- •1. Взаємозв’язок культури обслуговування та якості туристських послуг для дітей.
- •2. Розвиток готельних ланцюгів у світі.
- •3.Види і форми організації дитячого харчування на підприємствах готельного типу.
- •29. Закордонні стратегії організації туристських послуг для дітей.
- •5. Нормативні умови безпеки туристських послуг для дітей.
- •6. Транснаціональні корпорації в туризмі.
- •7. Економічна та соціальна сутність дитячого туризму.
- •17. Перспективи розвитку туристських інформаційно-пізнавальних послуг для дітей.
- •8. Класи туристського обслуговування.
- •9. Нормативно-правове регулювання якості туристських послуг для дітей.
- •10. Закордонний досвід розвитку комп’ютерних систем резервування та бронювання туристських послуг.
- •11. “Петля якості” туристських послуг.
- •4. Соціально-економічні результати підвищення якості готельних послуг.
- •12. Сутність і соціально-економічна значущість туристських бізнес-послуг.
- •13. Проектування якості сфери туристських послуг для дітей.
- •14. Розвиток інформаційних технологій у сфері туристських послуг.
- •16. Процес організації туристських виставок-ярмарків.
- •19. Розвиток і вдосконалення послуг харчування для неповнолітніх туристів.
- •20. Перспективи і проблеми розвитку сільського туризму в Україні.
- •21. Основні умови організації благоустрою території готельного підприємства для дитячого відпочинку.
- •22. Аналіз рівня розвитку послуг дитячого харчування в туризмі.
- •24. Види готельних підприємств на світовому ринку та особливості їх функціонування.
- •44. Шляхи підвищення соціально-економічної ефективності розвитку готельних послуг.
- •25. Чинники, що впливають на формування туристського продукту.
- •26. Організація туристських послуг теплохідних круїзів.
- •27. Нормативні вимоги до якості туристських послуг для дітей.
- •28. Участь глобальної мережі Internet у сучасному розвитку туризму в світі.
- •30. Сучасний стан і перспективи розвитку туристських спортивно-оздоровчих послуг для дітей в урбанізованому середовищі.
- •31. Закордонний досвід в організації розважальних послуг для дітей.
- •33. Удосконалення організації лікувально-профілактичних послуг у системі дитячого туризму.
- •36. Принципи формування видовищно-розважальних послуг в урбанізованому середовищі.
- •34. Система володіння відпочинком (таймшер).
- •38. Сучасні тенденції розвитку транспортних подорожей.
- •39. Дитяче харчування як одна з туристських категорій організації послуг харчування.
- •51.Поняття про туристський ринок та механізми його функціонування.
- •40. Чинники, що впливають на комфортні умови організації готельних послуг.
- •42. Організація туристських послуг чартерних авіарейсів.
- •43. Етичні проблеми організації гостинності.
- •45. Еволюція розвитку туристських послуг.
- •47. Основні аспекти забезпечення безпеки дитячого туризму.
- •46. Організація послуг комунікацій у сфері дитячого туризму.
- •48. Міжнародні акти, що регулюють туристську діяльність у світі.
- •49. Аналіз класифікацій туристських послуг для дітей.
- •50. Проблеми та перспективи розвитку туризму та напрями їх вирішення.
- •52. Державні нормативно-правові акти, які забезпечують туристську діяльність в Україні.
- •32. Специфіка організації туристських готелів
- •41. Доцільність співвідношення цілорічних і сезонних готельних послуг для різних регіонів країни
7. Економічна та соціальна сутність дитячого туризму.
З економічного погляду туризм – це особливий вид споживання матеріальних і духовних благ, послуг і товарів, що відокремлюються в самостійну галузь господарства . Туризм як сукупність видів економічної діяльності яку проводять суб’єкти господарювання туристичної галузі полягає в організації процесу виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення з метою отримання прибутку і соціального ефекту. Туристичну діяльність можуть забеспечити відповідно до статті 85 закону України як організації основною метою яких є отримання прибутку,так і неприбуткові організації. Здійснення видів економічної діяльності в галузі туризму сприяє формуванню ефективності національної економіки, розвитку її структури, збільшенню обсягів податкових надходжень, зростання обсягів валового внутрішнього продукту, зниження рівня безробіття і забезпечення занятості населення, зниження розмірів соціальних аспектів. Галузь практикується як сукупність підприємств, установ і організацій, які виробляють однорідну продукцію або послуги і відрізняється характером виконуваних функцій. Найбільш загальною характеристикою галузі є кількість занятих працівників а також обсяг виробленої продукції.
Соціальна сутність туризму: 1)організація дозвілля населення; 2) згладжування розбіжностей запобігання конфліктів у суспільстві; 3) формування нових зв'язків між окремими людьми і групами; 4) освіта та підвищення культурного рівня населення; 5) поширення культурних цінностей [4]. Таким чином, між соціальною сферою в країні відвідування і системою туризму існує тісний взаємозв'язок. Соціальний ефект від туризму виражається в раціоналізації вільного часу населення, розширення духовних і фізичних здібностей населення. Але при оцінки соціальних ефектів туризму повинна враховуватися і структура населення регіону.
17. Перспективи розвитку туристських інформаційно-пізнавальних послуг для дітей.
Досягнення інформаційно-технологічної революції проникають у всі сфери життєдіяльності людини, підкоряючи і матеріальне виробництво, і сферу послуг. Інформаційні послуги потрібні як власне туристу, так і його організаторам. Готуючись до подорожі, а також під час неї, турист потребує додаткової інформації про місце перебування, норми, правила і звичаї місцевості та країни, детальний опис пам'яток, схем і карт, схем транспортних магістралей. Варто нагадати, що перші путівники були видані понад двісті років тому. Велике значення мають сучасні електронні засоби інформації, наприклад, мережа Інтернет, багато тисяч сайтів якої пропонують користувачам детальний опис туристичних центрів, туристичних послуг, пам'яток і навіть віртуальні подорожі електронними музейними експозиціями. У мережі Інтернет можна не тільки вибрати подорож і турагентство, а й забронювати туристичну поїздку, квитки, оплатити послуги. Велике значення мають туристичні спеціалізовані виставки, які призначені переважно для гуртового продажу туристичного продукту. Вони зазвичай яскраві й багатолюдні і проводяться 4- 5 днів. Найбільша туристична виставка в Європі - Берлінська туристична біржа (Німеччина), - проводиться на початку березня (залучає до 60 тис. учасників, площа 160 тис. м2).
