
sfme2009_8
.pdf
Кукуруза А.О.
Ланцюгова функція
Друга функція задана з використанням ланцюгового зображення числа.
Як відомо дріб виду: c = a0 + |
|
|
1 |
|
|
|
називають ланцюговим, що |
|
1 |
|
|
||||
|
a + |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
+ |
|
1 |
|
|
||
1 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
a |
+L |
||||
|
|
|
3 |
|
|
|
|
скорочено записують так: с = [a0, a1, a2, a3 ,…]. |
|
|
|
||||
Розглянемо ланцюговий дріб [α0, α1, α2 , …, |
αn ,… ]. Якщо αn {α1;α2} = |
А, де n N і 0 < α1 < α2 , то ланцюговий дріб називається двомісним, а множина А — його алфавітом.
Для задання функції було використано двомісні ланцюгові дроби з
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
алфавітом А = |
|
;1 і вона задовольняє таким умовам: |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1) |
Функція визначена на відрізку [0;1]. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
2) |
Її аргумент х [0;1] представимо двійковим дробом. |
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
3) |
Відповідні значення функції у = f(x)= |
β |
1 |
β |
2 |
...β |
, де вk |
|
|
;1 ,— |
символічне |
||||||||||
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
2 |
|
|
||||
зображення числа за допомогою двомісного ланцюгового дробу. |
|
||||||||||||||||||||
4) |
Функція набуває значень у |
1 |
;1 , оскільки мінімальне значення |
||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
ланцюгового дробу з А= |
|
;1 дорівнює |
|
|
|
|
, |
а максимальне дорівнює 1. |
|||||||||||||
|
2 |
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
5) |
Відповідність між αk і βk встановлено таким чином, що |
|
|
|
|
||||||||||||||||
βk |
= |
1 |
, якщо αk = 0 і βk = 1 , якщо αk = 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наближений графік після четвертого кроку побудови зображено на мал. 2.
50 |
Математика |

ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАНТНИХ І ЛАНЦЮГОВИХ ДРОБІВ ДЛЯ ЗАДАННЯ ФРАКТАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
Мал. 2
З побудови графіка стає зрозуміло, що функція хоч і визначена в кожній точці, але також в кожній точці є розривною, в чому і проявляється складність її локальної структури.
Висновки
На сьогоднішній день людство зіткнулося з такими процесами і явищами, вивчити і описати які за допомогою “ традиційних” функцій, заданих за допомогою відомих способів, неможливо внаслідок їх складної локальної структури. Отже, стає очевидною потреба в створенні нових функціональних залежностей та способів їх задання саме для вивчення і опису таких процесів і явищ. Дещо вирішити цю проблему дозволяє використання двоалфавітних систем числення і символьного способу задання функцій. Задані функції є прикладом застосування такого способу для задання фрактальних функцій, крім того ці приклади розширюють класи функцій зі складною локальною структурою.
Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8 |
51 |

Кукуруза А.О.
Література
1.Кравченко В.Ф., Масюк В.М. Новый класс фрактальных функций в задачах аналитического синтеза антенн. Кн. 3. — М.: ИПРЖР, 2002. — 72 с.
2.Працьовитий М.В. Фрактальні властивості однієї неперервної ніде не диференційовної функції // Наукові записки НПУ імені М.П.Драгоманова. Фізико-математичні науки. — № З, 2002.-С. 327-338.
3.Працьовитий М.В.,Чумак М.Є. Фрактальність і канторовість розподілу однієї комплекснозначної випадкової величини типу Джессена-Вінтнера // Наукові записки НПУ імені М.П.Драгоманова. Фізико-математичні науки.— Київ: НПУ імені М.П.Драгоманова, 1999.— 1.— С.244-250.
4.Турбин А.Ф., Працевитый Н.В. Фрактальные множества, функций, распреде-ления.
— Киев: Наук, думка, 1992. — 208 с.
5.Працьовита І.М. Модифікації класичних фракталів за допомогою складного
золотого поділу відрізка // У світі математики. — 2002. — Том 8. — Вип. 4. — С. 16-27. 6. Дмитренко С.О. М-представлення чисел і випадкові величини з ним пов'язані // Студентські фізико-математичні етюди. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 1999.№1.— С.
17-25.
7. Дмитренко С.О. Наближення дійсних чисел за допомогою медіантного представлення // Студентські фізико-математичні етюди. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2000.№1.— С. 26-29.
52 |
Математика |

О. П. Вишняк,
студент Фізико-математичного інституту НПУ імені М.П.Драгоманова Науковий керівник: старший викладач Василенко Н. М.
ПРО ПОСЛІДОВНІСТЬ ТРІБОНАЧЧІ ТА ДЕЯКІ ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ
У роботі розглянуто послідовність трібоначчі (3-крокову послідовність Фібоначчі) та досліджено деякі її властивості. Доведено, що множина всіх послідовностей трібоначчі утворює тривимірний векторний простір, базис якого є ортонормованим.
Вступ
Числова послідовність трібоначчі є одним з багаточисельних узагальнень класичної послідовності Фібоначчі і належить до, так званих, п-крокових послідовностей Фібоначчі [6, 10].
О з н а ч е н н я 1 . п-кроковою послідовністю Фібоначчі називається
числова послідовність, загальний член якої задовольняє наступним рекурентним співвідношенням
sk = sk −1 + sk −2 + ... + sk −n , k > n , |
s1, s2 ,..., sn R . |
(1) |
О з н а ч е н н я 2 . 3-крокова послідовність |
Фібоначчі називається |
послідовністю трібоначчі, а її загальний член задовольняє наступним рекурентним співвідношення
tn = tn−1 + tn−2 + tn−3 , n > 3 , t1 , t2 , t3 R . |
(2) |
Термін „ послідовність трібоначчі” був введений 14-річним |
студентом |
Марком Фейнбергом (M. Feinberg) [5] у 1963 році для випадку, коли |
|
t1 = t2 = 1, t3 = 2 . |
(3) |
О з н а ч е н н я 3 . Послідовність трібоначчі, яка задовольняє початковим умовам (3), будемо називати класичною, по аналогії з послідовністю Фібоначчі.
Послідовність трібоначчі, на сьогодні, достатньо вивчена. Про це говорить наявність ряду наукових публікацій з даної тематики [1-10]. У зв’язку з тим, що значна частина з них має обмежений доступ, наприклад, роботи [1, 5, 7 – 9], ми не маємо повного уявлення про властивості цієї послідовності і будемо досліджувати їх самостійно.
Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8

Вишняк О.П.
Для вивчення послідовності трібоначчі ми будемо використовувати ті методи та прийоми, що й для класичної послідовності Фібоначчі. Детальніше з ними можна ознайомитись в [11].
1. Генератриса числової послідовності трібоначчі
Метод генератрис –– найбільш потужний метод комбінаторики, який дозволяє вивчати числові послідовності засобами математичного аналізу.
Означення |
|
4 [13]. Генератрисою |
|
числової послідовності (an )∞n=0 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
|
називається сума степеневого ряду A(t) = ∑an xn . |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
n=0 |
|
||
Має місце твердження. |
|
|
|
|
|
|
|||
Теорема 1 (єдиності для генератриси) [13]. Якщо при деякому |
|||||||||
додатному с функцію |
f (x) можна представити у вигляді степеневого ряду |
||||||||
∞ |
|
|
(−c;c), то коефіцієнти ап визначаються однозначно. |
||||||
∑ an xn на інтервалі |
|||||||||
n=0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Доведення теореми 1 ґрунтується на властивостях степеневих рядів. |
|||||||||
Знайдемо вираз T (x) генератриси числової послідовності трібоначчі. З |
|||||||||
означення 1 слідує, що |
|
|
|
|
|
|
|
||
∞ |
|
|
|
|
|
∞ |
|
∞ |
∞ |
T (x)= ∑tn xn−1 |
= t1 + t2 x + t3 x2 + ∑tn−1xn−1 + ∑tn−2 xn−1 + ∑tn−3 xn−1 . (4) |
||||||||
n=1 |
|
|
|
|
|
n=4 |
n=4 |
n=4 |
|
Враховуючи, що |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
(T (x) |
−t1 −t2 x)x , |
|
||
|
|
|
∑tn−1xn−1 |
= |
|
||||
|
|
|
n=4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
−1 |
= (T (x) −t1 )x2 , |
|
|||
|
|
|
∑tn−2 xn |
|
|||||
|
|
|
n=4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑tn−3 xn−1 = T (x)x3 , |
|
|||||
|
|
|
n=4 |
|
|
|
|
|
|
рівність (4) може бути переписана у вигляді |
|
|
|||||||
T (x) = t + t |
2 |
x + t x2 + (T (x) −t −t |
2 |
x)x + (T (x) −t )x2 |
+T (x)x3 |
||||
1 |
|
3 |
|
1 |
|
1 |
|
З останньої рівності знаходимо вираз Т(x) генератриси числової послідовності (2):
54 |
Математика |

ПРО ПОСЛІДОВНІСТЬ ТРІБОНАЧЧІ ТА ДЕЯКІ ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ
|
(t + t |
2 |
−t |
3 |
)x2 + (t −t |
2 |
)x −t |
|
T (x) = |
1 |
|
1 |
1 |
. |
|||
|
|
x3 + x2 + x −1 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
2.Властивості числової послідовності трібоначчі
Уданому розділі ми розглянемо найпростіші властивості послідовності трібоначчі, доведення яких ґрунтується на означенні 2.
Властивість 1. Сума п перших членів послідовності трібоначчі обчислюється за формулою
t1 + t2 +... + tn = 1 (tn+3 − tn+1 + t1 − t3 ).
2
↓ Нехай (tn) –– числова послідовність трібоначчі. Тоді виконуються рівності
t1 = t4 − t2 − t3 , t2 = t5 − t3 −t4 , t3 = t6 − t4 − t5 ,
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
. . |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
tn−2 = tn+1 −tn−1 − tn , |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
tn−1 = tn+2 − tn − tn+1, |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
tn = tn+3 − tn+1 − tn+2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Додавши почленно записані вище рівності, одержимо |
|
|
||||||||||||||||||||||
t1 + t2 +... + tn = −t2 −t3 −... −tn + tn+3 −tn+1 −t3 , |
|
|||||||||||||||||||||||
що рівносильно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t1 + t2 +... + tn = (−t1 −t2 −t3 −... −tn ) + tn+3 −tn+1 + t1 −t3 . |
||||||||||||||||||||||||
Звідки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
+ t |
|
+... + t |
|
= |
1 |
(t |
|
|
−t |
|
+ t −t |
|
). ↑ |
|
|||||||||
2 |
n |
|
n+3 |
n+1 |
3 |
|
||||||||||||||||||
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Властивість 2. |
Сума членів |
послідовності |
трібоначчі |
з непарними |
||||||||||||||||||||
номерами обчислюється за формулою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
t + t |
|
|
+... + t |
|
|
|
= |
|
1 |
(t |
|
|
+ t |
|
−t |
|
−t |
|
). |
|
||||
3 |
2n−1 |
|
|
2n+1 |
2n |
2 |
3 |
|
||||||||||||||||
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
↓ Нехай (tn) –– |
|
числова |
|
послідовність |
трібоначчі, тоді |
виконуються |
||||||||||||||||||
рівності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8 |
55 |

Вишняк О.П.
t1 R, t3 R,
t5 = t6 −t3 − t4 , t7 = t8 −t5 −t6 ,
t9 = t10 − t7 − t8 ,
. . . ,
t2n−3 = t2n−2 −t2n−5 t2n−1 = t2n − t2n−3 −
− t2n−4 ,
t2n−2 .
Додавши почленно записані вище рівності, одержимо
t1 + t3 +... + t2n−1 = −t3 −t5 −... −t2n−3 + t2n −t4 ,
що рівносильно
t1 + t3 +... + t2n−1 = (−t1 −t3 −... −t2n−3 −t2n−1 ) + t2n+1 + t2n + t1 −t4 .
З останньої рівності маємо
2 (t1 + t3 +... + t2n−1 )= t2n+1 + t2n + t1 − t4
або
t1 + t3 +... + t2n−1 = 1 (t2n+1 + t2n − t2 − t3 ). ↑
2
Властивість 3. Сума членів послідовності трібоначчі з парними номерами обчислюється за формулою
t |
|
+ t |
|
+... + t |
|
= |
1 |
(t |
|
− t |
|
+ t + t |
|
). |
2 |
4 |
2n |
|
2n+2 |
2n+2 |
2 |
||||||||
|
|
|
2 |
|
|
1 |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
↓ Нехай (tn) –– числова послідовність трібоначчі. Тоді має місце рівність
t2 + t4 +... + t2n = (t1 + t2 +K + t2n−1 + t2n )− (t1 + t3 +K + t2n−1 ).
Враховуючи властивості 2 та 3, остання рівність може бути переписана у вигляді
t2 + t4 +... + t2n = 12 (t2n+3 − t2n+1 + t1 − t3 )− 12 (t2n+1 + t2n − t2 − t3 ) =
=12 (t2n+2 + t2n+1 + t2n − 2t2n+1 − t2n + t1 + t2 )=
=12 (t2n+2 −t2n+1 + t1 + t2 ). ↑
56 |
Математика |

ПРО ПОСЛІДОВНІСТЬ ТРІБОНАЧЧІ ТА ДЕЯКІ ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(T ) –– |
||||
|
|
Властивість 4 |
[4]. |
Нехай |
|
1 |
|
0 |
1 |
|
–– |
|
трібоматриця, |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
класична послідовність трібоначчі. Тоді для довільного |
n N |
має місце |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
рівність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
1 1 |
0 n |
|
|
|
T |
+1 |
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
n−1 |
. |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
1 |
|
0 |
1 |
|
|
= T +T |
|
|
|
T |
+T |
|
|
|
T |
2 |
+T |
|
|
|
(5) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
n−1 |
|
|
n−1 |
n−2 |
|
n− |
|
n−3 |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
n−1 |
|
|
|
|
n−2 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
↓ Для доведення властивості 4 використаємо метод математичної індукції. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Перевіримо виконання рівності (5) для п = 1. Матимемо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
1 1 |
|
0 |
|
|
T2 |
|
|
|
|
T1 |
|
|
|
T0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
1 0 |
|
1 |
|
= T +T T +T |
T |
+T |
|
, |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
0 |
|
|
0 |
−1 |
|
|
−1 |
|
−2 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
1 |
0 |
|
0 |
|
|
|
T |
|
|
|
|
T |
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
0 |
|
|
|
−1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
де T1 =T2 =1, T3 = 2 , T0 =T3 −T2 −T1 = 0 , T−1 =T2 − T1 −T0 = 0 , |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
T−2 =T1 −T0 −T−1 =1. Отже, рівність (5) має місце. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
Припустимо, що рівність (5) виконується для n = k , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
1 1 |
0 k |
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k +1 |
|
|
|
|
k |
|
|
|
k −1 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
= |
|
|
|
|
|
|
Tk |
−1 + Tk −2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
1 0 |
|
Tk + Tk −1 |
|
|
Tk −2 + Tk −3 . |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
1 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
T |
−1 |
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
k −2 |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Покажемо її виконання для n = k +1. Матимемо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
1 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|||||||||
Ak + 1 = Ak |
|
|
|
k |
|
|
T |
|
|
|
k |
|
|
|
T |
|
k -1 |
|
|
|
|
|
|
= |
|||||||||||
× A = T + T |
|
|
|
|
|
|
+ T |
|
- 2 |
- 2 |
+ T |
- 3 |
1 0 1 |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
k |
-1 k -1 |
k |
|
k |
|
k |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
k - 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
(T + T |
Tk +1 |
+ Tk + Tk −1 |
|
|
|
|
|
|
) |
|
Tk +1 |
|
|
|
Tk |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
= |
|
+ T |
|
)+ (T |
+ T |
−2 |
+ T |
|
|
|
T + T |
−1 |
T |
+ T |
= |
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
k |
k −1 |
k −2 |
|
|
|
|
k −1 |
|
k |
|
k −3 |
|
|
k |
k |
|
k −1 |
|
|
k − |
2 |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
Tk + Tk |
−1 + Tk −2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Tk |
|
|
|
Tk −1 |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
Tk +2 |
Tk +1 |
|
|
|
|
|
Tk |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
= |
|
|
|
Tk +Tk −1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Tk +1 +Tk |
Tk −1 +Tk −2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
T |
+1 |
T |
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
k |
|
k |
|
|
|
|
|
k −1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, за принципом математичної індукції рівність (5) має місце для довільного натурального п. ↑
Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8 |
57 |

Вишняк О.П.
3. Простір послідовностей трібоначчі
Позначимо через
R |
= (tn ):t1,t2 ,t3 R, tn = tn−1 + tn−2 +tn−3 , n > 3} |
T ={t |
— множину всіх послідовностей трібоначчі (множину нескінченних векторів, координати яких є відповідними членами послідовностей трібоначчі). Очевидно, що ця множина є непорожньою, оскільки із співвідношення (2) слідує, що існує нескінченна кількість послідовностей трібоначчі.
Введемо на |
цій |
множині операції додавання та множення на скаляр. |
|||||||||
Візьмемо довільні елементи |
R |
|
Î T і поставимо їм у відповідність елемент c |
||||||||
a, b |
|||||||||||
за законом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
R |
+ b = (an )+ (bn )= (an + bn ), |
|
||||||
|
|
c |
= a |
|
|||||||
який назвемо сумою a та b . Оскільки |
|
|
|
|
|||||||
an + bn = an−1 + an−2 + an−3 + bn−1 + bn−2 + bn−3 = |
|||||||||||
= (a |
n−1 |
+ b |
) + (a |
n−2 |
+ b |
) + (a |
+ b |
) , |
|||
|
|
n−1 |
|
|
n−2 |
n−3 |
n−3 |
|
|||
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
то c T . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Візьмемо довільні елементи |
R |
|
і λ R . Поставимо їм у відповідність |
||||||||
a T |
|||||||||||
елемент |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
= (λan ), |
|
|
|
|
|
|
|
|
d = λ × a |
|
|
||||
який назвемо добутком елемента a на скаляр λ . Оскільки |
|
||||||||||
λ an = λ(an−1 + an−2 + an−3 ) = λ an−1 + λ an−2 + λan−3 , |
|||||||||||
то d T |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Т е о р е м а |
2. Множина |
всіх |
послідовностей трібоначчі разом з |
введеними на ній операціями додавання і множення на скаляр λ є лінійним (векторним) простором.
↓ Покажемо, |
що |
виконуються всі аксіоми лінійного (векторного) |
|||
простору. |
|
|
|
|
|
R |
T , |
R |
|
R |
оскільки |
1) a,b |
a + b = b + a , |
||||
R |
|
|
|
|
R |
a + b = (a1 + b1; a2 + b2; ... ak + bk ;...)= (b1 + a1; b2 + a2; ... bk + ak ; ...)= b + a. 2) |
|||||
R R |
T , |
R |
R |
R |
R |
a, b, c |
(a + b) + c |
= a |
+(b + c) , оскільки |
||
R |
R |
((a1 + b1) + c1; (a2 + b2 ) + c2;...(ak + bk ) + ck ;...)= |
|||
(a + b )+ c = |
58 |
Математика |

ПРО ПОСЛІДОВНІСТЬ ТРІБОНАЧЧІ ТА ДЕЯКІ ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ
|
|
|
|
|
|
|
R |
R |
= (a1 + (b1 + c1); a2 + (b2 + c2 );...; ak + (bk + ck ); ...)= a |
+ (b + c ). |
|||||||
|
3) |
R |
T , |
R |
+ 0 |
R |
= (0; 0; ...0; ...). |
|
|
a |
0 T : a |
= a , де 0 |
|
||||
|
Справді |
|
|
|
|
|
||
|
|
R |
|
= (a1 + 0; a2 + 0; ... ak + |
|
R |
||
|
|
a |
+ 0 |
0; ...)= (a1; a2; ... ak ; ...)= a . |
||||
|
4) |
R |
T |
R |
R |
R |
|
|
|
a |
-a T : a + |
(-a) = 0 , оскільки |
|
||||
R |
|
R |
|
|
|
|
|
|
a |
+ (−a) = (a1 + (−a1); a2 + (−a2 ); ... ak + (−ak ); ...)= (0; 0; ... 0; ...) = 0 . |
|||||||
|
5) |
R |
ÎT |
|
R |
R |
|
|
|
" a |
$ 1Î R : 1× a = a , оскільки |
|
|||||
|
|
|
R |
|
|
|
|
R |
|
6) |
|
1× a |
= (1× a1; 1× a2; ...1× ak ; ...) = (a1; a2; ... ak ; ... ) = a . |
||||
|
" a ÎT |
$ λ, μ Î R : λ(μ a) = (λμ)a , оскільки |
|
|||||
|
|
R |
|
|
|
R |
R |
|
|
|
R |
R |
R |
R |
= |
|
|
λ(μ a) = (λ(μ a1); λ(μ a2 ); ... |
λ(μ ak ); ...) |
|||
|
|
= ((λμ)a1; (λμ)a2; ... (λμ)ak |
; ...) = (λμ)a. |
|||
|
|
|
|
|
R |
|
R |
ÎT |
$ λ, μ Î R : |
R |
R |
R |
|
7) " a |
(λ + μ)a |
= λ a + μ a , оскільки |
R |
|
|
= |
(λ + μ)a = ((λ + μ)a1; (λ + μ)a2; ... (λ + μ)ak ; ...) |
|||
= (λ a1 + μ a1; λ a2 + μ a2; ... λ ak + μ ak ; ...) = |
|
||
= (λ a1; λa2; ... λ ak ; ...) + |
R |
||
(μ a1; μ a2; ... μ ak ; ...) = λ a + μ |
|||
R |
R |
R |
|
8) a, b T , λ R : |
λ(a + b ) = λ a + λ b , оскільки |
|
|
R |
+ b1);λ(a2 + b2 );...λ(ak + bk );...) = |
|
|
λ(a + b ) = (λ(a1 |
R |
||
= (λ a1 + λ b1;λ a2 + λ |
R |
||
b2;...λ ak + λ bk ;...) = λ a + |
λ b. |
R
a.
Отже множина всіх послідовностей трібоначчі утворює лінійний простір. Далі цю множину будемо позначати (T ,+,λ(×)). ↑
R R R |
T , |
Т е о р е м а 3. Впорядкована система векторів b1, b2 , b3 , де bi |
i =1, 2,3, b1 = (0;0;1;...) , b2 = (0;1;0;...) , b3 = (1;0;0;...) є базисом векторного простору (T ,+,λ(×)).
↓ Покажемо, що система векторів b1, b2 , b3 є лінійно незалежною, тобто,
що з рівності α1b1 +α2b2 +α3b3 = 0 слідує α1 = α2 = α3 = 0 . Припустимо що α1 ¹ 0 , тоді
Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8 |
59 |