33. Удосконалення організації лікувально-профілактичних послуг у системі дитячого туризму.

Лікувально-профілактичні послуги – це вид діяльності, своєрідна медична допомога, яка включає комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення та лікування пацієнтів у стані, що на момент її надання загрожує життю, здоров'ю і працездатності, їх здійснюють професійно підготовлені працівники, які мають на це право. Лікувально-оздоровчий туризм є одним з найбільш стійких видових туристичних ринків і пріоритетних напрямів, проте він найбільше потребує підтримки і скоординованого розвитку. Наявні та потенційні запаси лікувальних ресурсів, враховуючи їх якісні і кількісні характеристики, повинні стати спонуканням суспільних практик відновлення здоров'я туристів. Сімейний лікувально-оздоровчий туризм, на відміну від інших видів туризму є однією з найбільш ефективних оздоровчих технологій. Важливою метою сімейного туризму, як виду діяльності, є формування здорового способу життя дитини та підростаючого покоління в цілому, що має велике державне значення у процесі всебічного розвитку особистості. Лікувальний туризм здійснюється з метою зміцнення здоров'я і передбачає перебування в санаторно-курортних установах. Контингент відпочиваючих на курортах специфічний – від молодих мам та сімей з дітьми до людей похилого віку. Тому більшість курортів відрізняється підвищеною комфортністю. Лікування передбачає проходження певного курсу процедур, загальна тривалість яких складає від 10 до 30 днів. Тому тривалість перебування на курорті набагато вища ніж під час звичайної подорожі. Лікувально-оздоровчий туризм для сімей розглядає організацію оздоровлення населення з погляду технології подорожі. Це досягається шляхом формування туристичного продукту, в основу якого закладено лікувальна чи оздоровча технологія, поліпшуюча якість життя шляхом задоволення потреби у відпочинку, оздоровленні і лікування з допомогою різноманітних складових (ландшафт, комфортний клімат, здоровий режим, зміна обстановки) і таких методів на організм людину, як бальнео-, ландшафто, талассо-, спелео- і кліматотерапія. Розглянемо окремо кожен із них.

36. Принципи формування видовищно-розважальних послуг в урбанізованому середовищі.

Готельна анімація - комплекс рекреаційних послуг, заснований на особистих людських контактах аніматора готелю з гостями і спільною їхньою участю в розвагах, пропонованих анімаційною програмою підприємства готельного господарства. Має на меті реалізацію нової філософії готельного обслуговування - підвищення якості надання послуг і рівня задоволеності гостя відпочинком тощо. Видовищно-розважальні анімаційні програми включають: святкові заходи, конкурси, фестивалі, карнавали, тематичні дні, ярмарки, дискотеки, танцювальні вечори, концерти художньої самодіяльності тощо.

34. Система володіння відпочинком (таймшер).

«Таймшер» – слово, запозичене з англійської мови: «timeshare» дослівно означає «розподіл часу». Сьогодні таку назву дали системі володіння клубним відпочинком, своєрідному туристичному продукту, який щороку стає все більш популярним за кордоном. Таймшер являє собою право використовувати певний об’єкт власності у визначений в договірному порядку проміжок часу. Так, особа має змогу сплатити певну суму коштів і отримати право на частину готеля чи іншого об’єкта нерухомості на будь-який період часу протягом визначеного строку. Як правило, таймшер створюється девелоперською фірмою, яка спеціалізується на нерухомості. Така фірма вкладає позиченні кошти в будівництво чи реконструкцію об’єктів нерухомості типу готелів. Така фірма створює клуб – некомерційну організацію, яка об’єднує учасників – співвласників нерухомості, які вносять початкові внески. Розмір цього внеску значно менший ніж ціна приміщення, тому що об’єкт передається декільком власникам, які експлуатують його по черзі згідно з умовами членства в клубі. Для експлуатації спільного майна клуб укладає договір з компанією, яка надає комунальні послуги, ремонтує приміщення. Він оплачується з щорічних внесків членів клубу. Для збільшення споживачів-учасників клубу та реалізації прав на приміщення організовується маркетингова компанія, яка займається продажем прав на таймшер. Таймшер класифікують залежно від сезону, на який особа його купує:•червоний – найпопулярніший період часу, який користується найбільшим попитом;•білий – міжсезонний період;•синій – сезон з найнижчим попитом. (Для кожної держави, зрозуміло, попит на той чи інший сезон є різним.) Як і готелі, таймшери поділяються залежно від кількості зірок. Українське законодавство, яке регулює діяльність туристичних фірм та забезпечує захист прав туристів передбачає лише договір на надання туристичних послуг, на екскурсійне обслуговування та на готельне обслуговування. Проте на практиці фактично потребує врегулювання набагато більша кількість договорів. На даний момент немає спеціального законодавства, що регулює відношення, які виникають при придбанні таймшерних прав громадянами, а норми цивільного права є недостатніми. Продаж таймшеру в Україні залишається нелегальним, тому, у більшості випадків, покупці таймшерних прав стають жертвами шахрайств. Основним актом, що регулює відносини таймшеру, є Директива Європейського Союзу №94/47/СЕ, прийнята 24 жовтня 1994 р. Цей документ є основним законом, який захищає права покупців таймшеру у країнах ЄС з 1994 року. Сьогодні виникли нові види договору таймшер: існує таймшер, відповідно до якого надається частка рухомого майна, яке може використовуватись для мешкання (яхти, будинки на колесах та інше). Контракт на купівлю таймшеру обов’язково складається на двох мовах - мові держави, де проживає покупець, і мові держави, де розташована власність. У контракті повинні бути в письмовій формі викладені всі майнові умови, способи та порядок його розірвання, а також час, протягом якого споживач має право розірвати контракт в односторонньому порядку без пояснення причин. Нагальною на сьогодні є необхідність внесення такого поняття в українське законодавство, визначення істотних умов договору таймеру та відповідальності сторін аби уникнути шахрайства та зловживань в цій галузі.