
- •3513 Практикум з мікробіології, вірусології та імунології
- •Частина 1 Загальна бактеріологія та імунологія
- •Передмова
- •Cписок скорочень
- •Правила роботи у бактеріологічній лабораторії. Морфологія бактерій. Світлова мікроскопія з використанням імерсійного об’єктива. Прості методи фарбування препаратів
- •Дeмонстрація
- •1. Бактеріологічний посуд: бактеріологічна петля (рис. 1д), чашка Петрі (рис. 1а), пробірки, градуйовані піпетки, колби
- •2. Предметні та покривні скельця (рис. 1б, в). Скельця з лунками. Спиртівка. Пісочний годинник, олівець “для скла”
- •3. Мікроскоп. Імерсійне масло
- •Правила роботи з імерсійною системою
- •Можливі помилки під час роботи з мікроскопом
- •Догляд за мікроскопом
- •Пояснення до самостійної роботи з теми:
- •Загальна будова навчального світлового мікроскопа
- •2. Будова бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Фарбування за методом Грама. Мікроскопічний метод діагностики збудників інфекційних захворювань
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «будова бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Фарбування за методом Грама. Мікроскопічний метод діагностики інфекційних захворювань»
- •Спори та методи їх виявлення
- •Капсула
- •Класифікація бактерій за кількістю і розташуванням джгутиків
- •Методи виявлення джгутиків у бактерій
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми
- •«Особливості ультраструктури спірохет,
- •Рикетсій, хламідій, мікоплазм.
- •Сучасні методи мікроскопічного дослідження»
- •Звивисті форми бактерій
- •Загальна схема будови Treponema pallidum
- •4. Основи асептики та антисептики. Дезінфекція. Стерилізація
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •3. Автоклав
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «основи асептики та антисептики. Дезінфекція. Стерилізація»
- •Види та завдання дезінфекції
- •Практична робота студентів
- •Пояснення до самостійної роботи з теми
- •«Фізіологія бактерій.
- •Перший етап бактеріологіного методу діагностики.
- •Біологічний метод діагностики»
- •Метаболізм
- •Конструктивний (анаболізм) Енергетичний (катаболізм)
- •6. Ріст та розмноження мікроорганізмів.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «ріст та розмноження мікроорганізмів.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «ііі – IV етап виділення чистої культури аеробних бактерій. Ферменти бактерій. Антибіотики»
- •8. Облігатні Анаероби. Виділення чистої культури
- •3. Метод Фортнера
- •4. Ріст Cl. Perfingens на середовищі Вільсон-Блера
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «облігатні Анаероби. Виділення чистої культури облігатних анаеробних бактерій»
- •V етап Врахування та аналіз результатів дослідження. Відповідь
- •9. Бактеріофаги. Генетика бактерій
- •Теоретичні питання
- •Практична робота студентів
- •Демонстрація
- •5 . Дослід із виявлення множинної стійкості мікроорганізмів до антибіотиків
- •2 Мл культури реципієнта (f-)
- •1 Мл бульйонної культури реципієнта
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «бактеріофаги та їх практичне використання. Генетика бактерій»
- •Бактеріофаги та їх практичне використання. Генетика бактерій
- •Перевага методу плр – полімеразної ланцюгової реакції для діагностики інфекційних захворювань
- •10. Нормальна мікрофлора тіла людини. Дисбактеріоз
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •3.1. Замалюйте мікроскопічні препарати.
- •3.2. Бакпечатка для вивчення мікрофлори тіла людини
- •3.3. Біологічні препарати (еубіотики): колібактерин, лактобактерин, біфідумбактерин, біфікол.
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «нормальна мікрофлора тіла людини. Дисбактеріоз. Вчення про інфекцію»
- •Дисбактеріоз
- •11. Вчення про інфекцію
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •1. Виявлення гемолітичної властивості бактерій
- •2. Виявлення плазмокоагулазної активності бактерій
- •4. Виявлення лецитовітелазної активності
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «нормальна мікрофлора тіла людини. Дисбактеріоз. Вчення про інфекцію»
- •12. Імунітет. Фактори і механізми вродженого захисту організму
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •2. Фагоцитоз у новонародженої і дорослої людини
- •3. Визначення бактерицидної активності сироватки крові
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «імунітет. Фактори і механізми вродженого захисту організму»
- •Особливості імунної системи
- •13. Антигени
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація Діагностичні препарати: Діагностикуми і антигени
- •Алергени для шкірноалергічних проб
- •Лікувально-профілактичні препарати
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «антигени»
- •Класифікація антигенів
- •Антигени – сторонні макромолекули
- •Інфекційні
- •14. Адаптивна гуморальна імунна відповідь. Імуноглобуліни (антитіла). Серологічні реакції флокуляції, нейтралізації
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •1. Імунні сироватки (антитоксичні) та імуноглобуліни
- •2. Титрування антитоксичної сироватки методом флокуляції
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «гуморальна імунна відповідь. Імуноглобуліни (антитіла). Серологічні реакції флокуляції, нейтралізації»
- •Набутий (адаптивний) імунітет
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •1. Реакція непрямої гемаглютинації (рнга)
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «серологічні реакції: реакція зв’язування комплементу (рзк), реакції з використанням мічених антитіл та антигенів – іфа, ріф, ріа»
- •16. Адаптивна клітинна імунна відповідь. Імунологічна толерантність. Регуляція імунної відповіді
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «адаптивна клітинна імунна відповідь. Імунологічна толерантність. Регуляція імунної відповіді»
- •Механізм цитотоксичної дії т-кілера на клітину-мішень
- •17. Оцінка імунного статусу людини. Принципи функціонування імунної системи
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «оцінка імунного статусу людини. Принципи функціонування імунної системи»
- •18. Протиінфекційний імунітет
- •Теоретичне питання
- •Практична робота
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «протиінфекційний імунітет»
- •Антигенспецифічна імунна відповідь
- •Зв’зок типу імунної відповіді з локалізацією інфекційних агентів
- •19. Патологія імунної системи
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «патологія імунної системи»
- •Типи алергічних реакцій
- •20. Специфічна профілактика та терапія інфекційних захворювань. Лікувальні, профілактичні та діагностичні імунологічні препарати
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Діагностичні препарати
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «специфічна профілактика і терапія інфекційних захворювань. Лікувальні, профілактичні та діагностичні імунологічні препарати»
- •Список рекомендованої літератури
- •Практикум з мікробіології, вірусології та імунології
- •Частина 1 Загальна бактеріологія та імунологія
Дeмонстрація
1. Бактеріологічний посуд: бактеріологічна петля (рис. 1д), чашка Петрі (рис. 1а), пробірки, градуйовані піпетки, колби
Бактеріологічна петля (д)для забору патологічного матеріалу при його вивченні виготовляється з платинового або ніхромового (хромонікель) дроту довжиною 8–10 см, один кінець якого загнутий у вигляді кола чи овала,інший – закріпляєтьсяу спеціальному тримачі, що називається петлетримач.
Скляний посудшироко використовується в мікробіологічній лабораторії як для вирощування мікроорганізмів на поживних середовищах, так і для інших цілей. Посуддля культивування мікроорганізмів попередньо стерилізують. Перед стерилізацією пробірки і колби закривають ватно-марлевими пробками.
2. Предметні та покривні скельця (рис. 1б, в). Скельця з лунками. Спиртівка. Пісочний годинник, олівець “для скла”
Предметні скельцяповинні бути чисто вимиті та знежирені (краплина води на чистому склі легко розтікається по поверхні).Покривні скельцявикористовують для приготування препаратів „розчавлена” та „висяча” краплі.
Скельця з лункаминеобхідні для вивчення мікроорганізмів у живому стані методом „висячої” краплі.
Спиртівкавикористовується для стерилізації в полум'ї бактеріологічної петлі та деяких інших інструментів, фіксації мазків та для фломбування країв пробірок і колб. Посів мікробного матеріалу на поживні середовища, приготування мазків проводяться обов'язково біля полум'я спиртівки.
Пісочний годинниквикористовується для відліку хвилин при фарбуванні мікроскопічних препаратів.
3. Мікроскоп. Імерсійне масло
Оптична частинамікроскопаскладається з об'єктивів, окулярів, а освітлювальна – з конденсора та дзеркала.
Основною характеристикою мікроскопає його збільшення, яке при даній довжині тубуса дорівнює добутку збільшень об'єктива і окуляра. Наприклад, при використанні імерсійного об'єктива (х 90) і окуляра, який збільшує в 10 разів, зображення об'єкта буде збільшене в 900 разів.
Основною оптичною частиною мікроскопає об'єктив, який складається із складної центрованої системи лінз, виготовленихіз особливого скла різного хімічного складу.
Передня лінза об'єктива, яка дає збільшення, називається фронтальною. Розміщені за нею корекційні лінзи виправляють зображення. Залежно від виправлень аберацій (дефектів зображення оптичних систем) об'єктиви поділяються на ахромати, апохромати і планохромати.
Усунення хроматичної аберації, тобто розкладання білого світла на складові частини спектра, найбільш повно досягається при використанні апохроматів. Це створює умови для більш точнішої передачі забарвлення об'єктивом. За допомогою ахроматів усувається хроматична аберація відносно двох найбільш яскравих кольорів.
Планохромати, тобто об'єктиви з плескатим зображенням, являють собою лінзові ахромати, але більш складної конструкції. При їх застосуванні ліквідується кривизна зображення, оскільки при фокусуванні мікроскопа створюється чіткість контурів об'єкта по всьому полюзору. Паралельно з об'єктивами і сильними ахроматами рекомендується застосовувати компенсаційні окуляри, які дають хроматичну помилку, зворотну остаточному хроматизму об'єктивів, і, таким чином, компенсують його.
Однією з основних характеристик об'єктива є його роздільна здатність, тобто властивість зображувати найдрібніші деталі препарату. Роздільна здатність характеризується найменшою відстанню, при якій дві крапки розрізняють окремо і знаходяться в протилежній залежності від довжини хвилі світла.
У сучасних оптичних мікроскопах роздільна здатність об'єктивів становить 0,0002 мм, або 0,2 мкм. При застосуванні сильних об'єктивів (х90) з фокусною відстанню 3–1,5 мм необхідно створити однорідне оптичне середовище між фронтальною лінзою об'єктива та препаратом. Це досягається зануренням об'єктива в краплю кедрового масла, яку наносять на препарат. Кедрова олія має показник заломлення (п = 1,51), близький до заломлення скла (1,52). Тому світловий пучок, який проходить через масло, не розсіюється та не змінює свого напряму, а потрапляє до об'єктива, забезпечуючи добре освітлення поля зору. За відсутності кедрового масла промені на межі скло-повітря розсіюються та освітлення буде недостатнім.
Як замінник кедрового масла можна використовувати персикове масло (п = 1,49), сумішіз однакових об'ємів касторової (п = 1,47) та кропової (п = 1,49) олій, а також "імерсіол", до складу якого входять персикове масло (50г), каніфоль (10г), нафталін (10г), салол (1г).
Рисунок 2 – Хід променів у імерсійній системі
Під час розглядута зарисовуванніпрепаратів зверніть увагу на форму та розташування коків. Ці мікроорганізми в препараті розміщуються по два.
4. Набір барвників, таких, що застосовуються в бактеріологічних лабораторіях для фарбування препаратів.
Для вивчення тинкторіальних властивостей мікроорганізмів (відношення до барвників) та їх морфології використовуютьанілінові барвники(лужні, кислі та нейтральні). Найчастіше застосовують лужні барвники: метиленовий синій, основний фуксин, генціанвіолет, кристалічний фіолетовий, везувін, хризоідин та ін. Рідше використовуються нейтральні (нейтральний червоний) та кислі (еозин) барвники.Ізназваних барвників готують спиртові та водні розчини, у деяких випадках для підвищення забарвлюваної сили розчину до нього додають протрави, наприклад, карболову кислоту, луги та ін.
Фарбування мікроорганізмів має велике діагностичне значення, оскільки дає змогу встановити морфологічні та тинкторіальні особливості бактерій, чого в деяких випадках достатньо для встановлення мікробіологічного діагнозу. Фарбування мікроорганізмів являє собою складний фізико-хімічний процес, умеханізмі якого суттєву роль відіграють адсорбція, капілярність, хімічна спорідненість між барвником та об'єктами, що фарбуються, а також рН середовища, в якому вони перебувають.
Основні барвники складаються із фарбувального катіона та безбарвного аніона. Під час дисоціації таких барвників пофарбований катіон, який звільнюється, з'єднується зі структурами бактерії, що характеризуються кислотними властивостями, в результаті утворюються солі. Якщо барвник характеризується кислими властивостями, то забарвлювальна частина його молекули, яка заряджена негативно, буде утворювати солі та сполуки з речовинами, що мають основні властивості.
Бактерії наділені поверхневим негативним зарядом (містять сполуки кислої природи – нуклеїнові кислоти,саме тому основні барвники характеризуються більшою спорідненістю до бактерій, ніж кислі барвники, і широко застосовуються у мікробіології. Кислі барвники частіше застосовуються для фарбування фону препарату в контрастні кольори.
Живі нефіксовані мікроорганізми фарбуються значно складніше, ніж ті самі мікроорганізми, що фіксовані різними способами. Клітинна стінка і цитоплазматична мембрана обмежують можливість проникнення барвників усередину клітини. Фарбування відбувається лише після того, як у результаті дії самого барвника порушується проникність стінки і цитоплазматичної мембрани.
Робота 3. Мікроскопіювати та зарисувати готові препарати стрептококів (фарбування генціанвіолетом)
Робота з мікроскопом складається з двох основних етапів:
1) правильногоустановленняосвітленості поля зору та препарату;
2) мікроскопії препарату різними об’єктивами.
Пофарбовані препарати бактерій мікроскопіюють тільки з використанням імерсійного об'єктива (х90).