4.Завдання та напрямки підготовки дошкільників із пмр до школи.

Підготовка пов’язана з поняттям готовність – психологічна та біосоціальна готовність дитини до школи.

Підготовка – система заходів,спрямованих на формування готовності.

Готовність:

1)біологічна(фізична)- визначається за допомогою антропометричних показників та загальним соматичним станом. Треба щоб зріст,вага,стан серцево- судинної системи відповідає нормі.(міцне здоров’я – витривалість процесу).

2)психологічна:- а)розумова- мовленнєва готовність,

стан зрілості пізнавальної сфери дитини,її пізнавальні мотиви,процеси,діяльність,активність. Визначають психологи,іноді для уточнення звертаються до ПМПК.+ мовленнєва діяльність(логопед).

б)Емоційно – вольова готовність сформованість у дитини адекватних емоційних реакцій,широту їхнього спектру,диференційованість,стан вольової сфери-----регуляція та саморегуляція поведінки; ієрархію мотивів,вміння підпорядковувати мотиви.

в) Особистісна готовність: визначається на основі аналізу мотиваційної сфери,інтересів,ідеалів,вподо –

бань,захоплень,світоглядних позицій,характеру,осо –

бистісних рис.

Оцінка «я –образу» як дитина себе уявляє,

3) Соціальна: включає вміння включатися в різні соціальні схеми:

Дитина – дитина

Дитина – дорослий

Вміння обирати стиль поведінки,комунікативні навички. контроль.

Сукупні показники дають дані про готовність до школи.

Фактори ризику:

*біологічна неготовність – може негативно впливати на серцево-судинну діяльність;

* 6-річна дитина вступає в кризу 7 років,якщо цей період співпадає зі школою,можуть бути стреси,неврози.

*соціально не готова дитина – безпорадна,не знає як себе поводити в різних ситуаціяхяяя4

*недостатня мотивація – незацікавленість.

Мовленнєва готовність до школи:

Соботович Є,Ф. розробила концепцію і виділила з основних напрями:

1)Формування такого рівня усного мовлення,який би забезпечував повноцінне сприймання шкільної інформації,яка подається у вербальній формі.

2)підготовка дітей до оволодіння новою формою мовлення: письмовою (читання-письмо);

Ці здібності будуються на роботі :

• Зорового

• Мовно-слухового

• Рухового аналізатора.

(повинні бути зрілими,навички сформовані).

Завдання старшої групи:сформувати достатній рівень розвитку - фонематичного слуху

• Слухової уваги

• Слухового контролю

• Зв'язок аналізу + синтезу.

Для розвитку зорового аналізатора:

- зорово-просторовий гнозис

- Буквенний гнозис

- Зорова увага

- Зорова пам'ять.

Для розвитку рухових аналізаторів:

• Пальці кисті

• Правильні точні координовані рухи пальців і кисті;

• Розвиток кін естетичного сприймання

• Кін естетичний контроль

• Рухова пам'ять

(підготовка руки до письма)

3) Підготовка до оволодіння теоретичними знаннями про мову. В дошкільному віці дитина не знає знань про мову (речення,відмінки). В школі перехід до розуміння мови – теорія знання.

5.Загальні та спеціальні принципи навчання і виховання дітей із вадами мовлення.

Принципи навчання – основні положення,що визначають зміст,організаційні форми та методи навчальної роботи.

Загальні принципи:

1.Принцип – науковості,усі факти,знання і положення,що вивчаються повинні бути науково правильні.

2.Пр. – систематичності й послідовності навчання. від простого до складного,від легкого до важкого,від відомого до невідомого. Удосконалення вчителем творчого та тематичного планування. намічає послідовність вивчення теми,повторення та контроль за засвоєним матеріалом.

3. Пр. доступності,навчальний,його зміст,форми і методи мають відповідати віковим особливостям учнів,їх розумовим можливостям,щоб діти сприймали і розуміли пояснювальний матеріал.

4. Пр. зв’язку навчання з життям,щоб мета і зміст навчання забезпечували не тільки виклад теоретичних положень,а й розкривали спосіб використання в практичних видах робіт. Підготовка дітей до правильного застосування теоретичних знань.

5. Пр. наочності – базується на показі конкретних предметів,явищ,процесів,за допомогою роз’яснень,прикладів,створюється уявлення про те чи інше уявлення.

6. Пр. міцності засвоєння ЗУН – щоб засвоєний матеріал якомога довше зберігався в пам’яті і міг бути відтворений,використаний в будь-який час.

7. Пр. свідомості й активності – осмислений і творчий підхід до опанування знань,роз’яснення,мети,завдань,значення його для вирішення життєвих проблем.

Спеціальні принципи:

1.Пр. педагогічного оптимізму – визначають право кожної людини незалежно від його особливостей бути 5.продолж включеним в освітній процес,спиратися на ідею Виготського про зону найближчого розвитку.

2.Пр. ранньої педагогічної допомоги – раннє виявлення та рання діагностика відхилень.

3.Пр. корекційно-компенсуючої спрямованості – опора на збережені аналізатори,функції і системи організму. Корекційна робота спрямована на виправлення або послаблення недоліків психофізичного розвитку.

4.Пр. розвитку мовленнєвого мислення – дитина,що нормально розвивається,з перших місяців життя,знаходиться в.нормальному мовленнєвому середовищі і активно взаємодіючи з предметним і соціальним оточенням,володіє всіма необхідними умовами для розвитку мовлення і мислення,формування мовленнєвої поведінки.

5.Пр. диференційованого і індивідуального підходу – створення сприятливих умов навчання,що враховують індивідуальні особливості кожної дитини. Вибіркове використання методів і засобів. Диференційоване навчання за нозологіями; в одному закладі різні групи,в межах групи – підгрупи.

6.Пр. класифікації дефекту проведення психофізіологічного та психологопедагогічного вивчення матеріалів з метою визначення особливостей психічного розвитку дітей з ПМР,причини труднощів,постановка завдань,адекватних дефекту.

7.Пр. дозованої педагогічної допомоги – підказка,спочатку самостійно.