47)Поняття про розтяги та розриви зв`язок, вивихи.

Розтягнення зв’язок суглобів виникає в результаті різкого руху. При цьому може трапитися частковий, а іноді і повний їх розрив, пошкодження судин і крововиливи у тканини. Іноді можуть бути і більш серйозні пошкодження, наприклад, тріщина кістки. Рухливість суглоба можлива, але обмежена і викликає сильні больові відчуття. При розтягуванні зв'язок необхідно зафіксувати пошкоджений суглоб тугою пов'язкою і прикласти до пошкодженого місця міхур з льодом чи холодною водою.

Після надання першої допомоги необхідно звернутися до лікаря-хірурга, який поставить діагноз і при необхідності надасть додаткову допомогу.

Вивихи. Суглоби, завдяки яким ми згинаємо та розгинаємо руки, ноги, пальці, мають складну будову. Кожний суглоб оточений суглобним мішком, в який вплітаються зв'язки, що його закріплюють. В разі нещасного випадку одна з кісток може розірвати суглобний мішок і вислизнути з нього, при цьому порушиться нормальне взаєморозташування кісток. Це називається вивихом. Характерні ознаки вивихів: порушення звичних обрисів суглоба, виступання кістки на новому місці - іноді цю кістку видно через шкіру. Вивих є досить складним видом пошкодження, оскільки при цьому порушується не лише суглобний мішок, а й зв'язки, судини, а іноді й нерви.

Часто вивих супроводжується відривом кусочка кісткової тканини, тобто переломом.

При вивиху або при підозрі на нього необхідно пошкоджену кінцівку зробити нерухомою, наклавши на неї шину або фіксуючу пов'язку, якомога швидше відправити дитину до хірурга. Для попередження набрякання суглоба та для зменшення болю на пошкоджений суглоб можна покласти мокру серветку або міхур з льодом.

Розтягнення м' язів і сухожилля М'язи і сухожилля також піддаються розтягам і розривам. Люди іноді говорять: «потягнув», «розірвав» м'язи. Подібні розтягнення звичайно викликаються підніманням важких речей, надмірною м'язовою роботою, різким або невправним рухом. Найбільш поширеними являються розтяги м'язів шиї, спини, стегна або гомілки. Розтягнення м'язів шиї і попереку можуть бути дуже болючими. Як і у випадку розтягнення зв'язок, розтяги м'язів, якщо їм не надавати належної уваги, можуть приводити до повторних травм. Розтягнення м'язів може стати хронічним, особливо в ділянці шиї, попереку і стегна. М'язовий спазм Хоч цей стан не можна віднести до травми, м'язовий спазм являє собою різновид болю, який виникає при виконанні тяжкої фізичної праці, або коли рука чи нога протягом довгого часу знаходиться в одному і тому ж положенні. Масаж цієї ділянки, відпочинок, а також зміна положення звичайно є достатніми для зникнення болю. Судоми при перенапруженні м'язів в умовах перегріву можуть нагадувати м'язовий спазм, але відбуваються в результаті втрати м'язами рідини при виконанні фізичних вправ на жарі.

48)Поняття про термінальні стани. Їх види, причини. Пмд.

Термінальні стани – це патологічні стани організму, що супроводжуються гострим, або поступово – закономірним згасанням функцій життєвоважливих органів – “воріт смерті” (головний мозок, серце та легені).

У випадках термінальних станів проводяться реанімаційні заходи.

В термінальному стані виділяють 3 фази, або стадії:

Предагональний стан;

агонія;

клінічна смерть.

При предагональному стані свідомість хворого збережена чи затемнена, дихання різко порушене, пульс на руці часто не промацується, кінцівки синюшні.

При агонії свідомість зникає, дихання рідке, судорожне, пульс на руці не визначається.

Перша допомога. При термінальних станах основне завдання першої допомоги - підтримати життя хворого до прибуття швидкої медичної допомоги. Заходи повинні проводитися негайно після розвитку важкого стану.

Допомога при термінальних станах (реанімація) - це перш за все заходи, спрямовані на усунення розладів серцевої діяльності та дихання (непрямий масаж серця, штучне дихання з рота в рот або з рота в ніс). Одночасно слід зігріти хворого (грілки, укутування).

^ Клінічна смерть - це відсутність зовнішніх ознак життя: припинення дихання і серцебиття. При такому стані хворого можна ще врятувати, якщо йому негайно надати допомогу, так як тільки через 4-6 хвилин після настання клінічної смерті остання переходить у біологічну, тобто справжню, смерть внаслідок кисневого голодування головного мозку і загибелі чутливих нервових клітин центрів, керуючих життєво важливими функціями організму. Причини термінальних станів: травматичний шок, септичний шок, геморагічний шок, анафілактичний шок, пошкодження життєво важливих органів (гостра серцева недостатність, утоплення, отруїння, замерзання, ракова інтоксикація, лейкози та ін.). Основні правила транспортної іммобілізації: