45)Закриті травми грудної клітки, причини, види. Принципи надання пмд.

Закриті пошкодження грудної клітки можуть супроводжуватися її стру-сом, забиттям, стисненням. Часто вони поєднуються з пошкодженням кісток грудної стінки (перелом ребер, груднини). Травма може бути одно- і двобічною. За ступенем тяжкості тупі травми грудної клітки діляться на легкі, середньої тяжкості, тяжкі. Найчастіше травми грудної клітки спостерії-аються при дорожніх катастрофах.

Струс грудної клітки (commotio thoracis) виникає у разі сильного стис­нення грудної клітки або падіння на гру­дину. Клінічні прояви Шкіра бліда, вкрита холодним потом, пульс слабко­го наповнення, частий, дихання по­верхневе, прискорене. Іноді спостері­гаються блювання, непритомність.

У разі легкого ступеня струсу груд­ної клітки хворий потребує особливо­го лікування (постільний режим протя­гом 2—3 діб, зи'рівання). При тяжких ступенях струсу рекомендують пос­тільний режим, знеболювальні засоби (трамал, промедол, морфін), серцеві препарати (камфора, кордіамін), зігрівання хворого, оксигенотерапію. Добрі наслідки дає двобічна вагосим-патична новокаїнова блокада 0,25 % розчином новокаїну.

Забиття грудної клітки (contusio thoracis) виникає при сильному ударі в грудну клітку під час падіння на твер­дий предмет.

Забиття грудної клітки може обме­житися лише пошкодженням м'яких тканин (шкіри, підшкірної основи, м'язів), що супроводжується появою болючої припухлості у тій чи тій ділянці грудної стінки. Болючість посилюєть­ся під час пальпації і глибокого вдиху.

Тяжчий перебії мають забиття груд­ної клітки, які супроводжуються пошкодженням її органів та переломом ребер. Із внутрішніх органів частіше пошкоджуються легені, плевра, рід­ше — серце, бронхи, великі судини. Основними ознаками пошкодження ле­гень і плеври є пневмоторакс, гемото­ракс і підшкірна або медіастинальна емфізема

Перша допомога полягає в тому, аби перетворити клапанний пневмоторакс на відкритий. Для цього на боці ураження (в другому міжребер'ї по серед-ньоключичній лінії) товстою голкою або троакаром пунктують плевральну порожнину. Таким чином ліквідують напружений пневмоторакс. Повітря, яке заходить у плевральну порожнину через розірвану тканину легені чи бронха, виходитиме тепер через голку назовні. У стаціонарі до голки приєднують трубку, на кінець якої надягають палець з гумової рукавички з діркою. Трубку занурюють у посудину з антисептичною рідиною (через трубку повітря виходитиме з плевральної порожнини, а повернутися назад не зможе) 46)Спинення кровотечі у дитини.Особливості кровотечі у дитини.

Кровотечі і підвищена кровоточивість у дітей зустрічаються досить часто. Причини кровотеч у дітей різні: травматичні і нетравматичні (збільшення крихкості судинної стінки, порушення функції тромбоцитів, згортання і антісвертивающей систем та ін.) За клінічними проявами кровотеча можна умовно розділити на зовнішнє і внутрішнє; в залежності від характеру судин воно може бути артеріальним, венозним, змішаним, капілярним (паренхіматозних). 

Носова кровотеча Часто зустрічається у дітей і може бути наслідком травми (удар, пошкодження слизової оболонки пальцем та ін) Невідкладна допомога. Абсолютний спокій, в положенні напівсидячи з помірно закинутою головою. Забороняють сякатися. На перенісся кладуть лід або марлю, змочену в холодній воді. У носові ходи вводять тампони, змочені розчином 3% перекису водню, тромбіну, або гемостатичну губку і притискають їх до носової перегородки Кровотеча з травного тракту  Основним об'єднуючим ознакою кровотеч з травного тракту є кривава блювота або кривавий стул, який нерідко поєднуються. При невеликій кровотечі і щодо тривалому перебуванні крові в шлунку блювотні маси мають вигляд кавової гущі, у випадках сильної кровотечі вони містять червону кровНевідкладна допомога. Промивання шлунка великою кількістю теплої води, спокій, утримання від прийому їжі, міхур з льодом на область епігастрію, внутрішньовенно 10% розчин хлориду або глюконату кальцію - 1-5 мл; антигістамінні препарати: димедрол дітям до 6 міс - 0,002 р. (0, 02 мл 1% розчину), 7-12 міс - 0,005 р. (0,5 мл), 1-2 років - 0,01 г. (0,7 мл), 3-9 років - 0,015-0,03 мл ), 10-14 років - 0,04 г. (1,5 мл) до 3 разів на день; супрастин дітям до 1 року - 0,005 р. (0,25 мл 2% розчину), 1-2 років - 0, 00, р (0,3 мл), 3-4 років - 0,008 р. (0,4 мл), 5-6 років - 0,01 г. (0,5 мл), 7-9 років - 0,015 г ( 0,75 мл), 10-14 років - 0,02 г. (1 мл).  Госпіталізація в терапевтичний стаціонар; показань гастрофіброскопія. Легенева кровотеча  Кровотеча може бути легеневим, легенево-плевральним і внутрішньоплеврально. Частіше виникає у дітей після 5-7 років життя. Причини: інфекційні захворювання (ГРВІ, грип, кір, коклюш), сторонні тіла дихальних шляхів, травма грудної клітини, бронхіти, бронхоектази, абсцедуючі пневмонії, туберкульозуНевідкладна допомога. Надати дитині положення напівсидячи з опущеними ногами. Переливання крові: при крововтраті до 15 мл / кг можна перелити кров в кількості 10 мл / кг, реополіглюкін - 10-15 мл / кг у поєднанні з сольовими розчинами - 10 мл / кг; при крововтраті 16-25 мл / кг - переливання плазмозамінних розчинів і свіжої донорської крові або пряме переливання в співвідношенні 2:1, при крововтраті 26-35 мл / кг і вище - співвідношення 1:1 або 1:2 (загальний обсяг коштів трансфузійної терапії перевищує крововтрату в середньому на 20-30%); хлорид кальцію або глюконат кальцію - внутрішньовенно 1-5 мл 10% . Кровотеча з сечовивідних шляхів  Виділення крові з сечею може спостерігатися у здорових дітей (гематурія новонароджених, ортостатична гематурія) і бути симптомом різних захворювань. Гематурія буває при лихоманці, вірусних захворюваннях, травмах поперекової області, гіповітамінозі С, передозуванні вітаміну А, геморагічних діатезах, дифузному гломерулонефрігге, вульвите, фімозі, циститі, уретриті, пієлонефриті, нефролігіазе, пухлинах, шокової нирці, стенозі ниркової артерії, тромбозіниркової вениНевідкладна допомога. Постільний режим, дієта (виключення гострих, дратівливих блюд, рясне пиття - лужні води і соки), сечогінні засоби (нирковий чай, ведмежі вушка та ін), грілки на область сечового міхура або тепла ванна, нітрофурановие препарати (фурагін по 0,025-0 , 05 р., фурадонін по 0,015 - 0,03 г. 3 рази на день), антибіотики (левоміцетин 50 мг / кг на добу).  Госпіталізація в урологічний чи терапевтичний стаціонар при вираженому больовому синдромі, стійкою гематурії.