2.Як формується в учнів поняття про текст?

Центральним, основним із понять, на яких має базуватися в школі робота з мовленнєвого розвитку учнів є поняття про текту. Усвідомлення ознак текстів допомогаєуч. уСпішно творити їх. Основними ознк. Т. є членованість (склд з двох або більше речень, ділиться на змістові частини), зв’язність (усі р-няповяз. За змістом і за доп. Мовних засобів.логічна побудова тексту, яка відображає головну думку та ідею, комунікативна послідовність), цілісність (має мотив, мету, зміст ( тему і осн. Думку) заголовок від обр тему чи оснв. Думку, є завершеним цілим має почток і кінець, єдність адресації), інформаційність (інф насиченість – показник його якості) . Тема і основна думка становлять інф. Центр тексту, тому треба дуже детально зупинитися на цих категоріях в школі. Важливо у процесі аналізу тексту і підготовчої робити над власним твором допомагати дітям розуміти і розмежовувати ці поняття. У тексті великого обсягу предметна єдність проявляється у вигляді ієрархії тем. Основна тема розкладається на ряд підтем, які в свою чергу поділяються на мікротеми. Мікротема - це мінімальна одиниця мовленнєвого змісту. Абзац – це не завершене, а відносно самостійне висловлювання, становить лише певну тематичну і змістову закінченість, мають певне композиційне значення. Для формування у чнів уміння логічно висловлюватися важливим є усвідомлення актуального членування речень у тесті і темо- рематичних зв’язків між ними. Залежно від способі зв’язку між реченнями і т. виділяють три моделі зв’язку.( ланцюжковий, ланцюжок речень з паралельним зв’язком, зв'язок на базі ситуативного способу поєднання речень).

8. Як навчаються школярі різних видів мовленнєвої мовленнєвої діяльності? 2.Розкрийте зміст роботи з підготовки учнів до переказу.

Згідно з видами мовленнєвої діяльності у школярів формуються 4 осн види мовленнєвих умінь : слухати, читати, говорити і писати

Засвоєння учнями поняття про усне і писемне мовлення, ознаки і властивості усного й писемного мовлення.

Літературна мова дає дві форми мовлення – усну і писемну. Навчання усного мовлення відбувається в тісному зв’язку з навч писемного мовлення. Виучувані мовні явища засвоюються в процесі виконання як усних, так і писемних завдань. Усне і писемне мовлення – це два рівнозначні способи вираження засобами мови одного й того ж змісту.

Усне мовлення адресується слухачеві і розраховане на його сприйняття слухом- це мовлення, яке сприймається на слух. Мета адресата усного мовлення – швидко й точно сприймати висловлювання. Усна форма мовлення пов’язана переважно з розмовним мовленням і використовується для спілкування людей,безпосередньо пов’язаних між собою. Кі-ть учасників усного спілкування обмежена за винятком усного публічного мовлення. Розумінню усного мовлення сприяють інтонація, жести, умови, в яких відбувається розмова. Усне книжне мовлення реалізовується у формі лекції, доповіді. Писемне мовлення – це мовлення зафіксоване на папері за допомогою спеціальних графічних знаків. Адресується читачеві і адресоване на зорове сприйняття. Передбачає опосередковане спілкування. Воно вик для спілкування в галузі науки, художньої літератури і розраховане на спілкування з необмеженою кі-тю людей, автор і адресант мовлення між собою не спілкуються. Учні мають не тільки засвоїти ознаки усного і писемного мовлення, а й усвідомити властивості усного і писемного мовлення як : змістовність, логічність, багатство, точність , виразність, доцільність, доречність, правильність.

Переказ у школі становить собою вправу, в основі якої лежить відтворення змісту висловлення і складання тексту за готовим матеріалом.Значення переказу в навчальному процесі надзвичайно важливе:робота над ним сприяє оволодінню такими видами мовленнєвої діяльності, як слухання і читання; виробляє навички побудови самостійного висловлювання;допомагає вчителеві перевірити якість засвоєння учнями програмового матеріалу.Переказ- ефективний засіб розвитку памяті, мислення і мовлення. Переказ виробляє навички уважно слухати (чи уважно читати) текст, з тим щоб зрозуміти й запам'ятати його зміст, а потім з належною повнотою й докладністю відтворити в усній чи письмовій формі.Проведення переказу сприяє розвитку логічного мислення, оскільки виробляє вміння й навички аналізувати текст, виділяти в ньому головне й другорядне, родові й видові поняття, розкривати внутрішні зв'язки й закономірності, що лежать в основі змісту тексту, а потім у чіткій послідовності переказувати його. У процесі проведення переказів актуалізується і збагачується лексика учнів, розвивається вміння правильно вживати слова, а також користуватися засобами виразності мови. Учні практично переконуються у великій ролі мовних засобів і необхідності дбайливого відбору їх для повноцінного розкриття ідейного змісту й забезпечення вимог художньої передачі.

Праця над переказами допомагає свідомо зміцнювати орфографічні й пунктуаційні навички. Види переказів-За способом передачі тексту: усні;письмові;2. За характером текстового матеріалу:розповіді;описи;роздуми.3.Залежно від докладності передачі змісту тексту й міри збереження його композиції:докладні, або близькі до тексту;стислі;вибіркові;творчі;перекази-переклади.4За метою проведення:навчальні.контрольні;

У школі найчастіше практикуються докладні перекази.Тексти для них можуть бути розміром від 100 до 350-450 слів(залежно від класу ).Завдання докладного переказу- відтворити як найповніше зміст вихідного тексту. Докладний переказ дається ще з метою привернути увагу школярів до виражальних засобів мови письменника.Стислий переказ має коротко передати зміст тексту.Робота над ним вимагає уміння відбирати в тексті головне й суттєве.Він привчає школярів висловлюватися лаконічно і чітко. Для вибіркового переказу є детальний, послідовний виклад змісту однієї з підтем.Творчий переказ це усний чи письмовий виклад вихідного матеріалу, який не лише відтворює текст, а й містить у собі окремі творчі елементи.Робота над такими переказами вчить не лише правильно відтворювати готовий текст, а й стимулює словесну творчість учнів і тим самим готує їх до самостійного складання висловлювань. Добираючи тексти для переказів у різних класах, необхідно дотримуватися принципу послідовного нарощування труднощів. Це виявляється в тому, що при доборі текстів враховують вікові особливості учнів. Різною має бути й кількість слів у текстах для переказів. Враховуючи можливості учнів, варто вводити в роботу більш складний за змістом і мовним оформленням текстовий матеріал,ускладнюючи додатковими лексичними і граматичними завданнями. Програма орієнтує вчителя на таку послідовність роботи над різними видами переказів.5кл.Докладний усний і письмовий переказ невеликих художніх текстів розповідного характеруз елементами опису і роздуму.Докладний вибірковий переказ текстів наукового стилю.6кл.Докладний і вибірковий переказ художніх текстів розповідного характеру жз елементами опису приміщення і природи та роздуму,щоб викликати інтерес до їх змісту.7кл.Докладний і стислий перекази розповідних текстів з елементами опису і роздуму.Детальний усний переказ текстів публіцистичного складу.8кл.Докладний стислий і вибірковий перекази розповідних текстів з елементами опису місцевості, памяток історії і культури.Стислий переказ текстів наукового і публіцистичного стилів.9кл.Стислий і вибіркові перекази текстів наукового, публіцистичного і художнього стилів