34. Розвиток укр.. Муз мист. Та театр. Мист. У 17-18ст

Провідним осередком укр.. муз. Культури була Києво-Могилянська Академі. Ще в 50-х рр.. 17 ст тодішній ректор академії Лазар Баранович організ спеціальну музично-хорову школу. Музичні класи відкривались і в колегіумах. За часів гетьманування Кирила Розумовського музичною столицею України став Глухів, там при дворі гетьмана діяли оркестр та оперний театр. музичну культуру України неможливо уявити без імен Артема Веделя, Максима Березовського та Дмитра Бортнянського. Протягом 17-18 ст укр.. театр розвивався у двох різновидах – шкільний і мандрівний. Шкільний творився професорами й студентами Києво-Могилянської академії, а мандрівний – учителями нижчих шкіл та мандрівними дяками. 1705р. в Києві було поставлено першу історичну драму – твір Феофана Прокоповича «Володимир».

35. Особл. Розвитку укр.. Культури у 19 ст.

У кінці XVIII століттятериторіяУкраїнибула розділена міжАвстрійсько-УгорськоюіРосійськоюімперіями. До того часу завершилася ліквідаціяукраїнської державності. В обох імперіяхбюрократичний апаратповністю контролював всі сторони життя суспільства. У XIX столітті в Україні поступово складається новий соціальний шар суспільства — національнаінтелігенція. Поява в її особі культурноїелітиі збереження національнихкультурних традиційв народному середовищі зробили реальнимукраїнське культурне відродження. Українська культурна і національна ідентифікація наприкінці XIX ст. формувалась на противагу загальноросійській культурній ідентифікації і була з самого початку тісно пов'язана з фольклорним шаром західно- та південноруської культури.Шанобливе ставлення до малоросійського фольклору породило українофільство, а потім - ідею державної самостійності України. Із самого початку українська національна культура і українська національна ідентичність у тому вигляді, в якому вони формувались у кінці XIX - на початку XX ст., були максимально наближені до самосвідомості, менталітету народних, селянських мас. І це вирішальний момент у розумінні української національної ідентичності. Традиційно, початком нац.. відродження вважають появу «Енеїди» І. Котляревського – перший твір, написаний сучасною українською укр.. мовою. «Енеїда» утверджувала дух козацького бойового товариства, мужність і патріотизм.

36. Особливості розвитку освіти у 19 ст.

Вирішальною передумовою формування української національної різночинної інтелігенції став розвиток освіти. У XIX столітті нові потребиуправлінняй економічного розвитку, особливо з появоюкапіталістичних відносин, змусили уряд спеціально займатися питаннямиосвіти. Що стосується України, то на її території власна традиція широкоїшкільної освітибула перервана. Якщо на початку XVIII століття практично кожне українське село малопочаткову школу, то до його кінця, післязакріпаченняселян, вціліли лише одиничні школи, які утримувалися на кошти батьків. У XIX столітті система освіти почала розвиватися у рамках загальнодержавної російської політики. У1804році відкрилася перша в УкраїніОдеська комерційна гімназія. У 1805 -Харківський університет. У стані справжнього занепаду перебувала освіта уЗахідній Україні. Уряд Австро-Угорщини проводивколонізаторськуполітику. УЗакарпаттінавіть у початкових школах навчання велосяугорською мовою, уГаличині—німецькоюіпольською, наБуковині— німецькою ірумунською. Переважна частина населення (від 55 до 75%) залишаласянеписьменною. У1834був відкритийКиївський університет, У1865відкривсяуніверситетвОдесі, у1898—Київський політехнічний інститут,1899—Катеринославське вище гірниче училище, На західноукраїнських землях основними центрами науки булиЛьвівський університет,1661року заснування, іЧернівецький університет,1875року заснування, заняття в яких велисяпольськоюінімецькою мовами.