
- •Поняття та класифікація юридичних наук.
- •3. Предмет теорії держави та права і його особливості.
- •4. Методи пізнання держави і права: поняття та різновиди.
- •Загальнонаукові методи дослідження держави і права.
- •Спеціальнонаукові методи: поняття та види.
- •Функції теорії держави та права.
- •Характеристика влади суспільства додержавного періоду.
- •Причини виникнення держави.
- •10. Поняття та ознаки держави.
- •Поняття та компоненти суверенітету держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Теорії походження держав.
- •14. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •Характерні ознаки особи.
- •Правовий статус: поняття, зміст, структура.
- •Правовий статус особи і громадянина: співвідношення.
- •Політична та державна влада.
- •Відмінні риси:
- •Поняття та елементи політичної системи суспільства.
- •Держава в політичній системі.
- •Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •22. Співвідношення функцій та завдань держави.
- •23. Форми та методи здійснення функцій держави.
- •24. Поняття та елементи механізму держави.
- •27. Класифікація органів держави.
- •28. Органи держави та самоврядування: співвідношення.
- •29. Поняття та елементи форми держави.
- •Форма держави
- •Монархія
- •33. Характеристика унітарної держави.
- •34. Поняття та особливості федерації.
- •35. Характеристика складних за формою устрою держав.
- •36. Поняття та різновиди демократичного режиму.
- •37. Характеристика антидемократичних режимів.
- •38. Теорія держави загального благоденствія.
- •39. Теорія еліт.
- •40. Теорія національної держави.
- •41. Поняття та риси соціального регулювання
- •42. Поняття та риси соціальних норм.
- •43. Право та інші соціальні норми: спільні риси.
- •44. Відмінності права та інших соціальних норм.
- •45. Право як різновид соціальних норм.
- •46. Поняття та особлівості правового регулювання.
- •47. Предмет, метод та способи правового регулювання.
- •48. Механізм правового регулювання: поняття, значення, елементи.
- •49. Поняття та види форми права.
- •50. Поняття та риси правотворчості.
- •51. Види правотворчості.
- •52. Поняття та ознаки норми права.
- •53. Характеристика гіпотез правової норми.
- •54. Характеристика диспозицій правової норми.
- •55. Поняття та різновиди санкцій норми права.
- •56. Способи викладу норми в статті нормативного акту.
- •57. Класифікація правових норм: поняття, значення, критерії.
- •IV. За сферою дії:
- •V. За характером:
- •VI. За суб’єктами:
- •58. Класифікація норм права за їх роллю в регулюванні суспільних відносин.
- •59. Поняття та ознаки нормативного акту
- •Закони та підзаконні акти.
- •Значення нормативно-правових актів:
- •60. Закон: ознаки та різновиди.
- •Ознаки:
- •61. Підзаконний акт: поняття, риси, види.
- •Ознаки:
- •62. Співвідношення законів та підзаконних нормативно-правових актів.
- •63. Поняття та види індивідуальних нормативних актів.
- •Ознаки:
- •64. Ознаки та види актів правозастосування.
- •65. Ознаки та види актів тлумачення.
- •Ознаки:
- •IV. За поширеністю на суб’єктів:
- •66. Поняття та структура законодавства.
- •Конституція
- •Конституційні закони Підзаконні нормативні акти
- •67. Система права та законодавства: співвідношення.
- •68. Систематизація законодавства.
- •69. Ознаки та види кодифікації.
- •70. Поняття та види інкорпорації.
- •71. Поняття, аспекти та вимоги законності.
- •72. Гарантії законності.
- •IV. За змістом:
- •73. Поняття, необхідність та значення тлумачення.
- •74. Способи тлумачення.
- •75. Види тлумачення.
- •76. Принципи права.
- •77. Функції права.
- •78. Правосвідомість.
- •79. Правова культура.
- •80. Поняття та риси системи права.
- •81. Характеристика галузей права.
- •82. Поняття та форми реалізації права.
- •83. Особливості правозастосування.
- •84. Стадії правозастосовчого процесу.
- •85. Аналогія права, аналогія закону.
- •86. Поняття, риси та види правовідносин.
- •87. Юридичні факти.
- •88. Правомірна поведінка.
- •89. Поняття та види правопорушень.
- •90. Поняття та види юридичної відповідальності.
Монархія
Абсолютна
Обмежена
Дуалістична
Парламентом

Конституцією
Уряд керується прем’єром і самим монархом
Росія при
Петрі І
32. Республіка: риси та різновиди.
Республіка – форма державного правління, що характеризується наявністю вищого органу влади, який має колективно-представницький характер.
Ознаки:
Наявність виборних органів влади;
Функціонування органів за принципом розподілу влади;
Наявність складної структури державних органів та лише їм характерних повноважень;
Колегіальність у прийнятті рішень;
Всі вищі органи мають владні повноваження в одній із сфер суспільного життя;
Визначеність терміну повноважень державного органу;
Наявність відповідальності посадових осіб, що існуює у формі відклику чи відставки;
Високий авторитет судової влади.
Різновиди республік:
Парламентська;
Президентська;
Змішана (Україна).
33. Характеристика унітарної держави.
Унітарна держава – це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету.
Найважливішими юридичними ознаками унітарної держави вважають такі:
До складу унітарної держави не входять державні утворення, що наділені ознаками суверенітету;
Вона має єдину систему державних органів;
В унітарній державі діють єдина Конституція і єдина система заканадавства;
В ній існує єдине громадянство;
У міжнародних стосунках унітарна держава виступає як єдиний представник.
34. Поняття та особливості федерації.
Федерація – це форма складної держави, що являє собою союз ряду державних утворень.
Особливості федерації:
Складається з територій – суб’єктів федерації;
Суб’єкти федерації мають обмежений суверенітет, частину якого передають загальнофедеральним органам;
Наявність двох рівнів державного апарату;
Наявність двох рівнів законодавства;
Наявність двохпалатної структури парламенту;
Подвійне громадянство;
Нормативні акти будуються за принципом субординації;
Наявність у суб’єктів федерації власної судової системи;
Можливість федерації в цілому та її суб’єктів бути учасниками міжнародних відносин;
Наявність трьох рівнів повноважень державних органів:
компетенція федерації;
сумісна компетенція;
компетенція суб’єктів.
В залежності від характеру суб’єктів, федерації поділяються на:
територіальні, що утворені по принципу адміністративних одиниць, в якихсуб’єкти позбавлені права прямого представництва в міжнародних відносинах та встановлюється заборона одностороннього виходу (США, Мексика, ФРН);
національні, до складу яких входять національні державні утворення та гарантується добровільність входу та виходу (Індія).
35. Характеристика складних за формою устрою держав.
За формою устрою держави поділяються на прості та складні.
ФДУ
Прості
Складні
унітарна:
централізована;
децентралізована.
Федерація:
національна;
територіальна.
Конфедерація;
Співдружність;
Співтовариство.
Федерація – це форма складної держави, що являє собою союз ряду державних утворень.
Особливості федерації:
Складається з територій – суб’єктів федерації;
Суб’єкти федерації мають обмежений суверенітет, частину якого передають загальнофедеральним органам;
Наявність двох рівнів державного апарату;
Наявність двох рівнів законодавства;
Наявність двохпалатної структури парламенту;
Подвійне громадянство;
Нормативні акти будуються за принципом субординації;
Наявність у суб’єктів федерації власної судової системи;
Можливість федерації в цілому та її суб’єктів бути учасниками міжнародних відносин;
Наявність трьох рівнів повноважень державних органів:
компетенція федерації;
сумісна компетенція;
компетенція суб’єктів.
В залежності від характеру суб’єктів, федерації поділяються на:
територіальні, що утворені по принципу адміністративних одиниць, в якихсуб’єкти позбавлені права прямого представництва в міжнародних відносинах та встановлюється заборона одностороннього виходу (США, Мексика, ФРН);
національні, до складу яких входять національні державні утворення та гарантується добровільність входу та виходу (Індія).
Конфедерація – союз держав, кожна з яких зберігає повний суверенітет.
Ознаки:
Це об’єднання держав, що утворюється на підставі договору;
Наявність мети, для досягнення якої створюється конфедерація;
Досягнення вказаної мети надає можливість переростання конфедерації в іншу форму держави;
Наявність спільних органів управління, що утворюються шляхом рівного представництва держав, незалежно від кількості населення;
Наявність фінансових засобів, що утворюються із добровільних відрахувань за угодою;
Суб’єкти є повністю самостійними державами, що користуються правом вільного виходу з конфедерації;
Відсутність єдиного громадянства;
Збройні сили конфедерації складаються з військових формувань держав-учасників (пн. Америка 17-18 ст.).
Співдружність- це організаційне об’єднання держав, що характеризується наявністю спільних ознак та певним ступенем однорідності.
Ознаки:
Основою утворення є міждержавний статут, договір чи декларація;
Не є єдиним суб’єктом міжнародних правовідносин;
Для координації дій суб’єктів створюються наддержавні органи, що діють у формі співпраці глав держав та глав урядів;
Грошові засоби об’єднуються добровільно і в розмірах, які вважають за необхідні суб’єкти;
Нормативна діяльність здійснюється у формі підписання актів главами держав;
Наявність спільних ознак економічного, правового, культурного, національного чи мовного характеру;
Як правило, є перехідною формою в процесі розвитку держав (СНД, країни Британської співдружності).
Співтовариство – організаційне об’єднання держав, що належать до певного регіону і які створені з метою вирішення економічних питань.
Ознаки:
Основою є міжнародна угода;
Порядок вступу та виходу здійснюється лише за згодою всіх членів;
Фінансові відносини мають форму кредитів та позик;
Основною метою є врівноваження економічного розвитку країн та спрощення митних та візових бар’єрів (ЄС).