1.Виховання дітей з порушеннями мовлення в сім’ї.

Сім’я – мала соціально-психологічна група,члени якої пов’язані родинними стосунками,спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю.

У сім’ї валика роль належить функціям духовного спілкування,емоційної підтримки,виховні функції.

Саме сім’я дає зразки моралі,поведінки,комунікації. Сім’я де є дитина з ТПМ має усвідомлювати,що розвиток мовлення залежить від оточення. Важливо щоб дитина з раннього віку чула правильне,чітке мовлення на прикладі якого формувалося б її власне мовлення. Мовні зразки повинні надаватися в чистому вигляді. Якщо в сім’ї є двомовність важливо не змішувати ці дві мови.

Якщо дитина відвідує логопедичний садок,необхідно на батьківських зборах пояснювати,що в садку і сім’ї має бути один режим.

• Вимоги до виконання мають бути однакові.

• В куточку логопеда розміщена інформація про заняття і вправи,що виконує дитина в садочку.

Процес має бути безперервним. З батьками необхідно проводити індивідуальні бесіди з питань розвитку мовлення їх дітей. В сім`ї має бути відповідне розвивальне середовище – куточок для ігор,де є улюблені цікаві іграшки. Іграшки мають бути розумні,які б виконували 3-4 завдання: ляльки,пірамідки,конструктори. З батьками треба проводити семінари,відкриті заняття,щоб батьки знали,розуміли яку роботу необхідно продовжувати вдома.

Розвиток мовлення відбувається в тісному взаємозв’язку з формування всіх психічних процесів. Стан мовленнєвого розвитку також залежить від загального фізичного стану,тому в умовах сім’ї важливо загартовувати дитину,дотримуватися правильного режиму. правильно харчуватися,активно відпочивати,приділяти увагу рухливим іграм.

2.Екологічне виховання учнів з порушеннями мовлення.

Екологічне виховання – це цілеспрямований педагогічний процес, направлений на формування у дітей екологічної свідомості та виховання екологічної культури.

Завдання:

• Формування екологічних знань

• Виховання любові до природи,бажання піклуватися про рослини та тварини.

• Стимулювати допитливість та зацікавленість у пізнанні природи.

• Формування культурної поведінки у довкіллі.

Напрямки:

• Виховання гуманного ставлення до природи

• Формування системи екологічних знань і уявлень

• Розвиток етичних почуттів – уміння побачити красу природи

• Участь дітей по діяльності по догляді за рослинами і тваринами,охорона та захист природи.

Форми,засоби: посібники,схеми,таблиці і дидактичні ігри і вправи,плакати.

• Екскурсії

• Спостереження

• Конкурси,

• екологічні заняття

• дослідження.

Специфіка:

Для кращого усвідомлення обов’язково поєднувати мовленнєвий матеріал з наочним.

3. Завдання корекційної педагогіки.

Корекційна педагогіка – педагогічна наука,що вивчає сутність та закономірності освіти,навчання та виховання дітей з психофізичними порушеннями,шляхи корекції порушень їхнього ПФР.

Завдання:

1.Вивчення особливостей та закономірностей фізичного і психічного розвитку різних категорій осіб з ППФР,

2.Визначення структури дефекту при різних порушеннях і потенційні можливості розвитку різних сторін особистості кожної категорії осіб з ППФР.

3.Розробляє класифікацію осіб з ППФР,розв’язує задачі диференціації їх навчання і виховання.

4. Удосконалення типів і структури спеціальних освітніх закладів для дітей з ППФР.

5. Визначає закономірності та особливості навчально-виховного процесу в спеціальних закладах для дітей з ППФР,цілі,задачі,зміст,причини,форми і методи їх навчання і виховання,труднощі підготовки.

6. Розробляє спеціальні технічні засоби,що допомагають особам з ППФР у їх пізнавальній діяльності та встановленні контакту з оточенням.

7. Визначає ефективні шляхи та засоби профілактики порушень розвитку.

8.Вивчення особливостей та шляхи поліпшення життя та діяльності осіб з ППФР у соціальному оточенні(сімї,трудових та навчальних колективах).

9.Створення необхідно навчально – методичної бази для підготовки корекційних педагогів.