
- •1.Визначення психології як науки.
- •2.Предмет психології та завдання
- •3.Природа і сутість психіки
- •4.Сучасна психологія, її місце в системі наук
- •5.Головні напрямки сучасної психології
- •6. Загальні галузі психології
- •7. Поняття методології ї методу психологічних досліджень.
- •8. Основні етапи психологічного дослідження
- •9. Вимоги до проведення психологічного дослідження
- •10. Головні методи психології
- •11. Додаткові методи психології
- •12. Будова і діяльність нервової системи
- •13. Поняття про аналізатор, його структура
- •14. Роль кори головного мозку і підкіркових структур в управлінні психічними процесами і станами
- •15. Основні закономірності вищої нервової діяльності
- •16. Етапи розвитку нервової системи
- •17. Поняття про психіку, її функції
- •18. Етапи розвитку психіки
- •19. Особливості психічного відображення
- •20.Розвиток психіки тварин
- •21. Відмінності психіки людини від психіки тварин
- •22. Біологічні передумови виникнення людської свідомості
- •23. Свідомість. Структура свідомості
- •Структура свідомості
- •24. Несвідоме,його прояв у психічних процесах,властивостях та станах людини
- •Несвідоме у вченні Зигмунда Фрейда
- •Несвідоме у вченні Карла Юнга
- •Несвідоме у вченні Жака Лакана
- •Несвідоме у дослідженнях радянських психологів
- •25. Самосвідомість особистості. Я-концепція, я-образ
- •26. Поняття особистості
- •Поняття особистості в психології
- •Комплекс стійких компонентів особистості
- •Особистість, індивід та індивідуальність
- •27. Підходи до визначення особистості
- •28. Типи особистості
- •29. Індивід, особистість, індивідуальність. Індивідуальні та особистісні якості людини
- •30. Основні параметри особистості:сталість,єдність та активність. Спрямованість особистості.
- •31. Установки та прагнення . Ідеали, переконання , світогляд особистості
- •32. Структура особистості
- •33. Соціалізація особистості, основні її механізми.
- •34. Поняття про діяльність
- •35. Структура діяльності.
- •37. Основні види діяльності.
- •38. Поняття про спілкування. Зміст спілкування.
- •39. Засоби спілкування
- •40. Поняття про мову та її функції
- •41. Структура мови
- •44. Рівні спілкування
- •45. Види спілкування
- •46. Сторони спілкування
- •47. Механізм сприйняття людини людиною: індетифікація,рефлексія,стереотипізація.
- •48. Методи вивчення спілкування
- •49. Поняття про групи та їх різновиди
- •50. Поняття про колектив у психології
- •51. Міжособові стосунки в групах і колективах
- •52. Психологічна сумісність і конфлікт у міжособових стосунках.
- •53. Поняття про здібності .
- •54. Структура здібностей.
- •55. Види здібностей
- •56. Умови розвитку здібностей
- •57. Поняття обдарованості
- •58. Індивідуальні відмінності у здібностях людей
- •59. Поняття про темперамент
- •60. Фізіологічні основи темпераменту.
- •61. Психологічна характеристика темпераменту
- •62. Типологія темпераментів
- •63. Зв'язок темпераменту та індивідуального стилю діяльності.
- •64. Поняття про характер
- •65. Природа характеру
- •66. Структура характеру
- •67. Риси характеру та закономірні зв’язки між ними
- •68. Типологія характерів
- •69. Зв'язок характеру з темпераментом,волею,мотивацією поведінки
- •70.Поняття про увагу
- •71.Фізіологічні основи уваги
- •72.Види і форми уваги
- •73.Властивості уваги
- •74.Методи вивчення уваги
- •75.Поняття про відчуття
- •76.Фізіологічні основи відчуттів
- •77.Види відчуттів і їх класифікація
- •78.Властивості відчуттів
- •79.Зв’язок відчуттів із діяльністю
- •80.Поняття про сприймання
- •81.Фізіологічні основи сприймання
- •82.Види сприймань
- •83.Властивості сприймань
- •84.Поняття про пам'ять
- •85.Види пам’яті
- •86.Характеристика процесів пам’яті
- •87.Індивідуальні особливості пам’яті
- •88.Умови мимовільного,довільного запам’ятовування
- •89.Уявлення пам’яті,їх характерні особливості
- •90.Поняття про мислення
- •91.Розумові дії та мислительні операції
- •92.Форми мислення
- •93.Види мислення
- •94. Індивідуальні особливості мислення.
- •95. Поняття про уяву.
- •96. Фізіологічні основи уяви.
- •97. Процес створення образів уяви.
- •98. Види уяви.
- •99. Роль фантазії в ігровій діяльності дитини і творчій діяльності дорослого.
- •100. Поняття про емоції та почуття.
- •101. Фізіологічні основи почуттів.
- •102. Функції емоцій.
- •103. Теорії емоцій
- •104. Форми переживання почуттів
- •105. Вищі почуття та їх види
- •106. Поняття про волю
- •107. Підходи і тенденції розвитку уявлень про волю
- •108. Структура і види вольових дій
- •109. Функції волі
- •110. Різновиди вольвих дій
- •111. Характеристика і види вольового зусилля
- •112. Вольові якості особистості і умови та шляхи їх розвитку
59. Поняття про темперамент
Темперамент є однією з найбільш значимих властивостей особистості. Інтерес до даної проблеми виник ще більше двох з половиною тисяч років тому. Він був викликаний очевидністю існування індивідуальних відмінностей, які обумовлені особливостями біологічної та фізіологічної будови організму, а також особливостями соціального розвитку, неповторністю соціальних зв'язків і контактів. До біологічно обумовлених структур особистості відноситься перш за все темперамент. Темперамент визначає наявність багатьох психічних відмінностей між людьми, в тому числі інтенсивність і стійкість емоцій, емоційну вразливість, темп і енергійність дій, а також цілий ряд інших динамічних характеристик.
Не дивлячись на те, що здійснювалися неодноразові спроби дослідити проблему темпераменту, і досі вона відноситься до ряду суперечливих і до кінця не вирішених проблем сучасної психологічної науки.
Однак за умови наявності розмаїття підходів більшість дослідників визнає, що темперамент - це біологічний фундамент, на якому формується особистість як соціальна істота, а властивості особистості, обумовлені темпераментом, є найбільш стійкими і довготривалими.
Якщо спостерігати за людьми, то можна побачити, що вони відрізняються один від одного своєю поведінкою: по-різному проявляють свої почуття, неоднаково реагують на подразники зовнішнього середовища. Так, одні вирізняються врівноваженістю поведінки, діють обмірковано, не показують зовні свої почуття, інші за тих самих обставин нервують, емоційно збуджуються з приводу незначних подій. Одні комунікабельні, легко вступають в контакти з людьми, життєрадісні, а інші, навпаки, замкнуті та стримані. І це стосується суто зовнішніх проявів, незалежно від того, наскільки ця людина розумна, працелюбна, смілива, які її прагнення та інтереси.
Темперамент - характеристика індивіда з боку динамічних властивостей його психіки - інтенсивності, швидкості, темпу, ритму та врівноваженості психічних проявів
Темперамент являє собою динамічну характеристику поведінки людини і відзначається такими критеріями:
60. Фізіологічні основи темпераменту.
Вчення І. Павлова про типи нервової системи та вищої нервової діяльності внесло істотні зміни в наукове розуміння темпераменту.
Поєднання різного ступеня сили, врівноваженості та рухливості процесів збудження та гальмування дало підставу виокремити чотири основні типи нервової системи.
1. Сильний, врівноважений, але рухливий — жвавий тип.
2. Сильний, врівноважений, але інертний — спокійний, але малорухливий тип.
3. Сильний, неврівноважений з переважанням збудження над гальмуванням — збудливий, нестриманий тип.
4. Слабкий тип.
Окреслену типологію нервової системи І. Павлов пов’язував з темпераментом. Користуючись термінологією темпераментів Гіппократа, він писав, що сангвінік — палкий, врівноважений, продуктивний тип, але лише тоді, коли у нього є багато цікавих справ, які його збуджують. Флегматик — врівноважений, наполегливий, продуктивний працівник. Холерик — яскраво бойовий тип, задерикуватий, легко й швидко збуджується. Меланхолік — помітно гальмівний тип нервової системи, для представників якого кожне явище в житті стає гальмівним агентом, він недовірливий, в усьому бачить погане, небезпечне.
Холеричний і меланхолійний темпераменти І. Павлов розглядав як крайні, в яких несприятливі ситуації та умови життя можуть викликати психопатологічні прояви — неврастенію у холерика та істерію у меланхоліка. У золотій середині, за виразом І. Павлова, стоять сангвінічний та флегматичний темпераменти — їх врівноваженість є проявом здорової, по-справжньому життєздатної нервової системи.
Однак пояснювати природу темпераменту з позицій типологічних особливостей нервової системи недостатньо. Центральна нервова система функціонує у взаємозв’язку з ендокринною та гуморальною системами організму. Гіпофункція щитовидної залози, наприклад, спричинює млявість, монотонність рухів, а гіперфункція мозкового придатка викликає зниження імпульсивності, уповільнення рухової реакції. Діяльність статевих залоз — статеве дозрівання, старіння, кастрація — помітно позначається на функціях усього організму, у тому числі й на особливостях темпераменту. Молодецтво підлітків, їхні невмотивовані вчинки — це динамічні прояви темпераменту під впливом статевого дозрівання.