12. Імунітет. Фактори і механізми вродженого захисту організму

Актуальність теми: імунна система є головною для забезпечення постійності (сталості) внутрішнього середовища (гомеостазу) організму. Немає жодного запального процесу, який би не був пов’язаний зі станом імунітету. Те, як закінчиться патологічний процес, залежить головним чином від стану імунітету. Знання основ імунології необхідні фахівцям різного профілю (інфекційні захворювання, терапія, хірургія, онкологія та інші) для розуміння суті захворювання, своєчасної діагностики, лікування хворих, застосування засобів профілактики захворювань та ускладнень. На цьому занятті ви вивчаєте вроджені фактори і механізми імунітету.

Мета – уміти оцінювати стан клітинних та гуморальних факторів уродженого імунітету.

Теоретичні питання

1. Імунітет: визначення, роль факторів та реакцій імунітету в інфекційній та неінфекційній патології людини.

2. Вроджені та адаптивні фактори імунітету, перша лінія захисту.

3. Види протиінфекційного імунітету.

4. Гуморальні фактори і механізми вродженої резистентності (ВР), їх функція та визначення.

5. Клітинні фактори і механізми ВР, їх функція та визначення. Значення робіт І. І. Мечникова.

6. Роль імунології у розвитку медицини. Імунодіагностика, імунотерапія, імунопрофілактика.

Практична робота

Робота 1. Вивчити фагоцитоз латексу лейкоцитами, виділеними з крові хворого. Фарбування мазків метиленовим синім

Для проведення досліду фагоцитивиділяють із крові з використанням стандартної методики. До 0,2 мл суспензії фагоцитів додають розчин латексу з вмістом 100 часток на 1 лейкоцит, після чого пробірку з сумішшю інкубують при температурі 37 °С упродовж 90 хвилин, постійно струшуючи (200 коливань/хвилину). Із суспензії після інкубації робили мазки, фіксували їх сумішшю Никифорова та забарвлювали за Романовським-Гімзою 30 хвилин. У мазках підраховують 100 нейтрофілів. Фагоцитарне число визначають як кількість фагоцитуючих клітин у відсотках, а фагоцитарний індекс – як середнє число часток латексу в одній фагоцитуючій клітині.

Робота 2. Визначення фагоцитарної числа та фагоцитарного індексу у готових препаратах

Для виготовлення мазків у дитини, що хвора на стафілококову пневмонію, взяли 0,2 мл крові, яку змішали з розчином цитрату натрію. Потім додали 0,12 мл 2-мільярдної суспензії стафілокока. Після 30 хвилин інкубації в термостаті з крові були виготовлені мазки і пофарбовані за Романовським-Гімзою, для вивчення показників фагоцитозу.

У різних полях зору порахуйте не менше 50 лейкоцитів і загальну кількість мікробів у них. Визначте відсоток фагоцитів, що захопили хоча б одну клітину стафілокока (ФЧ), і середнє число мікробів, що поглинув один лейкоцит (ФІ). Напишіть висновок.

Робота 3. Вивчити демонстрацію та записати в протокол

Демонстрація

1. Визначення активності лізоциму в слині

Лізоцим – це протеолітичний фермент мурамідаза (від лат. Murus – стінка). Він викликає гідроліз ацетиламіно-полісахариду бактеріальних клітин, що призводить до порушення синтезу клітинної стінки. Лізоцим є захисним фактором слизових оболонок, міститься в сльозах, слині, крові, материнському молоці.

На демонстрації показано визначення титру лізоциму в слині. Для цього зроблено ряд послідовних розведень слини (1:10, 1:100, 1:1000, 1:10000). П'ята пробірка є контрольною і не містить лізоциму. В усі п'ять пробірок додано по 1 мл суспензії Micrococcus lisodeicticus, що містить 1 млрд мікробних клітин у 1 мл. Після інкубації в термостаті впродовж 3 годин визначають титр лізоциму – останнє розведення, в якому спостерігається лізис бактерій.