відповіді на екзамен март

78. Води підрозділяються на: а) бромні – з вмістом брому не менше 25,0 мг/дм

3

; б) йодо-бромні – брому не менше 25,0 мг/дм

3

, йоду не менше 5,0 мг/дм

3

; в) йодні – йоду не менше 5,0 мг/дм

3.

Звичайно, ці підземні води залягають на великих глибинах, що визначається умовами їхнього утворення.

Мінеральні йодні, бромні та йодо-бромні води супроводжують газові, нафтові і газоконденсатні поклади, тому найчастіше виводяться на поверхню пошуково-розвідувальними та

експлуатаційними свердловинами. Але й за межами родовищ вуглеводнів на територіях Дніпровсько-Донецької, Причорноморської, Львівсько-Волинської западин, Прикапатського іЗакарпатського прогинів, Криму і складчастої області Карпат на глибинах сотень і тисяч метрів свердловини можуть зустріти води підвищеної мінералізації, збагачені на йод та бром до

рівня, що забезпечує бальнеологічні кондиції.

Свідчень про поширення йодо-бромних вод у Північнопричорноморському і Приазовському регіонах є достатньо. Зокрема, в районі м. Бердянськ Запорізької області у верхньокрейдових

пісках виявлено води з вмістом брому 38-138 мг/дм3і йоду – 4-11 мг/дм3 при хлоридному натрієвому складі та мінералізації 11-60 г/дм3

.В с. Коблево (Миколаївська область) води таког ож складу виявлені в міоценових відкладах. Мінералізація вод становить 24,4 г/дм3,вміст брому 48,8-56,6 мг/дм3.В Приазов’ї бромні води мають широке розповсюдження і зустрічаються в районах сс. Мелекіно, Седове (Донецька область). В Одеській області бромні води найдено на глибині 550 м в пісках верхнього палеогену. Мінералізація води 23 г/дм3, вміст брому при цьому дорівнює 52 мг/дм3. Окрім цього, біля Одеси свердловиною №1-ОТ в архей-протерозойських гранітах виявлено хлоридні натрієві води з мінералізацією 90-105 г/дм3 і концентрацією брому 170 мг/дм3 та температурою води на виливі 35-45°С. Дуже багатий на мінеральні води цього типу Крим, де відомі унікальні джерела. До них з повним правом слід віднести свердловину №905 біля м. Феодосія, яка на глибині 71 м у вапняках

нижнього палеогену відкрила водоносний горизонт хлоридних натрієвих вод з мінералізацією 7,8 г/дм3

і з надзвичайно великим вмістом йоду – 239 мг/дм3,а брому – лише 57 мг/дм3.У

цьому ж ряді стоїть джерело Сарти-Су, яке витікає з чокрацьких вапняків біля смт Леніно. Вода цього джерела маломінералізована (3,2 г/дм3),а вміст брому в ній складає 79 мг/дм3.

Найбільш відомим курортом, де застосовуються йодо-бромні мінеральні води, є Бердянськ (Запорізька область).

80. Рекреаційна географія є географічною наукою, оскільки вона тісно

пов’язана і з науками географічного циклу: з економічною географією,

географією населення, фізичною географією, медичною географією,

екологією.

Економічна географія розглядає рекреаційну діяльність, туризм, ТРС

як елемент господарської системи, як галузь господарства, вивчає вплив

рекреації на територіальну структуру країни, району. Займається

районуванням туризму, обґрунтовує ємність рекреаційних районів з

урахуванням попиту й економічної ефективності, визначає оптимальний

ступінь екстенсивності й інтенсивності використання території з погляду

економічної доцільності, оптимізує територіальну організацію

обслуговування в рекреаційних районах, розв'язує питання міжгалузевої14

«конкуренції» у районах розвитку туризму.

Географія населення розглядає вплив рекреаційної діяльності на

систему розселення. Відомо, що туризм є значним містоутворюючим

фактором сучасності. Географія населення вивчає рекреаційні потоки –

своєрідні міграції населення.

Фізична географія займається оцінкою природних рекреаційних

ресурсів, визначає стійкість природних комплексів (ландшафтів) до

рекреаційних навантажень, вивчає такі важливі властивості територіальних

природних комплексів, як рекреаційна комфортність і ємність.

Екологія розробляє питання, пов'язані з охороною природи у зв'язку з

розвитком рекреації, тобто питання підтримки стійкості живої природи в

умовах масового туризму.

Медична географія вивчає вплив природного середовища й

регіональних умов життя, праці й відпочинку на здоров'я населення, а також

географічне поширення окремих хвороб. Їй належить ключова роль у

вивченні медико-біологічних аспектів рекреаційної діяльності. Особливо

важлива її роль у вивченні психофізіологічної комфортності відпочинку й

туризму, медико-біологічної ефективності рекреації в тому або іншому

районі.

Разом з тим рекреаційна географія користується результатами та

методами інших географічних наук, таких як геоекологія, метеорологія,

кліматологія, гідрологія, геоморфологія, картографія та іншими.

Вивченням проблем рекреаційної діяльності в різних аспектах

займаються й інші науки. Рекреаційна географія широко користується

результатами досліджень соціології, соціальної психології, загальної

психології й фізіології людини. У цьому плані особливо важливі результати

соціологічних досліджень з таких питань, як структура використання

вільного часу, обсяг і структура рекреаційних потреб для різних соціальних і

вікових груп людей.

Рекреаційна географія спирається на результати досліджень тих 15

розділів економіки, які вивчають споживчі види людської діяльності як

складову частину всього суспільного відтворення. Важливість наукового

співробітництва з останніми обумовлена тим, що в остаточному підсумку

економічні можливості суспільства визначають масштаби й структуру

організації рекреаційної діяльності, розвиток її матеріально-технічної бази,

регулюють співвідношення між рекреаційними потребами й сукупністю

вироблених рекреаційних товарів і послуг.

. Рекреаційна географія разом з

іншими географічними науками озброює районних планувальників і

проектувальників комплексом знань про географічну ситуацію в

конкретному проектованому районі.

Становлення рекреаційної географії дало розвиток новим науковим

напрямкам, таким як географія туризму, регіональна рекреаційна географія,

географія сфери обслуговування, рекреаційна архітектура, рекреаційна

соціологія, рекреаційна психологія тощо.