
R |
|
R |
|
|
|
||||||||
(λ x )∙ y = λ |
(x |
∙ y ), оскільки |
||||||||||||||||||
R R |
(λ x1; λ x2 ; λ x3 )∙(y1; y2 ; y3 ) = λ x1 y1 + λ x2 y2 + λ x3 y3 = |
|||||||||||||||||||
(λ x )∙ y = |
||||||||||||||||||||
|
|
= λ (x1 y1 + x2 y2 + x3 y3 ) |
R |
R |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
= λ (x ∙ y ). |
|
|
|
|
||||||||||||||
Очевидно, що для довільного |
x T , |
R |
R |
R |
= x2 |
+ x2 |
+ x2 > 0 і |
|||||||||||||
x ¹ 0 , |
x · x |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x ∙ x = 0 тоді і тільки тоді, коли x = 0 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Отже, означена рівністю (6) дійснозначна функція задовольняє всім |
||||||||||||||||||||
аксіомам скалярного добутку. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Наслідок 3. (T , +, λ(×),·) –– евклідів тривимірний простір. |
|
|
||||||||||||||||||
Тоді норма в евклідовому просторі (T , +, λ(×),·) визначається рівністю |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
R |
R |
|
x2 |
+ x2 + x2 . |
|
|
|
|
(7) |
||||
|
|
|
|
|
x |
|
x · x = |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
Лема |
1 . Базис |
b1, b2 , b3 |
|
тривимірного |
|
евклідового |
простору |
|||||||||||||
(T , +, λ(×),·) є ортонормованим. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
↓ Перевіримо чи є базисні вектори попарно ортогональними. Згідно з рівністю (6) маємо:
b1 · b2 = 1× 0 + 0 ×1 + 0 × 0 = 0 , b1 · b3 = 1× 0 + 0 × 0 + 0 ×1 = 0 , b2 · b3 = 0 × 0 +1× 0 + 0 ×1 = 0 .
Отже, базис b1, b2 , b3 є ортогональним.
Перевіримо чи є вектори b1, b2 , b3 одиничними. З рівності (7) слідує, що
Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8 |
61 |
Вишняк О.П.
R |
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
= |
12 + 02 + 02 =1, |
= 02 +12 |
+ 02 =1, |
= 02 + 02 +12 =1. |
|||||||||
b |
|
b |
b |
|||||||||||
1 |
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
||||
|
Отже, твердження леми 1 має місце. |
↑ |
|
|
|
|||||||||
Література
1. Bruce І. A modified Tribonacci sequence // The Fibonacci Quart. –– 22, № 3. –– 1984.
–– Р. 244–246.
2.Catalani M. Polymatrix and generalized polynacci numbers, published electronically at www.arXiv.org/math/0210201
3.Catalani M. On the Roots of the Cubic Defining the Tribonacci Sequences. –– 2002, arXiv:math.CO/0209265
4.Catalani M. Identities for Tribonacci-related sequences. –– 20 02, arXiv:math.CO/0209179
5. |
Feinberg M. Fibonacci-Tribonacci // The Fibonacci Quart. –– 1, № 3. –– 1963. –– P. |
|
71–74. |
6. |
Noe T. D., Vos Post J. Primes in Fibonacci n-step and Lucas n-step Sequences // |
|
Journal of Integer Sequences. –– Vol. 8. –– 2005. – – 12 P., Article 05.4.4. |
7. |
Scott А., Delaney Т., Hoggatt Jr. V. The Tribonacci sequence // The Fibonacci Quart. |
|
–– 15, № 3. –– 1977. –– Р. 193–200. |
8. |
Shannon А. Tribonacci numbers and Pascal's pyramid // The Fibonacci Quart. –– 15, |
|
№ 3. –– 1977. –– Р. 268; 275. |
9. |
Valavigi C. Properties of Tribonacci numbers // The Fibonacci Quart. –– 10, №3. –– |
1972. –– Р. 231–246.
10. Weisstein E. W. Fibonacci n-step number, published electronically at mathworld.wolfram.com/Fibonaccin-StepNumber.html
11. Воробьев Н. Н. Числа Фибоначчи. — М.: Наука, 1969. — 112 с.
12.Колмогоров А. Н., Фомин С. В. Элементы теории функций и функционального анализа. –– М.: Наука, 1972. –– 496 с.
13.Ядренко М. Й. Дискретна математика: навчальний посібник. –– К.: МП
"ТВіМС", 2004. –– 245 с.
62 |
Математика |
Працьовитий О.М.,
студент Національного технічного університету «КПІ» Науковий керівник: доктор фіз.-мат. наук, професор Працьовитий М.В.
ГЕОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ОДНОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ ТРИКУТНОЇ СЕРВЕТКИ СЕРПІНСЬКОГО
В роботі розглядаються узагальнення та модифікації класичної Серветки Серпінського, які є аналогами генетично само подібних фрак талів. Детально вивчено процедуру утворення предфрактала першого рангу, і метричні відношення нею породжені.
Вступ
Трикутна Серветка Серпінського – один з найпростіших самоподібних фрак талів евклідової площини, який може бути побудованим за наступним алгоритмом.
Розглянемо довільний OAB . Середні лінії [A1 B1 ] , [B1O1 ] , [O1 A1 ]
поділяють його на чотири трикутники (див. мал. 1). Внутрішність центрального
вилучимо. Отримали фігуру |
K1 , |
що є |
об'єднанням трьох трикутників |
OA1 B1 , B1 AO1 , O1 BA1 , кожен з |
яких |
подібний |
OAB з коефіцієнтом подібності |
k . Її називатимемо предфракталом 1-го рангу. З кожним з отриманих трикутників поступимо аналогічно, а саме: середніми лініями "розіб'ємо" на чотири подібних початковому трикутники, внутрішність центрального вилучимо.
Мал.1.
Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8
Працьовитий О.М.
Отримали фігуру K2 , що є об'єднанням 32 конгруентних між собою трикутників, які подібні початковому трикутнику OAB з коефіцієнтом 22 . Фігуру K2 називають предфракталом 2-го рангу. З кожним з отриманих трикутників поступимо так же і отримаємо предфрактал K3 3-го рангу і т.д. В
результаті виконання нескінченного числа кроків таких побудов, отримаємо лінію K , яка "зіткана" зі сторін і середніх ліній початкового OAB і всіх
новоутворених трикутників, але не тільки з них (фігурі K належать точки, які не належать названим відрізкам). Фігура K називається серветкою Серпінського.
Оскільки
1. |
K = [DOA B |
Ç K]È [D B AO |
Ç K]È [DO BA Ç K], |
||||||||
|
|
|
|
1 |
1 |
|
1 |
1 |
|
1 |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
Ç K @ D B AO Ç K @ DO BA Ç K , |
|||||||
2. |
K ~ DOA B |
||||||||||
|
1 |
1 |
|
1 |
1 |
|
1 |
1 |
|
||
то серветка Серпінського є самоподібною множиною, самоподібна розмірність якої є розв'язком рівняння
|
1 |
x |
|
|
||
3. 3 |
|
|
=1 , тобто α |
0 = log |
2 3 ≈1,5850 . |
|
2 |
||||||
|
|
|
|
|
||
Таким чином, Серветка Серпінського є самоподібним фракталом. |
|
|||||||||
|
|
y |
|
|
Зауваження. |
За |
|
допомогою |
||
|
|
|
|
процедури, аналогічної |
описаній, |
|||||
|
B |
1 |
|
можна |
будувати |
|
Серветку |
|||
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
Серпінського |
не |
|
тільки |
на |
||
1/2 |
|
|
|
правильному, а й на будь-якому |
||||||
|
|
|
|
|||||||
O |
|
|
1 |
трикутнику OAB . |
|
|
|
|
||
|
1/2 |
A |
x |
При цьому аналітично |
|
|||||
|
|
|
Мал.2. |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Серветку Серпінського C можна задати наступним чином: |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
∞ |
∞ |
|
αk |
+ βk |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
C = M (x, y) : x = ∑2−k αk , y = ∑2−k βk , αk , βk Î{0;1}, |
= 1 , |
|
||||||||
|
|
|
k =1 |
k =1 |
|
|
|
|
|
|
де точки |
M (x, y) |
задані своїми |
координатами |
в афінній |
системі |
координат |
||||
R = O → → |
(див. мал. 2). |
|
|
|
|
|
|
|
||
OA O OB |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
64 |
Математика |
|
ГЕОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ОДНОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
ТРИКУТНОЇ СЕРВЕТКИ СЕРПІНСЬКОГО |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
1. Перетворення рівнобедреного трикутника |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нехай |
|
|
|
|
задано |
|||
|
|
α |
|
|
рівнобедрений |
трикутник |
ABC , |
|||||||
|
|
|
|
величина |
|
кута |
при |
вершині |
|
|||||
|
a |
|
|
|
|
A |
||||||||
|
|
|
|
якого не перевищує 60o . Нехай |
||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
BC = 4u , AB = AC = 2a . |
Оскільки |
||||||||
K |
|
G |
|
L |
) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A £ 60o , то 2u = 2a cos 60o £ a , тобто |
|||||||||||
|
|
|
O |
|
a ³ 2 або u £ 1 . |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
a |
|
|
|
|
u |
|
|
a |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
β |
a |
|
|
|
|
|
|
Проведемо |
|
середню |
||||
|
|
|
лінію |
|
|
і |
висоту |
|
|
даного |
||||
|
γ |
|
|
|
KL |
AM |
|
|||||||
B |
2u |
M |
|
C |
трикутника. |
Нехай |
KL I AM = G |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Мал.3. |
|
(див. мал.3). |
|
|
|
|
|
|
||||
Відкладемо |
на |
висоті |
(медіані і |
бісектрисі) |
AM |
точку |
O таку, |
що |
||||||
BO = a = CO . Оскільки |
) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
A £ 60o , то точка O належатиме відрізку GM (див. мал. |
||||||||||||||
3). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
)
Якщо A = 60o , то легко бачити, що точка O співпадатиме з точкою M і трикутник ABC є об’єднанням чотирьох трикутників: AKL , BKM , CLM і KLM , які є конгруентними між собою.
)
Якщо A < 60o , то в результаті виконаних побудов отримуємо розбиття початкового рівнобедреного трикутника ABC на п’ять рівнобедрених трикутників: AKL , BKO , CLO , OKL , OBC . Нас цікавитиме фігура Φ , яка є об’єднанням перших трьох трикутників, тобто
Φ = AKL U BKO U CLO .
Трикутники, що входять до Φ є рівнобедреними і мають довжину бічної сторони рівну a , тобто вдвічі меншу довжини бічної сторони початкового трикутника.
Дослідимо периметр Φ і відношення площ фігури Φ і трикутника ABC .
Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8 |
65 |
Працьовитий О.М.
Задача 1. Чи лежать точки B, O і L на одній прямій? Чи існують
рівнобедрені трикутники, у яких точки B, |
O і L колінеарні? |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Розв’язання. Точки B, O і L лежатимуть на одній прямій тоді і тільки |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
тоді, коли точка O є точкою Q перетину медіан (оскільки BL є медіаною). Але |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
за властивістю медіани |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
2 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
MQ = |
AM = |
|
(2a)2 - (2u)2 |
|
a 2 - u 2 , |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
тоді як |
|
MO = |
|
|
a 2 - 4u 2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
Отже, |
O = Q тоді і тільки тоді, коли MO = MQ , тобто |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a 2 - 4u 2 |
|
a 2 - u 2 , |
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9(a 2 - 4u 2 ) = 4(a 2 - u 2 ) , 5a 2 = 32u 2 , |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
) |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
u |
= |
|
|
|
5 |
|
= sin |
A |
. |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
4 2 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
Відповідь: точки B, O і L лежать на одній прямій тоді і тільки тоді, коли |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
sin |
A |
= |
u |
= |
|
5 |
|
|
, тобто коли відношення довжини основи до довжини бічної |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
2 |
|
a 4 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
сторони (рівносильно - синус половини кута при вершині) дорівнює
5 . Отже,
4
2
існують трикутники, для яких точки B, O і L колінеарні.
Задача 2. Знайти довжину основи рівнобедреного трикутника BKO .
Розв’язання. З прямокутного трикутника KGO :
KO = 
KG 2 + GO 2 = 
u 2 + ( AM - AG - MO)2 =
= 
u 2 + (2
a 2 - u 2 - 
a 2 - u 2 - 
a 2 - 4u 2 )2 = 
u 2 + (
a 2 - u 2 - 
a 2 - 4u 2 ) 2 =
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 2a 2 - 4u 2 - 2 (a 2 - u 2 )(a 2 |
- 4u 2 ) = |
2 |
× a 2 - 2u 2 - (a 2 - u 2 )(a 2 - 4u 2 ) . |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь: KO = |
|
|
× a 2 - 2u 2 |
- (a 2 - u 2 )(a 2 - 4u 2 ) . |
||||||||
2 |
||||||||||||
Задача 3. Знайти відношення довжин основ рівнобедрених трикутників
BKO і AKL .
66 |
Математика |
ГЕОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ОДНОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ ТРИКУТНОЇ СЕРВЕТКИ СЕРПІНСЬКОГО
Розв’язання.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
2 |
|
|
|
|
a 2 |
|
|
|
a |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
KO |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
× |
|
|
|
|
- |
2 - |
|
|
|
|
-1 × |
|
|
|
|
|
|
- 4 |
= |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
KL |
|
|
2 |
|
|
|
u |
|
|
|
|
|
u |
|
|
|
|
u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
× |
|
|
|
|
- 2 |
- |
|
|
|
|
|
|
|
-1 × |
|
|
|
|
- 4 |
|
= |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
sin 2 |
α |
|
|
|
|
|
|
|
|
α |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
sin 2 α |
|
|
|
|
sin 2 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, де α = |
A |
. |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
× |
|
ctg 2α -1 - ctgα |
|
(ctg 2α - 3) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, де α = |
A |
. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відповідь: |
|
× |
|
ctg 2α -1 - ctgα |
(ctg 2α - 3) |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||
В задачах, які нас цікавлять (міркування ведуться з точністю до подібності) , не порушуючи загальності, можна вважати що a = 1
Задача 4. Знайти кут β .
Розв’язання. З трикутника KBO за теоремою косинусів
KO 2 = 2a 2 (1 − cos β ) .
Використовуючи відповідь задачі 2 і те, що sin α = u , маємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2a 2 (1 - cos β ) = 2(a 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
- 2u 2 - |
|
|
(a 2 - u 2 )(a 2 |
- 4u 2 ) ) , |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
u |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
u |
|
2 |
|
|
u |
2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
cos β = 2 |
|
|
+ |
|
|
1 |
- |
|
|
|
|
|
× 1 - 4 |
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
= 2 sin 2 α + |
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
(1 - sin 2 α )× (1 - 4 sin 2 α ) |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Відповідь: β = arccos(2 sin 2 α + |
|
|
|
|
|
|
|
|
). |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
(1 - sin 2 α )× (1 - 4 sin 2 α ) |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
Задача 5. Знайти відношення площ фігури Φ та трикутника ABC . |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розв’язання. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
S ABC = 2a 2 sin 2α , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
1 |
|
|||
SΦ = S AKL + S BKO + S OCL |
= |
|
|
a |
|
|
sin 2α + |
2 × |
|
a |
|
sin |
β = a |
|
|
|
sin 2α + sin β . |
||||||||||||||||||
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|||||
Тоді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
SΦ |
|
|
= |
1 |
+ |
1 |
× |
sin β |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
S ABC |
4 |
|
|
2 |
|
|
sin 2α |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8 |
67 |
Працьовитий О.М.
Враховуючи, що α + β + γ = π , a = 1 , sinα = u , cos γ = 2u , маємо
2
sin β = cos(α + γ ) = 2u 
1 - u 2 - u 
1 - 4u 2 .
Тоді
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
sin β |
= |
|
sin β |
|
|
= |
|
2u 1 - u 2 |
- u |
1 - 4u 2 |
= 1 - |
1 |
- 4u 2 |
|
. |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
sin 2α |
2 sin α cosα |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2u |
|
1 - u 2 |
|
|
2 1 - u 2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||
Отже, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
S |
Φ |
|
|
|
3 |
|
|
|
|
1 - 4u 2 |
3 |
|
|
1 - 4u 2 |
3 |
|
|
1 - 4 sin |
2 α |
|
|
3 - 1 - 3tg 2α |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
= |
|
|
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
- |
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
- |
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
× |
|||
|
S ABC |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
4 cosα |
|
4 |
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
4 |
|
1 - u 2 |
|
|
4 1 - u 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Відповідь: |
|
|
S |
Φ |
|
= |
|
3 - 1 - 3tg |
2α |
× |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
S ABC |
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Наслідок. SΦ £ 3 S ABC .
4
Задача 6. Обчислити периметр фігури Φ .
Розв’язання.
PΦ = 4a + 4u + KL + 2KO .
З трикутника AKL за теоремою косинусів
KL = 
2a 2 (1 - cos 2α) = 2a sin α .
З трикутника BKO за теоремою косинусів
KO = 2a 2 (1 - cos β) = 2a sin β . 2
Враховуючи, що a = 1 , |
sin α = u , а також результати задачі 4, маємо |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
β |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
P |
|
= 4 + 6 sin α + 4 sin |
= 4 + 6 sin α + 4 |
1 - cos β |
= |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||
Φ |
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 4 + 6 sin α |
+ 4 |
1 - 2 sin 2 α - |
|
(1 - sin 2 α)× (1 - 4 sin 2 α) |
. |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
) |
|
|
|
|
|
|
|
= 9 . |
|
|
|
|
|
|
|
||
Наслідок 1. При A = 60o периметр P |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Φ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наслідок 2. P |
³ |
3 |
P |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ABC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Φ |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
68 |
Математика |
ГЕОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ОДНОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ ТРИКУТНОЇ СЕРВЕТКИ СЕРПІНСЬКОГО
2. Узагальнення класичної Серветки Серпінського
Заданий рівнобедрений трикутник ABC за перший крок перетворюється у фігуру F1 (вилученням трикутників OKL і OBC ), що є об’єднанням трьох рівнобедрених трикутників, кожен з яких піддаємо тим же «перетворенням». В результаті фігура F1 перетворюється в фігуру F2 , що об’ єднанням 9
рівнобедрених трикутників, кожен з яких піддаємо тим же перетворенням. І.т.д.
до нескінченності. В кінцевому результаті отримана фігура S * є лінією, як і Серветка Серпінського.
Крива S * є обмеженою фігурою, але, на відміну від Серветки Серпінського, не є самоподібною, а є аналогом генетично самоподібної фігури [4]. Вона має нескінченну довжину, оскільки, згідно з наслідком 2 з задачі 6,
|
|
3 |
n |
ABC ® ¥ (n → ∞) , |
||
PΦ n |
³ |
|
|
P |
||
2 |
||||||
|
|
|
|
|
||
і нульову «площу», оскільки, згідно з наслідком з задачі 5,
|
|
|
3 |
n |
|
||
SΦ n |
£ |
|
|
|
S |
ABC ® 0 (n ® ¥) . |
|
4 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||
Фрактальна розмірність кривої S * , як і Серветки Серпінського, дорівнює log2 3 , але строге дведення цього факту вимагає грунтовної підготовчої роботи і аналітичних викладок. Цьому буде присвячена окрема стаття. Цікавою є задача про аналітичне задання кривої S * .
Зауваження. Якщо початковий трикутник є рівностороннім, то наведена конструкція дає класичну трикутну Серветку Серпінського, побудовану на правильному трикутнику.
3. Про одну модифікацію
Нехай ABC - довільний трикутник. Проведемо середню лінію і дві медіани, кінці яких співпадають з кінцями середньої лінії. Побудовані відрізки розбивають трикутник на 5 трикутників. Трикутники, вершини яких не співпадають з вершинами початкового трикутника, вилучаються (див. мал. 4).
Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8 |
69 |
