sfme2009_8

Хован І.В.

високодисперсних металічних порошків, впливу вихідної структури порошку на процеси текучості речовини і дифузійного сплавоутворення при спіканні.

Валерій Володимирович — головний редактор міжнародного науковотехнічного журналу "Порошкова металургія", член редколегії збірника наукових праць "Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології". Він є одним із ініціаторів запровадження в НАН України двох цільових комплексних програм наукових досліджень "Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології" та "Фундаментальні проблеми водневої енергетики".

Лауреат наукових премій ім. Я.І. Френкеля та І.М. Францевича, премії Міжнародного інституту спікання ім. Г.В. Самсонова, заслужений діяч науки і техніки.

Володимир Федорович Мачулін відомий фахівець у галузі вивчення структурної досконалості напівпровідників методами рентгенівської та рентгеноакустичної діагностики, які одночасно містять статичні та змодельовані акустичні спотворення структури, і створенню на базі отриманих даних високочутливих рентгеноакустичних методів структурної діагностики кристалів.

Двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки: "Ренгено- оптико-акустичні явища в реальних кристалах при комбінованому впливі різних фізичних полів" (1994), "Монокристали сапфіру: розробка високорентабельних технологій, освоєння промислового виробництва конкурентноздатних на світовому ринку сапфірових елементів для оптики, електроніки та медицини"

(2003).

Останнім часом метод мікроконтактної спектроскопії, який розробив Ігор Кіндратович Янсон, набуває дедалі більшої актуальності у зв’язку із застосуванням у нанофізиці, зокрема в дослідженні процесів переносу заряду та спіну в нанорозмірних об’єктах і вивченні змін їхніх магнітних властивостей під впливом струму надвисокої густини. Нещодавно завдяки методам мікроконтактної спектроскопії було продемонстровано можливість формування спін-вентильної структури на атомному рівні.

Вченому належать п’ ять монографій та більше ніж 250 наукових статей у міжнародних періодичних виданнях. Серед учнів Ігоря Кіндратовича шість докторів і близько 30 кандидатів наук. Протягом багатьох років він був професором кафедри низьких температур Харківського державного університету, в якому йому також присвоєно звання почесного професора. І.К. Янсон — член редколегії журналу «Фізика низьких температур», входить до

УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ В НАНОФІЗИЦІ

складу спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій при Фізикотехнічному інституті низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України.

Учений — заслужений діяч науки і техніки України. Його наукові досягнення відзначено Державною премією України, преміями Європейського фізичного товариства та фонду Олександра фон Гумбольдта, що свідчить про величезні заслуги І.К. Янсона в утвердженні міжнародного авторитету української науки.

Варюхін Віктор Миколайович - вчений у галузі фізичного матеріалознавства, член-кореспондент НАН України (2009), доктор фізикоматематичних наук (1990), професор.

Автор понад 300 наукових праць та патентів на винаходи. Головний редактор журналу "Физика и техника высоких давлений".

За цикл досліджень з фізичного матеріалознавства Віктору Михайловичу присуджена премія імені Г. В. Курдюмова НАН України. У 2003 році його нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Неклюдов Іван Матвійович. Вчений у галузі фізики міцності та пластичності матеріалів, радіаційної фізики та фізики твердого тіла. Академік Національної академії наук України (2004), заслужений діяч науки і техніки України (1998).

Учений — співавтор великої кількості науково-технічних розробок. Це і нові технології виплавки та обробки радіаційно стійких сталей типу ХНС, і створення шаруватих композиційних матеріалів різного призначення з допомогою гарячої вакуумної прокатки, і розробка спеціальних малолегованих сплавів на основі міді, призначених для використання за умов великих питомих теплових та радіаційних навантажень термоядерних енергетичних установок та прискорювальної техніки, й одержання сплавів з високим вмістом елементів, які поглинають нейтрони, для систем регулювання і захисту ядерних реакторів та спеціальних оболонок-контейнерів для транспортування і зберігання ядерних відходів тощо. Пріоритетність наукових розробок талановитого вченого захищена 50-ма авторськими свідоцтвами і патентами. Його перу належать 16 монографій і понад 600 статей.

Відзначається велика важливість досліджень у сфері нанофізики і використання отриманих наукою результатів у різних сферах - від космосу до виробництва ліків.

Інші українські науковці працюють в лабораторіях ЛосАламоса (США), а також мають спільні проекти, пов’язані з розробкою прискорювача

Хован І.В.

високоенергетичних часток СЕКМ, яка провадиться за участю європейських вчених.

Література

1.Вісник НАН України. - 2005. - N 2

2.Вісник НАН України. - 2006. - N 1;

3.Відп. ред.: В. Д. Походенко, С. Я. Кучмій Бібліографічний покажчик

опублікованих робіт Інституту фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України: Том 3. 1985-2002 рр. /НАН України, Ін-т фіз. хімії ім. Л. В. Писаржевського. — К., 2002. — 390 с.

4.Вісник НАН України. — 2006. — N 1

5.А. Наумовець, М. Находкін Проблеми сучасності і мораль науковця // Вісник

НАН України. — 2006. — N 5. — С. 3-10. — Бібліогр.: 19 назв.

6. А. Наумовець Фундаментальні науки та виклики сьогодення // Вісник НАН

7.Вісник НАН України. - 2005. - N 2

8.Сьогодення і шляхи розвитку ядерної енергетики в Україні / І. Неклюдов //

Хован І.В.

посилань у тексті статті. Посилання на неопубліковані роботи не допускаються.

∙ До статті має додаватися:

o а) відгук наукового керівника автора роботи;

oб) рецензія кандидата або доктора наук (не наукового керівника), який спеціалізується в даній галузі. Підписи наукового керівника та

рецензента необхідно завірити, а відгук і рецензія повинні містити печатку установи, в якій працює науковий керівник чи рецензент.

oНа окремому аркуші слід додати інформацію про авторів: прізвище, ім’я, по батькові, місце навчання (з вказанням факультету, курсу, групи), адресу для листування, телефон, e-mail.

∙Редакція залишає за собою право редагувати статті і не розглядати роботи, що не задовольняють зазначені вище вимоги.