- •Вирівнювання тріангуляції корелатним та параметричним способами
- •Загальні положення
- •1. Вирівнювання ланцюга трикутників між сторонами тріангуляції вищого класу двогруповим корелатним способом
- •Значення виміряних кутів у трикутниках тріангуляції
- •Вихідні координати
- •1.1. Визначення числа умовних рівнянь Розподіл рівнянь на групи та розв’язання рівнянь першої групи
- •Визначення поправок і довжин сторін трикутника
- •Розв’язання оберненої геодезичної задачі
- •1.2. Складання умовних рівнянь другої групи і функцій вирівняних елементів мережі
- •Обчислення дирекційних кутів і координат пунктів ходової лінії
- •Обчислення вільних членів умовних рівнянь координат
- •1.3. Перетворення і розв’язання умовних рівнянь другої групи
- •Перетворені та неперетворені коефіцієнти умовних рівнянь другої групи
- •Вільні члени нормальних рівнянь корелат
- •Коефіцієнти Ni для розв’язання нормальних рівнянь за схемою Гауса
- •1.4. Кінцеві обчислення елементів мережі
- •Розв’язання нормальних рівнянь за схемою Гауса
- •Обчислення остаточно вирівняних сторін і кутів
- •Обчислення координат ходової лінії за вирівняними кутами та сторонами
- •1.5. Оцінка точності вирівняних елементів мережі
- •2. Вирівнювання мережі трикутників тріангуляції параметричним способом
- •2.1. Розв’язання трикутників. Обчислення наближених координат і дирекційних кутів
- •Значення виміряних кутів у трикутниках тріангуляції
- •Координати вихідних пунктів
- •Попередні та кінцеві розв’язки трикутників
- •Обчислення наближених координат пунктів
- •Координати вихідних і визначуваних пунктів
- •2.2. Рівняння поправок напрямків
- •Виміряні напрямки
- •Коефіцієнти та вільні члени поправок напрямків
- •Таблиця коефіцієнтів та вільних членів і рівнянь поправок
- •Коефіцієнти нормальних рівнянь
- •2.3. Складання функцій вирівняних елементів мережі
- •Коефіцієнти вагових функцій
- •2.4. Розв’язання нормальних рівнянь
- •Розв’язання нормальних рівнянь за схемою Гауса
- •Розв’язання нормальних рівнянь за схемою Гауса
- •2.5. Обчислення поправок напрямків
- •Обчислення вирівняних координат
- •2.6. Оцінка точності вирівняних елементів мережі
- •Список літератури
- •Вирівнювання тріангуляції корелатним та параметричним способами
Розв’язання оберненої геодезичної задачі
|
Формули |
і |
A |
C |
|
k |
B |
D | |
|
1 |
2 |
3 | |
|
Хі |
41 555,25 |
40 201,16 | |
|
Хк |
28 178,84 |
27 500,60 | |
|
∆X=Xв-Ха |
-13 376,41 |
-12 700,56 | |
|
Уі |
-23 179,08 |
8 117,32 | |
|
Ук |
-18 526,66 |
12 111,13 | |
|
∆Y=Ув-Уа |
4 652,42 |
3 993,81 | |
|
tg r |
-0,347808 |
-0,314459 | |
|
r |
-0,334721 |
-0,304669 | |
|
|
2,806872 |
2,836924 | |
|
|
0,328505 |
0,299977 | |
|
|
-0,944502 |
-0,953946 | |
|
|
14 162,39 |
13 313,71 | |
|
|
14 162,39 |
13 313,71 | |
1.2. Складання умовних рівнянь другої групи і функцій вирівняних елементів мережі
У другу групу рівнянь увійдуть: базисні умови, умови дирекційних кутів, абсцис і ординат. Базисні умовні рівняння виникають між вихідними сторонами АВ і EF. Використовуючи кути, виправлені первинними поправками, і довжину вихідної сторони SАВ , знайдемо довжину S΄EF , заданої сторони SEF
.
(1.7)
Позначимо
ctgβ
=
запишемо
базисну умову в лінійному вигляді
-
W΄΄=0,
(1.8)
де
W΄΄
= (S΄EF
+
SEF)
.
Взявши з табл. 3 довжину сторони S΄EF = 16099,0359, знайдену за кутами, виправленими первинними поправками, знайдемо величину вільного члену
,
(1.9)
де
m΄΄
= 1,5΄΄. Для тріангуляції третього класу,
виписавши з табл. 3. значення
= ctg β, базисна умова набуде кінцевого
значення.
Умовне рівняння дирекційних кутів виникає між вихідними дирекцій ними кутами αВА і αEF. Дирекційні кути передаються по ходовій лінії, яка проходить через вершини проміжних кутів. Для нашого ряду умова дирекційних кутів набуде такого вигляду:
+(С1) – (С2) + (С3) – (С4) + W = 0, (1.10)
де
;
–
розраховане
за проміжними кутами, зі внесеними
первинними поправками значення
дирекційного кута
.
Для визначення вільних членів умови дирекційних кутів і умов координат вичислимо дирекційні кути і координати пунктів ходової лінії за табл. 5.
Таблиця 5
Обчислення дирекційних кутів і координат пунктів ходової лінії
|
Формули |
І |
A |
B |
B |
F |
F |
E |
E |
C |
|
K |
F |
F |
E |
E |
C |
C |
D |
D | |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 | |
|
Xi |
41 555,250 |
28 178,840 |
28 178,840 |
42 213,698 |
42 213,698 |
27 589,125 |
27 589,125 |
40 201,898 | |
|
∆X=S*Cos a |
658,448 |
14 034,858 |
-589,715 |
-14 624,572 |
-2 011,799 |
12 612,773 |
-88,015 |
-12 700,788 | |
|
Xk |
42 213,698 |
42 213,698 |
27 589,125 |
27 589,125 |
40 201,898 |
40 201,898 |
27 501,111 |
27 501,111 | |
|
Yi |
-23 179,080 |
-18 526,660 |
-18 526,660 |
-10 655,845 |
-10 655,845 |
-3 925,255 |
-3 925,255 |
8 117,353 | |
|
∆Y=S*Sin a |
12 523,235 |
7 870,815 |
14 601,405 |
6 730,590 |
18 773,198 |
12 042,608 |
16 036,771 |
3 994,163 | |
|
Yk |
-10 655,845 |
-10 655,845 |
-3 925,255 |
-3 925,255 |
8 117,353 |
8 117,353 |
12 111,516 |
12 111,516 | |
|
S |
12 540,533 |
16 091,208 |
14 613,309 |
16 099,036 |
18 880,686 |
17 438,648 |
16 037,013 |
13 314,028 | |
|
a Вих |
2,806872 |
1,518267 |
0,511101 |
1,611162 |
2,710268 |
1,677552 |
0,762277 |
1,576285 | |
|
bi |
-1,288606 |
-1,007166 |
1,100061 |
1,099107 |
-1,032716 |
-0,915275 |
0,814008 |
1,260619 | |
|
a ik |
1,518267 |
0,511101 |
1,611162 |
2,710268 |
1,677552 |
0,762277 |
1,576285 |
2,836904 | |
|
Sin a ik |
0,998621 |
0,489138 |
0,999185 |
0,418074 |
0,994307 |
0,690570 |
0,999985 |
0,299997 | |
|
Cos a ik |
0,052506 |
0,872207 |
-0,040355 |
-0,908413 |
-0,106553 |
0,723266 |
-0,005488 |
-0,953940 | |
Дирекційні кути в таблиці 5 вичислені за формулою:
.
(1.11)
Координати пунктів ходової лінії обчислюються за формулами
(1.12)
(1.13)
Розрахуємо вільні члени умовних рівнянь дирекційних кутів. Дирекційний кут сторони EF:
Обчислений кут α΄EF . Заданий кут αEF . Вільний член W.
Тоді рівняння дирекційних кутів матиме такий вигляд:
+(С1)
– (С2)
+ (С3)
- (С4)
+ W
=
0. (1.14)
Умови координат виникають в нашій мережі між вихідними пунктами В і Е. Загалом ці рівняння пишуться так:
;
(1.15)
.
(1.16)
Обчислення коефіцієнтів умовних рівнянь координат виконаємо за таблицею 6.
Таблиця 6
