28.3. Земельний фонд

Україна за площею — найбільша держава в Європі. Територія нашої країни становить 60,4 млн.га. Сільськогосподарські угіддя займають майже 42 млн. га, тобто 70,3 % від її площі. В структурі земельних угідь близько 33 млн.га займають орні землі, 8 млн.га—сіножаті й пасовища. Близько 1,2 млн. га — це багаторічні насадження.

Територія України має один з найвищих у світі показників розораності. В цілому він становить 81 %. У Вінницькій, Тернопільській та

Кіровоградській областях —- понад 90 %. Для порівняння розораність земель, наприклад, у США становить 19,9 %, Англії — 29,6, Франції-32,0, ФРН-32,3%.

Земельний фонд, головне багатство українського народу, використовується нераціонально. Щорічно скорочується площа орних земель, яка припадає на одного жителя. Меліорація земель не є ефективною. Вчені вважають, що чорноземні ґрунти взагалі не можна поливати. У посушливих районах надлишок води викликає засолення грунтів. Землі України дуже забруднені радіонуклідами, пестицидами і гербіцидами. Значної шкоди сільському господарству завдає підвищення вмісту нітратів у ґрунтах.

Як показує світовий досвід господарювання на землі, ефективно використовувати земельний фонд держави можна лише на засадах приватної власності на землю. У землі повинен бути справжній господар.

28.4. Рослинництво. Зернові культури

Основу рослинництва країни становлять такі культури, як пшениця, жито, кукурудза, рис, ячмінь, овес, просо, гречка, зернобобові. Зерно є основним продуктом харчування людини і сировиною для багатьох галузей промисловості. Воно також забезпечує тваринництво цінними кормами. Тому в структурі посівних площ зернові культури посідають перше місце (58 % посівних площ).

Основною зерновою культурою України є озима пшениця, на яку припадає майже 40 % валового збору зерна в країні і 34 % посівів зернових культур. Основні райони вирощування цієї культури—лісостепова, степова зони і частково Полісся.

Яра пшениця поступається озимій врожайністю. Тому вона має незначне поширення, головним чином у степових районах. У лісостеповій зоні яру пшеницю висівають тоді, коли вимерзає озима.

Посіви жита займають близько 5 % площі зернових. Його вирощують на Поліссі, в Лісостепу, в Карпатах.

Велике значення в Україні належить зернофуражним культурам — ячменю, кукурудзі й вівсу.

Ячмінь друга за розмірами посівних площ і за валовими зборами зерна (близько 20 %) яра зернова культура. Його вирощують у південній частині Степу та в передгірних районах Криму.

Третє місце за площею посівів посідає кукурудза. На неї припадає майже 21 % валового збору зерна. Найліпші умови для її вирощування — північний і центральний степ.

Овес займає таку саму площу, як і жито. Його посіви зосереджені на Поліссі та в Передкарпатті.

Велике значення в харчовому раціоні людини мають круп'яні культури — гречка, просо, рис. Гречку сіють у Лісостепу і на Поліссі. Просо вирощують у Лісостепу і Степу. Рис культивують на поливних землях у Миколаївській, Херсонській областях та в Криму.

Зернобобові — горох, люпин, вика та соя — дуже цінні кормові та харчові продукти. Горох вирощують переважно на півдні Лісостепу і півночі Степу, люпин — на Поліссі, сою — здебільшого в Степу і Лісостепу.

Приватна власність на землю і впровадження ринкової системи господарювання на селі може радикально змінити структуру рослинництва. Фермери будуть віддавати перевагу най рентабельнішим культурам. Тому важливу роль буде відігравати цінова політика держави.