І. Розкриття технологій реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових

Специфіка предмета «Музичне мистецтво» у школі потребує внесення доповнень щодо викладання цього курсу

Тому нами створено авторську систему, яка включає використання елементів художньо-педагогічних технологій, а саме: інтегративної, проблемно–евристичної, інтерактивної, ігрової , які допомагають розвивати творчі здібності, формувати позитивну Я-концепцію, створювати ситуації успіху, мотивувати процес самовдосконалення.

Систему творчого розвитку представляємо у вигляді авторської «Методичної парасольки », яка розкривається поступово з 1 по 9 клас та має такі завдання: від розвитоку музичних здібностей (ладове чуття, почуття ритму інтонаційний звуковисотний слух музична память) через розвиток спеціальних творчих вмінь (музично-практичні, мистецько-інтегровані, імпровізаційні, композиторські) до стану прояву творчої особистості: Я - музикант, Я - творча особистість.

Провідним засобом реалізації є творчо-музична діяльність, яка представлена різноманітними видами роботи: слухання музики, різноманітні форми співу, елементарне музикування, музично-ритмічні рухи, ознайомлення з історією та теорією музики, творчі форми музичної діяльності, які допоможуть розкрити кожній дитині свої здібності, удосконалити свої вміння тощо.

Під час опанування матеріалу за інтегративною художньо – педагогічною технологією учень сприймає кілька різновидів інформації, що є базою для створення певних асо­ціацій («Парасольчин ланцюжок» – 5 клас. П.Чайковський «Вальс квітів»; «Парасольчин інтегратор» – 8 клас. Л.Грабовський «Симфонічні фрески»).

Інтерактивна художньо-педагогічна технологія допомагає організації пізнавальної діяльності з передбаченням конкретної мети – створити комфортні умови навчання, де кожен учень творчо виконує певне завдання («Інтерактивна парасолька» - 6 клас. В.Моцарт «Реквієм»).

Ігрова художньо-педагогіча технологія на уроках музики надає учням досвіду емоційних переживань соціалізації та життєспроможності («Парасольчині інсценівки» – 1 клас. Пісні-ігри «Ми були у лісі»). Використовуємо мультимедійні засоби з метою подання навчального матеріалу через паралелі з суміжними видами мистецтва, а саме: графіки, аудіо- та відеоінформації, анімації, що робить уроки та позакласні заходи інформаційно насиченими, сучасними та цікавими. Творчим продуктом є «Презентаційна парасолька».

Реалізація авторської системи відбувається в урочній та позаурочній діяльності (проектній, факультативній, гуртковій, індивідуальній та самоосвіті). Загальна логіка вчителя за умови використання даних технологій представлена в наступному розділі.

Розкриття інновацій щодо організації навчально-виховного процесу

Спираючись на «Методичну парасольку», поступово здійснюється розвиток імпровізаційних, композиторських, музично-практичних, мистецько-інтегрованих вмінь та музично-творчих здібностей, що забезпечує успішність та якість творчої музичної діяльності.

Пропонуємо основні етапи розвитку творчих здібностей:

1. Мотиваційний етап - підготовка школярів до сприймання творів мистецтва, пробудження інтересу до подальшої творчої діяльності.

2. Емоційно-чуттєвий етап – відображення особливостей сприймання творів мистецтва школярами.

3. Проблемно-пошуковий етап - низка творчих завдань, пошуки нових оригінальних рішень.

ІV. Творчий етап - втілення учнями індивідуальних естетичних вражень у власній музично-творчій діяльності.

Упрцесі знайомства з новим класом, кожного учня діагностуємо стосовно музичних здібностей ( тести С. Науменко), розвитку творчих здібностей (тест Торренса), на вивчення образної пам’яті (тести Л. Г. Матвеева) , музичного таланту (тести Сишора).

Відповідно діагностики, обираємо художньо-образну форму подачі матеріалу, прийоми, методи та форми, які сприяють створенню на уроці атмосфери творчості, зацікавленості, з подальшим виконанням творчих «Проектів-парасольок», які пов'язані з активізацією уяви і фантазії учня. Добирається такий музичний матеріал до уроку, який формує конкретні творчі навички та відповідає дидактичним вимогам. Демонструються прийоми показу зразків творчості у різних видах музичної діяльності учнів.

Розкриваючи зміст певної теми,впроваджуємо завдання «Чую, уявляю, зображую». Так, у 5 класі за темою «Музика та візуальні образи», проводимо гру «Створи образ», де учні складають власні «композиторські твори», використовують «музичні замальовки», створюєть ситуацію подиву, враження творчими здібностями товаришів. Для розвитку музичних навичок, вміння занурюватися у музичний твір і уявляти художній образ твору, відчувати епоху, у яку написаний твір, на кожному уроці використовуємо фасилітовану дискусію. Результатом виконання таких завдань є прояв особистісних якостей кожної дитини: підвищення рівня образного мислення, пробудження емоційних переживань, креативного спонукання до власної творчості, розвиток імпровізаційних та композиторських умінь (Завдання. Простежити зв'язок народної пісні і джазу на прикладі «Колискової» Дж. Гершвіна. 6 клас.)

Розвитку імпровізаційних та композиторських умінь сприяють творчі завдання. Кращі наробки зібрано у збірку «Парасольчині творчі завдання» до уроків музичного мистецтва, куди увійшли різні види творчих завдань:

• скласти «Колажну парасольку» мелодизації літературного тексту; мелодичної імпровізації; вільне, спонтанне, імпровізаційне, структурне, композиційне вираження образів світу за допомогою мелодії (3 клас);

• підібрати «Парасольчин акомпанемент» до музичних творів (5 клас);

• створити власну музичну студію: створення різного плану і структури мелодій, ритмічні та музичні фрагменти, музичні твори різних форм (7 клас);

• скласти оповідання за малюнком; скласти програму концерту (8 клас);

• створити варіант мистецького твору чи його фрагмента (6 клас);

• виконати музику з елементами театралізації (7-8 клас);

• складні завдання: ускладнені форми виконання і створення музики, різноманітних сцен; поєднання декількох творчих форм в одному завданні. (додаток)

Розвитку музично-практичних умінь сприяють ігрові художньо-педагогічні технології. У перших та других класах проводимо ігри: «Слухай та зображуй», «Слухай та рухайся» «Заплющ очі та слухай», «Слухай і співай». Використовуємо ігрові моменти в процесі розучування пісень. Продуктом спільної творчості учнів та вчителя є пісні-ігри «Чому ведмідь взимку спить» муз. Л. Кніппера, «Засмутилось кошеня» муз. І. Кириліної, 1 клаc та інші.

Для розвитку мистецько–інтегрованих умінь застосовуємо елементи інтегративної технології. Наприклад, вивчаючи тему «Композиція музичного твору», пропонуємо Завдання «Симфонія». Слухання та відтворення музики, (наприклад, « Симфонія № 40» В. А. Моцарта) відбувається за алгоритмом:

1. Намалювати графічну схему симфонічної форми ( в кольорі).

2.Відтворити характер головної партії симфонії. Підібрати до неї графічну фігуру ( коло, квадрат чи іншу)

3.Зобразити графічну фігуру побічної партії цієї симфонії ( коло, квадрат чи іншу)

4.Відтворити образи природи за прослуханною музикою.

5. Створити свою графічну схему цієї форми й відтворити у малюнку (г.п, п.п.)

При опрацюванні учнями різноманітної музичної інформації; використовуються комп’ютерні технології, створюються пошукові групи:«Музиканти», «Художники, «Історики». Для наступної теми уроку пропонується знайти необхідну інформацію. Таким чином стимулюється процес художнього пізнання з позиції «Ми», розвиваються допитливість тощо.

Самостійну роботу учнів з музичного мистецтва організовуємо у вигляді коротких творчих повідомлень, «Парасольок – презентацій». Продуктом сумісної діяльності вчителя та учнів стала «Мультимедійна презентаційна парасолька» до уроків музичного мистецтва у 1-8 класах. Такий підхід викликає зацікавлення учнів до предмету і до вивчення тем, сприяє кращому їх засвоєнню та розвитку мистецько–інтегрованих умінь.

Рефлексія здійснюється поетапно:

1) використання помилки як можливості нового погляду на щось звичне;

2) усвідомлення власного творчого розвитку;

3) потреба в самовдосконаленні, визначення перспектив розвитку, прагнення до творчості.

Моніторинг якості знань з предмета «Музичне мистецтво» проводимо за наступними критеріями та показниками:

• кількісний аналіз творчого продукту дає змогу простежувати динаміку рівня залучення учнів до творчого процесу, мотивації до творчого самовираження;

• якісний аналіз творчого продукту: рівень музичної виразності; логічна завершеність; здібності запам’ятовувати та відтворювати мелодії, тембр, ритм; здібності проникати в структуру музичного твору;

• аналіз механізму творчої діяльності: рівень імпровізаційних, композиторських, музично-практичних та мистецько-інтегрованих здібностей.

Розвиток творчих здібностей здійснюється через факультативний курс «Театр і музика» (1-9 кл.), вокальний гурток «Співуча парасолька». Одним із видів відслідкування творчого зростання учнів є особиста «Парасолька – порт фоліо», яку ведуть учні під своїми оригінальними назвами, наприклад «Музична парасолька творчості», «Пісенна парасолька», «Парасолька-До-Мі – Соль-ка»