Тема 4. Загальна характеристика логіки і методів науково-педагогічного дослідження

1. Наукові дослідження як шлях вирішення проблем педагогіки.

2. Основні елементи педагогічного дослідження.

3. Поняття виміру в педагогіці, вимірні шкали.

4. Методи науково-педагогічного дослідження.

5. Етапи дослідження. Аналіз і оформлення результатів дослідження.

6. Документація дослідження.

1. Наукове дослідження — це особлива форма процесу пізнання, систематичнецілеспрямоване вивчення об'єктів, в якому використовуються засоби і методи наукиі яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт.

Фундаментальні дослідження мають мету розкрити суть педагогічних явищ, знайти глибоко приховані основи педагогічної діяльності, дати їй наукове обґрунтування. Прикладні дослідження вирішують питання, що безпосередньо зв'язані з практикою.

Характерні риси педагогічних процесів, які слід мати на увазі в ході їхдослідження, розвитку і виховання: а)неоднозначність їх протікання: результатинавчання, розвитку і виховання залежать від одночасного впливу дуже багатьохпричин; б) для педагогічних процесів характерна неповторність: під час повторногодослідження педагог вже має справу з іншим "матеріалом", навіть умови не вдаєтьсязберегти попередні; в) в педагогічних процесах беруть участь люди всіх віковихкатегорій, тому експерименти, що суперечать моральності і етичним нормам,забороняються. Об'єктивні висновки у процесі дослідження можуть очікуватисьтільки за умови багаторазових спостережень, не інакше як в усередненій,узагальненій формі. \

Основними критеріями ефективності науково-педагогічного дослідження є одержання нового наукового результату, поповнення теоретичних знань, які сприяють процесу виховання, навчання і розвитку вихованців.

Дієвість конкретних педагогічних і методичних досліджень характеризується не тільки новизною і теоретичною значимістю одержаних результатів, а й ступенем їх впливу на ефективність і якість вирішення конкретних навчально-виховних завдань.

До результатів науково-педагогічних досліджень ставляться вимоги: суспільна актуальність; наукова новизна; теоретична і практична значущість; наукова об'єктивність і достовірність; доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності; показ міри, меж і умов ефективного застосування одержаних результатів.

Негативні явища в педагогічних дослідженнях: а) вся наука зосереджена; в центрі; б) відсутність привілеїв для науковців; в) недостатня мобільність дослідницької системи; г) ізольованість від зарубіжної педагогічної науки; д) бідність системи дослідження; е) недостатнє втілення в життя результатів наукових досліджень; є) слабка техніка і комп'ютерна забезпеченість системи дослідження.

2. Проблема дослідження в широкому розумінні — складне теоретичне абопрактичне питання, що включає вивчення, вирішення.

Об'єкт дослідження — це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта).

Предмет дослідження — це зафіксовані в досвіді, включені в процес практичної діяльності людини сторони, якості і відносини об'єкта, що досліджуються з певною метою в даних умовах.

Предмет дослідження більш вузьке поняття, ніж об'єкт дослідження. В ролі об'єкта, наприклад, можуть виступити методи виховання, а предмета — тільки одна група цих методів, приміром методи стимулювання виховання.

Мета дослідження — це ціль, яку поставив перед собою дослідник.

Гіпотеза дослідження — наукове передбачення його результатів.

Завдання дослідження — конкретизована його мета.

Завдання дослідження можуть включати в себе такі елементи:

а) вирішення певних теоретичних питань, що входять до загальноїпроблеми (наприклад, виявлення суті дидактичного явища, дальшевдосконалення його визначення, розробка ознак);

б) експериментальне вивчення практики вирішення даної проблеми,виявлення її типового стану, типових недоліків, їх причин, типових рис передовогодосвіду та ін.;

в) обґрунтування необхідної системи заходів для вирішенняпоставленого завдання;

г) експериментальна перевірка пропонованої системи заходів з точки зорувідповідності її критеріям оптимальності;

д) розробка методичних рекомендацій для тих, хто будевикористовувати результати дослідження на практиці.

3. Вимір — це приписування чисел речам у відповідності з певними правилами (коефіцієнт інтелектуальності "ай-к'ю"). Вимірні шкали:

а) виміри в шкалі найменувань (номінальні виміри): згруповуючи об'єкти вкласи, кожному з них присвоюється якась цифра. Психологи часто кодують "стать",позначаючи особу жіночої статі нулем, а чоловічої — одиницею. При цьомувикористовується виключно та особливість чисел, що О відрізняється від 1 і якщопредмет А має 0, а предмет Б — І, то А і Б відрізняються по відношенню довимірюваної якості. Але це не означає, що у Б міститься більше якості, ніж у А;