- •17. Економіко- і політико-географгчне положення україни
- •17.1. Проголошення незалежності України та її вплив на геополітичну ситуацію в Європі
- •17.2. Економіко-географічне положення і його господарська оцінка
- •17.3. Сучасний адміністративний поділ
- •17.4. Геополітичні аспекти взаємодії з іншими державами
- •17.5. Місце України на політичній і економічній карті світу
- •18. Населення і трудові ресурси
- •18.1. Територіальні відмінності і чинники розміщений й густоти населення
- •18.2. Природні й екологічні умови життя населення та їхній вплив на основні показники його розміщення
- •8.3. Природний рух населення
- •18.4. Вікова і статева структура
- •8.5. Погіршення демографічної ситуації та шляхи розв'язання цієї проблеми
- •18.6. Економічна криза і демографічна політика
- •18.7. Міграція населення, види і причини
- •18.10. Урбанізація та регіональні відмінності в її рівнях
- •19. Формування господарського комплексу україни та його структура
- •19.1. Поняття про господарство і національний господарський комплекс
- •19.2. Історія формування господарського комплексу
- •19.3. Основні риси галузевої структури господарства
- •19.4. Сучасні проблеми розвитку територіальної організації
- •20.1. Загальна характеристика розвитку і розміщення промисловості
- •20.2. Галузева структура, спеціалізація і основні міжгалузеві комплекси
- •20.3. Сучасні проблеми і перспективи розвитку та розміщення промисловості
- •21. Паливно-енергетичний комплекс
- •21.1. Структура, місце і роль у господарському комплексі
- •21.2. Вугільна промисловість
- •21.3. Райони добування і використання вугілля
- •21.4. Проблеми і перспективи подальшого розвитку
- •21.5. Нафтова і газова промисловість
- •21.6. Основні райони нафто- і газовидобутку
- •21.7. Перспективи розвитку нафтової та газової промисловості
- •21.8. Електроенергетика, її структура, розвиток і розміщення основних типів електростанцій
- •21.9. Екологічні проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу
- •22.1. Структура, місце і роль у господарстві
- •22.2. Чинники розвитку і розміщення
- •22.3. Сировинна база
- •22.4. Географія чорної металургії
- •22.5. Кольорова металургія
- •22.6. Основні галузі та їх розміщення
- •22.7. Проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу
- •23. Машинобудівний комплекс
- •23.1. Значення, місце і роль у господарстві
- •23.2. Структура і принципи розміщення
- •23.3. Розміщення окремих галузей
- •23.4. Територіальна організація машинобудування
- •23.5. Проблеми і перспективи розвитку
- •4. Хімічний комплекс
- •24.1. Значення, місце і роль комплексу
- •24.2. Сировинна база
- •24.3. Галузева структура хімічної промисловості
- •24.4. Географія окремих галузей хімічної промисловості
- •24.5. Проблеми і перспективи розвитку
- •25.1. Структура і значення
- •25.2. Лісове господарство (лісозаготівельна промисловість)
- •25.3. Деревообробна промисловість
- •25.4. Целюлозно-паперова промисловість
- •25.5. Лісохімічна і гідролізна промисловість
- •25.6. Проблеми і перспективи розвитку лісопромислового комплексу
- •6. Будівельний комплекс
- •26.1. Структура і значення
- •26.2. Чинники розвитку і розміщення
- •26.3. Географія цементної промисловості
- •27. Соціальний комплекс
- •27.1. Галузева структура і значення
- •27.2. Легка промисловість, структура, принципи розміщення і географія
- •27.3. Сфера послуг, її розвиток і розміщення
- •28. Агропромисловий комплекс (апк)
- •28.1. Роль, місце і значення апк
- •28.2. Структура комплексу та основні його ланки
- •28.3. Земельний фонд
- •28.4. Рослинництво. Зернові культури
- •28.5. Галузі, що переробляють продукцію зернового господарства
- •28.6. Вирощування технічних культур
- •28.7. Галузі переробки технічних культур
- •28.8. Вирощування картоплі та овочів, садівництво. Ягідництво і виноградарство
- •28.9. Переробні галузі
- •28.10. Тваринництво
- •28.11. Галузі переробки тваринницької продукції
- •28.12. Агропромислові зони
- •9. Транспортний комплекс і міжнародні економічні зв'язки
- •29.1. Роль і значення транспорту
- •29.2. Основні види транспорту та особливості їх розміщення
- •32.1. Вплив господарської діяльності на природні умови і природні ресурси
- •32.2. Геоекоситуація в Україні
- •32.3. Види впливу на довкілля
- •32.4. Раціональне використання та охорона природних умов і природних ресурсів. Мінерально-сировинні ресурси
- •32.5. Кліматичні ресурси
- •32.6. Земельні ресурси та їх використання
- •32.7. Біотичні ресурси, їх раціональне використання та охорона
- •32.8. Рекреаційні ресурси
- •32.9. Природоохоронні комплекси
32.4. Раціональне використання та охорона природних умов і природних ресурсів. Мінерально-сировинні ресурси
Еколого-географічна ситуація в Україні тісно пов'язана зі станом природних умов і природних ресурсів, потребами в ресурсах, технологіями їх видобування, перероблювання, використання, утилізацією відходів та ін. Це стосується мінерально-сировинних, теплових та енергетичних, кліматичних, водних, земельних, біотичних (рослинних, тваринних, рекреаційних, природно-заповідних) ресурсів.
Мінерально-сировинні ресурси суттєво втинають на розпиток економіки, галузей господарства, культури, навколо них вирують політичні пристрасті, вони можуть бути причиною конфліктів і жорстоких воєн. Серед інших розвинених держав світу Україна характеризується як країна з потужною мінерально-сировинною базою. Адже займаючи лише 0,4 % території світу, маючи 0,8 % кількості населення, наша держава здатна добувати біля 5 % загальносвітових мінерально-сировинних ресурсів. А за показниками окремих ресурсів Україна значно випереджає багато держав. Так, вона видобуває 25 % марганцевих, 10 % залізних руд. 5 % світової мінеральної сиропний і продуктів їх перероблювання. Однак спою нинішню потребу в нафті Україна власними ресурсами задовольняє лише на 8 %, у газі — на 22 %.
Загальна кількість мінеральних ресурсів, їх різноманітність в Україні оцінюється у 8 балів за десятибальною шкалою. В її надрах геологи розвідали понад 200 видів корисних копалин, відкрили біля 20 тисяч їх родовищ і проявів. Дуже важливо, що 95 пилів мінерально-сировинних ресурс і н мають промислове значения, а експлуатується 61 вид корисних копаний. Це стосується н першу чергу родовищ залізних, марганцевих та уранових руд. вугілля, титану, циркону, сірки, каолінів, ртуті, графіту, нафти і газу, нерудної металургійної сировини, цементної сиропний, будівельних матеріалів, облицювального каміння, мінеральних вод, гіпсу, йоду та ін.
Українські геологи розвідують нові родовища нафти, газу, вугілля, урану, золота, алмазів, рідкісних і рідко земельних металів, мінеральної сільськогосподарської сировини. В Україні розвідано біля 300 родовищ, які є базою на нафтогазової промисловості. Найбільш перепекти ним за видобутком нафти и газу вважається тим Дніпровсько-Донецький регіон, де зосереджено до 85 % ресурсів вуглеводнів України. Відкриті газові родовища в Карпатському регіоні: Городецьке, Типінське. Розширюються пошуки нафти її Чорноморському шельфі.
В Україні продовжуються пошуки коксівного вугілля та антрациту, енергетичного вугілля в Донбасі. Львівсько-Волинському басейні. Східний гірничо-збагачувальний комбінат — єдиний, що веде підземний видобуток уранової руди — сиропний для виробництва падина атомним електростанціям.
В Україні відкрито сім родовищ золота в межах Українського шита, Донбасу. Закарпаття. Перспективні родонита на Українському докембрійському шиті: Клинцівське, Майське, Широка Балка, Сергіївське.
На території Кіровоградського ураново-рудного району геологи знайшли родоните алмазів, подібне до якутських чи південноафриканських (кімберлітову трубку). В Закарпатті розвідані родонита свинцю і цинку. Для забезпечення виробництва мінеральних добрив ведуться пошуки фосфоритів у Рівненській. Волинській, Сумській і Донецькій областях. Апатитові рули розвідуються у Житомирській області.
Використання мінерально-сировинних ресурсів супроводжується їх великими втратами внаслідок недосконалої технології видобування. Дуже прикро, але у надрах залишається (отже, втрачається) до 70 % нафти, 40 % вугілля, 25 % металевих руд, 50 % солі. Відходами гірничодобувної промисловості зайнято понад 50 тис. га сільськогосподарських угідь (Мінеральні ресурси України, 1994, №1). Це відходи, що випихають біля вугільних шахт і вуглезбагачуваних фабрик. Відомі нам "рукотворні гори" — терикони — поширені на території Донбасу, Кривбасу, Львівсько-Колимського басейну, Придніпров'я та ін. У підходах є сланці, мертелі, глина, пісковики, вапняки, а також шишки вугілля, що самозаймаються багато териконів горять, димлять, при ньому виділяються а ют. хлор, мстам. ртуть, сірка та ін.
При добуванні корисних копалин кар'єрним способом утворюються відвали з розкривних та вмішуючих порід. Їх багато біля залізорудних кар'єрів у Кривбасі. біля Кременчука і Керчі. Біля Нікополя — марганцеві відвали, на території Придніпров'я, Полісся рідкісних металів. Відпалів і нерудних порід багато біля кар'єрні, де видобувається сірка H калійні солі у Передкарпатті, каолінів — у Придніпров'ї га на Поділлі, в районах видобутку щебеню, глин, піску та ін.
Відходами підприємств чорної та кольорової металургії, машинобудівних заводів є металургійні шлаки, що містять у собі такі токсичні елементи, як міль, свинець, сірку, кадмій, миш'як, якими забруднюються повітря, ґрунти, підземні поди. Металургійні шлаки с матеріалом для виготовлення щебеню, мінеральних добрив, засипання від'ємних форм рельєфу. Теплові електростанції супроводжуються золошлаками — продуктами, що залишаються після згорання кам'яною вугілля і містять ртуть, миш'як, селен, германій, свинець та ін. Ці елементи також розноситься далеко вітрами, ними забруднюються ґрунти, повітря, поли, що є причиною багатьох захворювань. Шлаки можна раціонально використовувати для виготовлення будівельних матеріалів, цементу, заповнення кар'єрів, шахт та ін.
Негативний пилин на довкілля мають шлакові відходи хімічних і гальванічних під при-с мсти, які потрапляють з промисловими стоками до поверхневих і підземних вод. Це стосується також дефекату цукрових і гальванічних хімічних заводів. Ці відходи використовуються для меліорації ґрунтів, виготовлення гіпсових виробів. Підприємства, що збагачують рудні та нерудні корисні копалини, утворюють своєрідні "хвостосховища", в породах яких міститься рідко земельні та дорогоцінні метали та ін. При кар'єрному видобуванні каміння, піску, глини накопичуються відходи, котрі займають значні площі. Їх доцільно використовувати у різних видах будівництва (шляхового, житлового, транспортного та ін.). За даними обліку, в Україні у промислових відвалах накопичено 6,0 млрд. м3золошлаків, порід вугледобутків, біля 2,0 млрд. м3 металургійних шлаків та ін. Раціональне використання промислових мінеральних відходів передбачає реєстрацію об'єктів видобування і переробки мінеральної сировини, повторну розвідку та оцінку запасів у них різних металів з метою їх переробки та отримання потрібних елементів народному господарству.
В Україні прийнятий Кодекс України про надра. В ньому зазначено, що надра — це частина земної кори, яка знаходиться під поверхнею суші і дном океану, водойм, простягається до глибин, які доступні для геологічного вивчення і господарського використання. Цим кодексом регулюється раціональне використання надр, їхня охорона, гарантується безпека людей при їх використанні. Підкреслимо, що надра — це виняткова власність народу і вони надаються тільки у користування. Користування надрами платне, окрім деяких випадків, їх вивчення здійснюється для отримання інформації про геологічну будову надр, оцінки корисних копалин, умов розробки їхніх родовищ; при цьому має забезпечуватися раціональне проведення робіт з вивчення надр, екологічно нормальний стан навколишнього природного середовища.
