- •1)Види праці дітей. Зміст і виховне значення кожного виду праці.
- •2)Форми організації навчання дітей дошкільного віку.
- •5)Закон України «про дошкільну освіту» про родинне виховання, типи дошкільних закладів та управління освітою.
- •10. Форми зв'язку днз та школи
- •11. Сутність проблем виховання дітей працею у дослідження науковців. Особливості трудової діяльності дітей.
- •13. Зміст і засоби розумового виховання дітей дошкільного віку
- •14. Основні компоненти української народної педагогіки стельмахович
- •16 Різновиди іграшок:
- •17 . Гра – засіб всебічного розвитку дитини
- •19. Психологи і педагоги про гру як творчу діяльність
- •29. Аналіз сучасних програм виховання і навчання в дитячому садку
- •30.Ігри з правилами.Їх освітньо виховне значення та методика проведення
- •31. Формування у старших дошкільників дружніх взаємин. Мотиви дружби
- •32.Вредування і впертість дітей, їх причини. Педагогічні умови попередження та усунення вередувань та впертості.
- •34.Створення у дитсадку та сім’ї умов для організації праці дітей
- •35. Форми роботи з фізичного виховання.
- •36. Завдання та принципи естетичного виховання дітей дошкільного віку
- •37.Характеристика методів морального виховання дошкільників
- •38.С.Ф. Русова про вимоги до особистості вихователя дитячого садка
- •39.Характеристика сюжетно-рольової гри, її структурні компоненти
- •40. Зміст і завдання естетичного виховання дошкільного віку.
- •41. Характеристика навичок культури поведінки та методи формування іх.
- •42. Творча гра: її виховне значення та особливості.
- •43. Розпорядок дня як активний засіб впливу на фізичний розвиток дитини
- •44. Методи та прийоми виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей 3-го року життя.
- •45. Робота з педагогічно занедбаними дітьми профілактика важковиховуваності в дошкільному віці.
- •46. Своєрідність дисциплінованості дитини дошкільного віку та педагогічні умови формування цієї якості.
- •47.Особливості ознайомлення старших дошкільників з працею дорослих
- •49.Розвивальне середовище як складова педагогічного процесу в днз.
- •50. Театралізовані ігри. Їх різновиди, характеристика та організація в різних вікових групах.
- •52. Завдання і зміст сенсорного виховання дошкільників.
- •54. Завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку
- •55. Форми організації праці дітей у дошкільному закладі
- •56. Особливості розвитку і виховання дитини 2-го року життя
- •57. Виховання самостійності і працелюбності у дошкільників
- •58. Різноманітність форм і методів пропаганди педагогічних знань серед батьків
- •59. Методи і прийоми виховання в дошкільників гуманістичного ставлення до оточуючого
- •60.Місце дитячої трудової діяльності в розпорядку дня, педагогічні та гігієнічні вимоги до праці дітей і трудового обладнання.
- •61. Використання традицій української народної педагогіки та фольклору в сімейному вихованні
- •62.Загартування як активний засіб фізичного та загального розвитку дитини
- •63. Організація індивідуальної та колективної форм праці дітей. Їх характеристика
- •64. Моральне виховання дітей засобами народної педагогіки
- •66. Вплив стилю спілкування вихователів та вихованців (наслідки в діяльності,поведінці дітей,ставлення до навколишньої дійсності)
- •67. Особливості побудови розпорядку дня для дітей в сім'ї та днз
- •68.Форми роботи дошкільного закладу із сім'єю
- •69. Види і типи занять у сучасному днз
- •70.Джерела розвитку дошкільної педагогіки як науки
- •71.Сутність диференціації та індивідуалізації у фізичному вихованні дітей дош.Віку
- •72.. Особливості навчання дітей дошкільного віку
- •73. Роль дорослого в розвитку дитини
- •74. Гуманістична спрямованість педагогічної роботи з дітьми в різних вікових групах
- •75. Педагогічна культура батьків
72.. Особливості навчання дітей дошкільного віку
Навчання — спільна діяльність педагога і дитини, зорієнтована на засвоєння знань, умінь і навичок, способів пізнавальної діяльності.У навчанні взаємодіють діяльність педагога, спрямована на відбір змісту і форм передавання знань, умінь і навичок (навчання) і діяльність дитини щодо усвідомлення, засвоєння і використання знань (учіння).
Сутність навчання, його особливості досліджує дидактика — наука про навчання, його закони і закономірності, принципи і зміст, методи і форми організації. З її погляду найважливішими є такі функції навчання:
— освітня (реалізується завдяки відбору, передаванню і засвоєнню дітьми певної системи знань, умінь і навичок); — розвивальна (зорієнтована на розумовий розвиток дитини, постійне вдосконалення її розумових здібностей, пізнавальної діяльності); — виховна (виявляється у змісті знань, які стають основою світогляду, рис особистості).
Дидактика визначає також принципи — головні правила і вимоги до процесу навчання:
— спрямованість навчального процесу на розв'язання взаємопов'язаних завдань навчання, виховання і розвитку; — науковість процесу навчання; — систематичність і послідовність процесу навчання; — принципи, що стосуються діяльності вчителя і методики викладання (доступність, дохідливість викладання); — наочність у навчальному процесі; — активність і свідомість навчання; — міцність засвоювання знань, формування вмінь і навичок.
Розвивальний ефект навчання досягається мотивацією (поясненням доцільності) вивчення нових знань. Основою такого навчання є принцип змістового узагальнення, за яким загальні знання передують окремим і конкретним знанням.
Важливою складовою дидактики є дошкільна дидактика, яка, живлячись надбанням народної та загальної дидактики, спирається на вікові особливості дошкільників.
Дошкільна дидактика — теорія навчання дітей дошкільного віку, яка визначає мету, розробляє зміст, методи й форми організації навчання дітей.
Дотримання дидактичних принципів, на думку Я.-А. Коменського, забезпечить повноцінний розумовий розвиток дитини, а саме навчання сформує звичку до розумової праці, у розвитку якої полягає головне і найважче завдання виховання.
Співзвучне з такими міркуваннями є твердження Є. Тихеєвої про те, що навчання дитини починається задовго до того, як вона візьме в руки буквар і перо. Дослідниця створила програму навчання у дитячому садку, яка охоплює розвиток мовлення дітей, формування знань про соціальні явища, природу, основи математики тощо.
О. Усова доводила, що навчання як засіб прямого і безпосереднього впливу вихователя на дошкільників покликане забезпечити надання конкретних відомостей про дійсність, виховання правильного ставлення до неї, опанування дітьми конкретних прийомів дій, всебічну підготовку їх до школи. Знання, якими оволодівають діти дошкільного віку, вона поділила на дві категорії: прості знання й уміння, які вони опановують без спеціального навчання, а в повсякденному спілкуванні з дорослими, під час ігор, спостережень, інших видів діяльності; більш складні знання й уміння, які можуть бути засвоєні лише в процесі спеціального навчання дітей на заняттях.
Основою навчальної діяльності дітей дошкільного віку, за переконаннями психолога Г. Люблінської, є поєднання суспільного досвіду, який засвоює дитина, з невеликим її власним досвідом, і збагачення його у процесі учіння. Головними компонентами такої діяльності є:
— навчальне завдання. У молодшому дошкільному віці воно фігурує в єдності з практичними завданнями. Розрізнення їх з'являється поступово і не відразу. Це зумовлене логічним ускладненням навчальних завдань, виокремленням способів розумової і практичної діяльності, які слід засвоїти, аналізом результатів навчальної діяльності, встановленням їх зв'язку з розумінням завдання, використанням заданих способів діяльності;
— планування. Суть його полягає у відборі засобів і способів діяльності, встановленні послідовності дій та ін.;
— уміння контролювати діяльність, правильно оцінювати її результати. Це дає змогу раціонально організувати навчальну діяльність дитини, уникати непомірних або спрощених завдань, що є однією з передумов її розумового розвитку;
— мотиви. Вони покликані спонукати дітей до навчання. Якщо у молодшому і середньому дошкільному віці переважає емоційне ставлення дітей до спілкування з дорослим, організації заняття, навчальних матеріалів, то в старшому віці їх вабить сам процес навчання, з'являються усвідомлення значущості успіху в навчальній діяльності, пізнавальні інтереси.
Дошкільне навчання має підготувати дитину до систематичного шкільного навчання. Однак вони не є тотожними за жодним параметром. Тому невиправдані, навіть шкідливі намагання перенести у дошкільний заклад інформаційну модель навчання, предметне викладання тощо.
Особливістю дошкільного навчання є те, що воно здійснюється не лише на спеціально організованих, обов'язкових заняттях, а й у повсякденному житті. Ця принципова відмінність від шкільного класно-урочного навчання зумовлена тим, що за навчання лише на обов'язкових заняттях діти дошкільного віку, які значно відрізняються за рівнем і темпами розвитку, не зможуть ефективно оволодівати знаннями, брати активну участь у навчальному процесі. Натомість значну частину знань і вмінь дошкільник засвоює поза заняттями — у повсякденному спілкуванні з дорослими та однолітками, іграх, під час спостережень. Цей емпіричний досвід дитина уточнює, систематизує та закріплює в процесі занять. Вдумливий, творчий вихователь, зацікавлений в успішному формуванні у дітей навичок навчальної діяльності, сприятиме встановленню зв'язку між знаннями, здобутими дитиною в повсякденному житті, та новою інформацією, доповненню і збагаченню тих знань, які має дитина. Із цією метою використовують влучне слово, народні прикмети, прислів'я і приказки, читання художньої літератури, розповіді, загадки, головоломки. Отже, педагог забезпечує зв'язок організованого навчання на заняттях та навчання поза ними.
Ще однією особливістю дошкільного навчання є стиль взаємин між усіма учасниками навчального процесу, який можна визначити як співробітництво (дитини і педагога, дітей між собою).
Знання вихователем особливостей навчальної діяльності дітей допоможе правильно спрямувати їх навчання, організувати пізнавальну діяльність, сприяти розвитку дитини в процесі навчання