- •Тема 7. Поняття, мета, завдання та принципи психокорекційної роботи
- •2. Мета і завдання психокорекційної практики
- •3. Принципи психокорекційної роботи
- •4. Види психокорекції
- •Тема 8. Психокорекційні програми
- •Тема 9. Теоретичні основи психокорекційної практики
- •1. Класичний психоаналітичний підхід з. Фройда до проблем психокорекції
- •В психоаналізі структура особистості включає три компоненти:
- •Індивідуальний підхід до психокорекції а. Адлера
- •Адлер виходив із таких принципів:
- •3. Аналітичний підхід до психокорекції к. Г. Юнга
- •Клієнт-центрований підхід к. Роджерса
- •Логотерапія в. Франкла
- •Екзистенційний напрямок психокорекції
- •Поведінковий напрямок в психокорекції.
- •В основі даного напрямку виділяють такі психологічні напрямки:
- •Оперантні методи можуть бути використані для вирішення наступних завдань:
- •Когнітивний напрямок в психокорекції.
- •Раціонально-емотивна терапія а. Елліса
- •Когнітивний підхід а. Бека
- •Реальнісна терапія у. Глассера
- •Трансактний аналіз в психокорекції.
- •Трансактний аналіз е.Берна.
- •Гештальттерапія в психокорекції.
- •Основні принципи гештальт-терапії, які визначають ефективність терапевтичної роботи:
- •2. Психокорекція відставань у навчанні
Головна ціль корекції - допомогти клієнту в усвідомленні своїх ігор, життєвого сценарію, „его-станів” і при необхідності прийняття нових рішень, які відносяться до життєвих стратегій. Сутність корекції полягає в тому, щоб звільнити людину від виконання нав’язаних програм поведінки і допомогти їй стати незалежною, спонтанною, здібною до повноцінних стосунків і близькості.
Кінцева мета – досягнення автономії особистості, визначення своєї власної долі, прийняття відповідальності за свої вчинки і почуття.
Завдання психолога – забезпечити необхідний інсайт.
Техніки: Техніка сімейного моделювання включає в себе елементи психодрами і структурного аналізу „его-стану”. Учасник групової взаємодії відтворює свої трансакції з моделлю своєї сім’ї. Проводиться аналіз психологічних ігор, ритуалів, позицій в спілкуванні, сценарію
Трансактний аналіз е.Берна.
Сучасний трансактний аналіз включає в собі теорію особистості, теорію комунікацій, аналіз складних систем і організацій, теорію дитячого розвитку. В практичному застосуванні він представляє собою систему корекції як окремих людей, так і подружніх пар, сімей, різних груп.
Структура особистості по Берну, характеризується наявністю трьох станів „Я”: „Родич”, „Дитина”, „Дорослий”.
Гештальттерапія в психокорекції.
Допомагаючи клієнту, гештальт-психолог виходить з того, що люди витрачають свою енергію, жалкуючи за минулим, на тривоги і побоювання, пов’язані з майбутнім, замість використання її для розв’язання актуальних завдань. Важливо допомогти людині усвідомити свою потребу, зробити її більш чіткою (сформувати гештальт) і нейтралізувати, завершити її. Від клієнта вимагається переключитися з раціоналізування на переживання, де найважливішим є саме бажання і готовність клієнта прийняти сам процес актуального переживання.
Всі психотехніки, які використовуються в гештальттерапії, спрямовані на
забезпечення роботи актуальної самосвідомості та психологічної підтримки особистості;
зниження рівня контролю і заохочення до незалежності;
виявлення психологічних блокаторів, які заважають особистісному зростанню та звільнення людини від тягаря минулих і майбутніх проблем;
повернення її «Я» в світ особистісного актуального буття.
Основна ціль психокорекції — допомогти людині краще зрозуміти життя теперішнє і взяти на себе відповідальність за свій життєвий шлях.
Гештальт терапія фокусує увагу людини на усвідомленні процесів що протікають в «тут і тепер», в кожен момент сьогодення; гештальт терапія розвиває усвідомленість, відповідальності та відновлює здібність до переживання своїх емоцій і відчуттів, поки дуже часто цензурованих західною культурою. Вона розвиває цілісний образ людини в п'яти сферах її життя: фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній та духовній.
1-фізична. Включає всі аспекти матеріального та фізичного життя людини (матеріальне благополуччя, фізичне здоров'я, сексуальна зрілість).
2-емоційна. Сфера емоційних переживань, відчуття (любов, радість, смуток, захоплення.) здатність до їх виразу та розуміння.
3-раціональна. Здібності до раціонального мислення, планування, аналізу, здібності до творчості, уміння передбачати та створювати себе, навколишній світ.
4-соціальна. Відносини з іншими людьми, (друзями, колегами, близькими) культурне оточення, весь комплекс соціальних відносин людини.
5-духовна. Місце та знання людини про саму себе, навколишній космос. Знання законів життя, духовні цінності та сенси, на які опирається людина.
Основні принципи гештальт-терапії, які визначають ефективність терапевтичної роботи:
«Тут і тепер». Найбільш значущим є те, що відбувається тут і тепер.
«Усвідомлення відносин терапевт-клієнт». У відносинах з терапевтом клієнт поводиться так, як він поводиться в звичайному житті, взаємодіє так само, як і з іншими людьми.
«Розподіл відповідальності на зміни». Дуже важливо, коли клієнт усвідомлює, що він сам «господар» своїх проблем, лише він може їх подолати.
«Баланс фрустрації та підтримки». І, хоча терапевт створює для клієнта максимально безпечну ситуацію та надає йому постійно підтримку, достатню для прояву нових форм поведінки, він також «чинить перешкоди» (фруструє клієнта) при спробах діяти «старим» способом, що «вижив себе».
«Робота з опорами» тобто механізмами переривання людиною контакту або механізм уникнення контакту з травмуючими ситуаціями.
«Робота з функціями «self». Поняття «self» ввів П. Гудмен, визначивши його «як безперервний процес творчої адаптації людини до свого внутрішнього середовища та навколишнього світу». Під «self» розуміється не просто «буття» людини, а його «буття в світі», яке змінюється залежно від виникаючих ситуацій, тобто індивідуальний спосіб прояву у контакті з навколишнім середовищем, який «є силою контакту, що діє, з сьогоденням, в якому відбувається наше творче пристосування» (Д. Латнер). «Self» має три функції id, ego, personality.
Функція id пов'язана з внутрішніми життєво важливими потребами людини, особливо, з їх тілесними проявами. Порушення цієї функції призводить до психозу, коли людина не відчуває холоду, оскільки порушені його відчуття - «датчики», за допомогою яких він отримує інформацію про навколишнє середовище.
Функція ego - активна функція вибору або свідомої відмови. Порушення цієї функції виявляється у виникненні механізмів захисту або опору, що призводить до неправильного вибору в різних ситуаціях. Невроз є наслідком порушення функції ego.
Функція personality - уявлення суб'єкта про самого себе, його власний образ. Порушення функції особи також приводить до неврозу.
