Тема 16. Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів

1. Суть і основні види контролю успішності учнів.

2. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Критерії нормиоцінки.

1. Контроль це компонент навчального процесу, який полягає в перевірці його резул ьтатив ності.

Функції контролю: освітня, діагностична, виховна, розвиваюча, стимулююча, управляюча, оцінююча.

Освітня (навчальна) функція: перевірка сприяє глибшому засвоєнню програмового матеріалу, тобто в процесі слухання відповідей товаришів, доповнень учителя здійснюється систематизація знань, їх закріплення. Діагностична: аргументоване визначення стану успішності учнів, порівняння засвоєння ними знань, умінь і навичок. Виховна: контроль привчає учнів до систематичної роботи, дисциплінує, сприяє формуванню відповідальності, активності, самостійності.

Розвиваюча: у процесі виконання завдань діти самостійно роблять висновки, узагальнюють, застосовують знання у зміненій або новій ситуаціях, вчаться виділяти головне тощо. Стимулююча: схвалення навчальних успіхів учня веде до розвитку в нього позитивних мотивів навчання. Управляюча: визначення стану успішності учнів дає можливість своєчасно вжити необхідні заходи щодо попередження і подолання їх неуспішності. Оцінююча: об'єктивна оцінка рівня знань учнів сприяє формуванню бажання вчитися.

За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю: попередній, поточний, періодичний, підсумковий.

Попередній контроль проводиться в основному з діагностичною метою перед вивченням нової теми або на початку уроку, чверті. Мета його ознайомлення із загальним рівнем підготовки учнів з предмета, щоб намітити подальшу організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів. Поточний - здійснюється у повсякденній навчальній роботі і виражається в систематичних спостереженнях учителя за навчальною діяльністю учнів на кожному уроці. Мета - оперативне одержання об'єктивних даних про рівень знань учнів і якості навчальної роботи на уроці і вирішення завдань керівництва навчальним процесом. Періодичний (тематичний) -виявлення і оцінка знань і умінь учнів, засвоєних на кількох уроках з метою виявлення наскільки учні успішно володіють системою певних знань, чи відповідають вони програмі. Тематичний - різновидність періодичного. Підсумковий це перевірка рівня засвоєння знань і вмінь учнів за більш тривалий період навчання: за чверть, півріччя, рік або завершення курсу навчання (заключний контроль). Мета його - встановити систему і структуру знань учнів. Основна форма підсумкового контролю - заліки та іспити.

2. Основні вимоги до перевірки і оцінки успішності: а) індивідуальний характер; б) систематичність; в) достатня кількість даних для оцінки: г) тематична спрямованість; д) об'єктивність, умотивованість оцінок; е) єдність вимог учителів; є) оптимальність; ж) всебічність.

Критерії оцінки. Обсяг (повнота) знань визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об'єкт, які передбачає навчальна програма. Глибина знань характеризується числом усвідомлених учнями істотних зв'язків і відношень у знаннях. Міцність знань - це збереження в пам'яті вивченого матеріалу, який характеризується повнотою і тривалістю, легкістю і безпомилковістю відтворення. Оперативність знань - передбачає вміння учня використати знання у стандартних однотипних умовах. Уміння викласти знання в усній, письмовій і графічній формах. Якість умінь і навичок.

Рівень знань, як критерій оцінки, може бути: репродуктивний (знання учнів виступають як усвідомлено сприйнята, зафіксована в пам'яті і відтворювана об'єктивна інформація про предмети пізнання); реконструктивний (знання учнів проявляються у готовності і вмінні застосувати їх у подібних, стандартних або варіативних умовах); творчим (учні можуть продуктивно застосовувати знання і засвоєні способи дій в нетипових, змінених (нестандартних) ситуаціях).

Норми оцінок - це ті конкретні вимоги, які регулюють виставлення оцінок з різних навчальних предметів за усну відповідь чи письмову роботу.

"Ефекти" суб'єктивізму оцінки: сукупності, контрасту, роду, ідеалу, статі, голосу, втоми, очікування, поблажливості або суворості, першого ураження, останнього враження.

Шляхи подолання формалізму в оцінці результатів праці учнів: а) виставляти

оцінки за наявний рівень знань; б) на оцінку не повинні впливати інші фактори (поведінка на уроці, забув зошит та ін.); в) не виставляти оцінки за інерцією, враховуючи попередні успіхи або невдачі; г) подолати хаотичність у виставленні оцінок заради оцінок; д) не допускати невмотивованості оцінок; е) використовувати результати перевірки для вдосконалення навчального процесу; є) не орієнтуватися на середній бал; ж) вести тематичний облік.

Знахідки передових учителів по вдосконаленню методики перевірки і оцінки успішності: а) поурочний бал; б) тематичний облік; в) зошити з друкованою основою; г) творчі завдання; д) поділ учнів класу на групи за рівнем навчальних можливостей; е) контрольні картки; є) залікові книжки; ж) листки відкритого обліку знань (ІПаталов); з) залучення самих учнів до виставлення оцінок; й) навчання без оцінок (Амонашвілі).

У школах США надають великого значення інформуванню учнів про їх успіхи у навчанні, можливості порівняти свою роботу з роботою однокласників, розкривши загальну картину розподілу виставлених (за тестуванням) оцінок. Тоді кожен учень може впевнитися, до якої категорії потрапляють результати виконаного ним тесту. Це можна проілюструвати прикладом: 90-100 - 3 учні; 80-89 - 7 учнів; 70-79 - 16 учнів; 60-69 - 2 і; 50-59 - 1 учень (всього у класі 29 учнів).

Такий розподіл оцінок за категоріями демонструє учневі, у якому становищі він опинився у порівнянні з іншими. Цю картину можна зробити більш детальною і корисною для учнів, якщо оперувати інтервалами в п'ять, а не в десять балів. Середній бал можна виводити кожному учневі за тиждень чи інший період. Потім на дошці розподіляються "середні" оцінки всього класу. Таким чином кожен учень одержує чітке уявлення про свою успішність у порівнянні з іншими. Запитання і завдання

Який з перелічених нижче видів контролю не "вписується " в загальну схему ?

1. Попередній.

2. Поточний.

3. Періодичний.

4. Тематичний.

5. Фронтальний.

6. Підсумковий.

2. Якого критерію оцінки знань немає серед перелічених.

1. Обсяг (повнота) знань.

2. Міцність знань.

3. Оперативність знань.

4. Уміння викласти знання.

5. ,

6. .

3. Які основні умови, за яких оцінка стає ефективним засобом підвищення успішності?

1. Заохочення оцінкою, коментування оцінки, об'єктивність оцінки.

2. Коментування оцінки, об'єктивність оцінки.

3. Погроза переведення з "середніх" учнів до "слабших", таємниця оцінки.

4. Коментування оцінки, погроза, переведення з "середніх" учнів до "слабших".

5. Таємниця оцінки, об'єктивність оцінки.4. Що є основою обліку шкільної роботи?1. Інспекторська перевірка школи.

2. Облік відвідування адміністрацією уроків.

3. Облік проведених школою виховних заходів.

4. Поточний контроль знань учнів.

5. Правильної відповіді немає.

5. Яка з перелічених нижче вимог не належать до основних вимог щодо перевірки і оцінки успішності?

1. Індивідуальний характер.

2. Систематичність.

3. Тематична спрямованість.

4. Колективний характер.

5. Об'єктивність, вмотивованість оцінки.

6. Єдність вимог учителя.

7. Оптимальність успішності.

8. Всебічність (достатня кількість даних для оцінювання).

6. Чи не гальмують низькі оцінки розвиток особистості дітей ?

7. У бесіді з досвідченими вчителями з'ясуйте, як часто, якими засобами вониперевіряють знання і вміння школярів.

8. Виявіть причини неуспішності одного з учнів класу і визначте заходи щодоподолання її.

9. Запишіть свої спостереження уроку (з будь-якого предмета) і проаналізуйтейого з точки зору педагогічної доцільності і ефективності проведення вчителемоцінки знань учнів.

10. Проведіть аналіз даних обліку успішності за класним (журналом у п'ятиучнів. Вкажіть тенденції у спішності навчання кожного.

11. Чи можна, на Вашу думку, здійснювати контроль без оцінки знань, уміньта навичок? Приведіть аргументи за і проти цього.

Консультації. Правильні відповіді: 1.5. 2. Якість умінь і навичок та глибина знань. 3.2. 4.4. 5.4.

Рекомендована література: 37;50;52.