
- •Поняття та класифікація юридичних наук.
- •3. Предмет теорії держави та права і його особливості.
- •4. Методи пізнання держави і права: поняття та різновиди.
- •Загальнонаукові методи дослідження держави і права.
- •Спеціальнонаукові методи: поняття та види.
- •Функції теорії держави та права.
- •Характеристика влади суспільства додержавного періоду.
- •Причини виникнення держави.
- •10. Поняття та ознаки держави.
- •Поняття та компоненти суверенітету держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Теорії походження держав.
- •14. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •Характерні ознаки особи.
- •Правовий статус: поняття, зміст, структура.
- •Правовий статус особи і громадянина: співвідношення.
- •Політична та державна влада.
- •Відмінні риси:
- •Поняття та елементи політичної системи суспільства.
- •Держава в політичній системі.
- •Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •22. Співвідношення функцій та завдань держави.
- •23. Форми та методи здійснення функцій держави.
- •24. Поняття та елементи механізму держави.
- •27. Класифікація органів держави.
- •28. Органи держави та самоврядування: співвідношення.
- •29. Поняття та елементи форми держави.
- •Форма держави
- •Монархія
- •33. Характеристика унітарної держави.
- •34. Поняття та особливості федерації.
- •35. Характеристика складних за формою устрою держав.
- •36. Поняття та різновиди демократичного режиму.
- •37. Характеристика антидемократичних режимів.
- •38. Теорія держави загального благоденствія.
- •39. Теорія еліт.
- •40. Теорія національної держави.
- •41. Поняття та риси соціального регулювання
- •42. Поняття та риси соціальних норм.
- •43. Право та інші соціальні норми: спільні риси.
- •44. Відмінності права та інших соціальних норм.
- •45. Право як різновид соціальних норм.
- •46. Поняття та особлівості правового регулювання.
- •47. Предмет, метод та способи правового регулювання.
- •48. Механізм правового регулювання: поняття, значення, елементи.
- •49. Поняття та види форми права.
- •50. Поняття та риси правотворчості.
- •51. Види правотворчості.
- •52. Поняття та ознаки норми права.
- •53. Характеристика гіпотез правової норми.
- •54. Характеристика диспозицій правової норми.
- •55. Поняття та різновиди санкцій норми права.
- •56. Способи викладу норми в статті нормативного акту.
- •57. Класифікація правових норм: поняття, значення, критерії.
- •IV. За сферою дії:
- •V. За характером:
- •VI. За суб’єктами:
- •58. Класифікація норм права за їх роллю в регулюванні суспільних відносин.
- •59. Поняття та ознаки нормативного акту
- •Закони та підзаконні акти.
- •Значення нормативно-правових актів:
- •60. Закон: ознаки та різновиди.
- •Ознаки:
- •61. Підзаконний акт: поняття, риси, види.
- •Ознаки:
- •62. Співвідношення законів та підзаконних нормативно-правових актів.
- •63. Поняття та види індивідуальних нормативних актів.
- •Ознаки:
- •64. Ознаки та види актів правозастосування.
- •65. Ознаки та види актів тлумачення.
- •Ознаки:
- •IV. За поширеністю на суб’єктів:
- •66. Поняття та структура законодавства.
- •Конституція
- •Конституційні закони Підзаконні нормативні акти
- •67. Система права та законодавства: співвідношення.
- •68. Систематизація законодавства.
- •69. Ознаки та види кодифікації.
- •70. Поняття та види інкорпорації.
- •71. Поняття, аспекти та вимоги законності.
- •72. Гарантії законності.
- •IV. За змістом:
- •73. Поняття, необхідність та значення тлумачення.
- •74. Способи тлумачення.
- •75. Види тлумачення.
- •76. Принципи права.
- •77. Функції права.
- •78. Правосвідомість.
- •79. Правова культура.
- •80. Поняття та риси системи права.
- •81. Характеристика галузей права.
- •82. Поняття та форми реалізації права.
- •83. Особливості правозастосування.
- •84. Стадії правозастосовчого процесу.
- •85. Аналогія права, аналогія закону.
- •86. Поняття, риси та види правовідносин.
- •87. Юридичні факти.
- •88. Правомірна поведінка.
- •89. Поняття та види правопорушень.
- •90. Поняття та види юридичної відповідальності.
Закони та підзаконні акти.
Найважливішим різновидом нормативного акту є нормативно-правовий акт. Він являє собою документ, що є результатом правотворчості колективного органу держави, який вміщує правові норми.
ОЗНАКИ нормативно-правового акту:
Відображає та захищає інтереси держави;
Має загальний характер;
Вміщує правові норми;
Охороняється державою;
Має певну юридичну силу та займає відповідне місце в системі законодавства;
Документально оформлений;
Приймається в порядку чітко регламентованої процедури.
Значення нормативно-правових актів:
Забезпечують інформованість населення щодо змісту правових приписів;
Визначають правомірність чи протиправність поведінки суб’єктів;
Є умовою єдиного розуміння та застосування права;
Є основною формою права України.
В залежності від юридичної сили нормативно-правові акти поділяють на:
Закони;
Підзаконні акти.
60. Закон: ознаки та різновиди.
Закон – нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається вищим представницьким органом влади чи референдумом в порядку законодавчого процесу і регламентує найбільш важливі сфери життєдіяльності суспільства.
Ознаки:
Це нормативно-правовий акт, що має вищу юридичну силу, тобто інші нормативні акти приймаються на основі, у відповідності та на виконання закону.
Приймається в рамках законодавчого процесу;
Приймається особливими суб’єктами;
Охороняється державою в особливому порядку;
Регламентує найважливіші сфери життєдіяльності суспільства;
Конкретизується підзаконними актами.
Закони класифікують за двома критеріями.
І. За юридичною силою:
Конституційні – це Конституція, закони, які вносять зміни та доповнення до неї, а також закони, безпосередньо передбачені текстом Конституції. Ці закони приймаються парламентом, кваліфікованою більшістю (2/3) голосів від конституційної кількості депутатів;
Звичайні закони – це нормативні акти, що приймаються парламентом простою більшістю голосів від присутніх депутатів.
ІІ. За способом прийняття:
Поточні закони – приймаються відповідно до плану законотворчих робіт;
Надзвичайні – приймаються в екстремальних ситуаціях.
61. Підзаконний акт: поняття, риси, види.
Підзаконний нормативний акт – це документ компетентного органу держави, що прийнятий на основі, у відповідності і на виконання закону.
Ознаки:
Це документ, що приймається державою в рамках повноважень її органів;
Це документ, що приймається на основі закону, тобто не може регулювати відносини, які не отримали законодавчого закріплення;
Це акт, що приймається у відповідності до закону, тобто не може йому протирічити;
Це акт, що приймається на виконання закону, тобто конкретизує його положення;
Має спрощений порядок відміни.
В залежності від юридичної сили підзаконні акти поділяють на:
Загальні – ті, що приймаються органами загальної компетенції та поширюються на територію всієї держави (Постанови ВР, Постанови ВР Республіки Крим, Укази Президента, Постанови, Рішення та Накази Уряду).
Відомчі акти – документи, які приймаються центральної виконавчої влади та регламентують відносини в певній сфері життєдіяльності суспільства (акти міністерств, відомств та державних комітетів).
Місцеві акти – документи, які приймаються місцевими органами управління та поширюються на територію адміністративної одиниці (акти державних адміністрацій).
Локальні акти – документи, які приймаються адміністрацією підприємств, установ та організацій і регламентують порядок діяльності цих структур (правила внутрішнього розпорядку, статути).