67. Стилі діяльності й поведінки студентів у процесі навчання.

Діяльність студентів є своєрідною за своєю метою та завданнями, змістом, внутрішніми та зовнішніми умовами, засобами, особливостями перебігу психічних процесів, вияву мотивації тощо. Діяльність студентів має велике соціальне значення, оскільки її основне завдання – забезпечити підготовку різнопрофільних спеціалістів, реалізувати суспільну потребу в людях з відповідною освітою та вихованням. Сучасна психологія розглядає діяльність людини як систему, яка включену в систему відносин суспільства. Діяльність студента професійно спрямована, вона є формою його соціальної та пізнавальної активності, вираженням прагнень до життєвого самовизначення та самоствердження. Більшість студентів виявляють самостійність в навчальному процесі, займають активну позицію, надаючи перевагу також формам навчання, які є не лише засобами пізнання, але й засобом самовираження, дають можливість висловити власну точку зору.

До переліку особливостей діяльності студентів необхідно віднести:

• своєрідність цілей та результатів (підготовка до самостійної праці, оволодіння знаннями, навиками, вміннями, розвиток особистісних якостей);

• особливий характер об'єкта вивчення (наукові знання, інформація про майбутню професію тощо);

• діяльність студентів проходить в запланованих умовах (програми, термін навчання);

особливі засоби діяльності – книги, лабораторне устаткування, моделі, комп'ютери і т.д.;

• діяльності студентів притаманна інтенсивність функціонування психіки, висока інтелектуальна напруженість.

Зокрема існують такі стилі діяльності: навчальна, навчально-професійна, наукова, наково-дослідна, творча, самостійна тощо.

Існують також такі стилі поведінки студентів: Стиль конфліктний, конфронтаційний, співробітництва, компромісний, пристосовницький, стиль уникнення, придушення, суперництва і захисту.

68.Організація навчальної діяльності студентів з вивчення педагогічної спадщини видатних вчених минулого на вибір (а. Я. Коменського, к.Д. Ушинського, о.В. Сухомлинського та інших).

В змісті історії педагогіки поєднується вивчення педагогічної практики і педагогічної теорії. Педагогічна теорія включає вивчення спадщини відомих педагогів: К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський.

Вивчення педагогічної спадщини відбувається в такій послідовності:

1. Аналізуючи педагогічну спадщину конкретного філософа, педагога, виходять із характеристики досягнень певного історичного періоду, в який він діяв (використовують конкретно-історичний підхід).

2. Аналіз педагогічних поглядів освітянського діяча (персоналії) починають із вивчення його життєвого шляху (біографії, педагогічної практики). Для цього складають хронологічну таблицю.

3. Виділяють основні педагогічні ідеї.

Коменський: - природовідповідності;

- пансофії (вчити всіх всьому).

Дістервег: - природовідповідності;

- культуро відповідності;

-самодіяльності.

Ушинський: - антропологізму;

- народності.

4. Розглядають внесок педагога у розвиток дидактики (дидактичні погляди) та теорії виховання.

5. Читають та аналізують педагогічні твори.

6. Роблять загальний висновок: значення персоналії в розвитку педагогіки (в чому новизна).

Наприклад, Тема: “Аналіз вивчення педагогічної спадщини Я.А.Коменського”

Вивчення спадщини Я.А.Коменського відбувається під час розгляду теми: “Розвиток школи і педагогічної думки 16 –18 століття” ( Педагогіка Нового часу ).

На аналіз поглядів Коменського відводиться лекційне та семінарське заняття. На самостійне опрацювання надається конспект його твору “Велика дидактика” та аналіз підручника “ Видимий світ у малюнках”.

Мета даної теми:

- отримати знання про основні події та факти педагогічної діяльності Я.А.Коменського, особливості його спадщини вплив поглядів

- вміти аналізувати погляди Я.А.Коменського, виділяти основні положення концепції, визначати їх якісні відмінності, виходячи їз історико-педагогічниї умов та їх внеску у загальний розвиток педагогічної теорії та практики;

- розвивати педагогічне мислення, світогляд.

Основна провідна ідея теми: Я.А.Коменський – засновник педагогічної теорії.

Основні поняття:

Особливості аналізу педагогічної спадщини:

На початку лекції необхідно проаналізувати час ( історичний період ), коли жив і працював Я.А.Коменський.

Необхідно виділит та проаналізувати його основні педагогічні ідеї:

• природо відповідності – взаємозв’язку з природою;

• пансофії – “вчити всіх всьому”, загального навчання всіх дітей.

Ідея природо відповідності допоможе зрозуміти і пояснити розроблену і запроповану ним вікову періодизацію і систему шкіл, основне значення якої в її безперервності, послідовності та доступності.

Особливу увагу необхідно звернути на аналіз дидактичниї поглядів Коменського та відповісти на запитання: “Чому Коменського вважають засновником педагогіки ( дидактики ) як науки”.

Особливу увагу необхідно звернути на принципу наочного навчання як “золотого правила дидактики” -підручник “Видимий світ у малюнках”,класно-урочної системи.

На семінарське заняття виносяться такі запитання:

Готуючись до першого запитання доцільно побудувати хронологічну таблицю, в якій потрібно зазначити основні події життя Я.А.Коменського.

Аналіз поглядів Коменського на питання навчання та виховання доцільно повязати з аналізом твору “Велика дидактика”.

Для активізації пізнавальної діяльності студентів пропонуються такі завдання:

1. опорні схеми;

2. запитання різних рівнів складності: репродуктивно-відтворюючі, частково-пошукові, проблемно-творчі.

3. тестові завдання;

4. аналіз цитат ( “ Які педагогічні ідеї закладені в словах...? “ );

5. робота творчих груп;

6. розробка проектів;

7. дидактичні ігри з теми;

8. робота над словником педагогічних термінів Я.А.Коменського.

Наведемо приклади даних видів роботи:

Запитання різних рівнів складності:

Тестові завдання:

Аналіз цитат:

Робота творчих груп: