- •Тема: Границя функції неперервного аргументу.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної. Тема: Похідна функції
- •Тема: Обчислення похідної функції
- •Тема: Похідна складеної функції Теоретичні питання
- •Тема: Диференціювання неявно та параметрично заданих функцій.
- •Тема: Диференціал функції
- •Тема: Похідні та диференціали вищих порядків
- •Тема: Теореми про середнє. Правила Лопіталя Основні означення та теореми
- •Інтегральне числення функції однієї змінної Тема: Основні методи інтегрування
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •Таблиця основних інтегралів
- •Основні методи інтегрування
- •Тема: Інтегрування раціональних дробів
- •Інтеграли від елементарних дробів
- •Тема: Інтегрування ірраціональних виразів. Основні означення та теореми
- •Тема: Інтегрування тригонометричних функцій.
- •Інтегралів на збіжність.
- •Ознаки порівняння
- •Числові ряди
- •1.1. Знакододатні ряди
- •Необхідна умова збіжності числового ряду
- •Достатні умови збіжності знакододатних рядів
- •Зразки розв’язання задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •1.2. Знакозмінні ряди
- •Зразки розв’язування задач
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •4.2.Розвинення в ряди Фур’є 2π-періодичних функцій
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •Відповіді
Інтеграли від елементарних дробів
І. |
Інтегрується методом безпосереднього інтегрування. |
ІІ. |
Знаходиться за допомогою таблиці інтегралів та формули безпосереднього інтегрування. |
ІІІ. .
|
Інтеграл знаходиться підстановкою ;. |
ІV.
|
Підстановкою зводиться до двох інтегралів, де. Перший інтеграл обчислюється безпосередньо, а другий рекурентною формулою. |
|
Рекурентна формула використовується для обчислення інтеграла, де п – ціле додатне число. |
Інтеграл від многочлена знаходиться безпосередньо, а інтеграл від правильного раціонального дробу зводиться до інтегралів від елементарних дробів. |
Тема: Інтегрування ірраціональних виразів. Основні означення та теореми
, де - дробові раціональні числа ; - раціональна функція від аргументів . |
Інтеграли такого типу зводиться до інтегралів від раціональних функцій підстановкою ,, де- найменше спільне кратне знаменників дробів. Інтеграл зводиться до інтеграла, зараз- цілі числа. Інтеграл звівся до інтеграла від раціональних функцій. |
, де - дробові раціональні числа. |
Інтеграл зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою , де- найменше спільне кратне знаменників дробів. |
, де - дробові раціональні числа. |
Зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою ,– найменше спільне кратне знаменників дробів |
Тема: Інтегрування тригонометричних функцій.
|
Зводиться до табличних інтегралів. Якщо добуток тригонометричних функцій перетворити в суму за формулами: |
|
Зводиться до інтегралів від раціональних функцій або до табличних .
|
, де - раціональна функція. |
Інтеграл даного виду зводиться до інтегралів від раціональних функцій за допомогою універсальної тригонометричної підстановки , тоді, , . |
Тема:Обчислення визначеного інтеграла безпосередньо, заміною змінних та інтегрування частинами.
|
Фігура , обмежена лініяминазивається криволінійною трапецією. |
|
Інтегральна сума для функції визначеної на відрізку, який розбитий на n відрізків точками, на кожному з яких вибрана довільна точка,. |
Визначеним інтегралом функції на відрізкуназивають границю інтегральної суми, якщо ця границя існує і не залежить від способу розбиття відрізкана частини та вибору точок |
|
Теорема про середнє значення визначеного інтеграла. Якщо функція неперервна на відрізку , то існує точкаєтака, що виконується рівність. | |
|
Геометричне тлумачення теореми про середнє: площа криволінійної трапеціїдорівнює площі прямокутника, основа якого збігається з основою трапеції, а висота дорівнює | |
|
Похідна інтеграла із змінною верхньою межею дорівнює значенню підінтегральної функції при цій межі. | |
|
Формула Ньютона – Лейбніца: визначений інтеграл від функціїна відрізкудорівнює приросту первісної функціїна цьому відрізку. | |
Властивості визначеного інтеграла | ||
|
При переставленні меж інтеграла змінюється його знак. | |
|
Інтеграл від деякої функції в межах, що дорівнюють одному й тому ж числу, дорівнює нулю. | |
|
Сталий множник можна виносити за знак визначеного інтеграла. | |
|
Інтеграл від алгебраїчної суми функцій дорівнює алгебраїчній сумі інтегралів від даних функцій. | |
|
Адитивна властивість визначеного інтеграла; площа трапеції дорівнює сумі площ двох трапецій, на які вона поділяється прямою.
| |
|
Наслідок адитивної властивості в разі, якщо- парна функція. | |
|
Наслідок адитивної властивості в разі, якщо- непарна функція. | |
|
Нерівність справедлива, якщо неперервні функції наі для кожноговиконується нерівність. | |
|
Нерівність справедлива, якщонеперервна функція на. Нерівність справедлива, якщо функція обмежена наі | |
Методи інтегрування | ||
|
Формула інтегрування частинами, справедлива у випадку, де функції інеперервні наразом із своїми першими похідними. | |
|
Формула заміни змінної за умов, що функціянеперервна на, а функціянеперервна і має похідну наФункціюпотрібно вибрати так, щоб новий інтеграл був простішим від початкового. |
Методи наближеного обчислення | |||
|
Обчислення визначеного інтеграла за формулою прямокутників. Відрізок інтегрування поділений нарівних частин довжиноюі позначено черезсередню точку відрізку. | ||
Відрізок інтегрування поділений точками діленнянарівних частин довжиноюі позначимо значення функції в точках ділення, тоді визначений інтеграл можна обчислити за формулою, яку називають формулою трапецій. | |||
|
Формула обчислення визначеного інтеграла, яку називають формулою Сімпсона. Відрізок інтегрування поділений на парну кількість рівних частин () і позначимоде- точки ділення, | ||
Об’єм тіл обертання | |||
|
Об’єм тіла, утвореного обертанням навколо осікриволінійної трапеціїдедуга кривої диференціал змінного об’єму.
| ||
|
Об’єм тіла, утвореного обертанням навколо осікриволінійної трапеції, де- дуга кривої диференціал змінного об’єму.
| ||
Довжина дуги плоскої кривої | |||
|
Під довжиною дуги плоскої кривої розуміють границю, до якої прямує периметр вписаної в неї ламаної лінії, за умови, що кількість ланок ламаної необмежено зростає і довжина найбільшої з ланок прямує до нуля. Довжина дуги кривої і диференціалдуги, заданої в прямокутній декартовій системі координат рівнянням. | ||
|
Довжина дуги кривої, заданої параметрично; | ||
|
Довжина дуги кривої, заданої в полярних координатах; | ||
Площа поверхні обертання | |||
|
Площа поверхні, утвореної обертанням навколо осі дугикривої
| ||
|
Площа поверхні, утвореної обертанням навколо осі дуги, заданої параметричними рівняннями | ||
|
Площа поверхні, утвореної обертанням навколо осі дуги, заданої в полярних координатах |