Анатомія вегетативних органів
У корені завершення диференціації клітин меристеми і формування первинної анатомічної будови відбувається у зоні …
A всмоктування
B ділення клітин
C проведення
D росту
E кореневого чохлика
В зоні всмоктування кореня розрізняють: …
A первинну кору, центральний циліндр
B вторинну кору, луб
C деревину, серцевину
D перидерму, вторинну кору,
E жилки, мезофіл
На поперечному зрізі кореня дводольної рослини розпізнано ризодерму, первинну кору і центральний осьовий циліндр. Це свідчить, що зріз зроблено через зону ...
А всмоктування
В проведення
C росту клітин
D поділу клітин
E кореневого чохлика
Зона кореня, поверхневі клітини якої мають кореневі волоски, є зоною ...
А всмоктування
В кореневого чохлика
C поділу клітин
D проведення
Е розтягування
Покривна тканина кореня складається з тонкостінних, щільно зімкнених клітин з кореневими волосками, що властиво ...
A епіблемі
B кореневому чохлику
C перидермі
D ендодермі
E епідермі
Будова кореня первинна, клітини ендодерми з підковоподібним потовщенням оболонок; радіальний провідний пучок осьового циліндра з багатьма променями ксилеми. Таку будову мають корені ...
А однодольних
B папоротеподібних
C дводольних
D хвойних
Е мохоподібних
При мікроскопії первинної кори кореня під епіблемою розпізнано 3-4 шари великих, багатокутних, щільно стиснутих клітин з частково здерев’янілими оболонками. Ця частина кори – ...
А екзодерма
В епіблема
C ендодерма
D мезодерма
E фелоген
У зоні всмоктування кореня багатошарова паренхіма з крохмальними зернами складає значну частину первинної кори – ...
А мезодерму
В ендодерму
C екзодерму
D коленхіму
E фелоген
Для первинної анатомічної будови кореня характерним типом провідного пучка є ...
А радіальний
В центрофлоемний
C центроксилемний
D колатеральний
Е біколатеральний
На поперечному зрізі осьового органа розпізнаний у центрі осьового циліндра провідний пучок, в якому ділянки флоеми і ксилеми чергуються по радіусу. Тип пучка – ...
A радіальний
B колатеральний
C біколатеральний
D центроксилемний
E центрофлоемний
Первинна кора зони всмоктування коренів дводольних рослин включає шар клітин з лінзоподібними потовщеннями радіальних оболонок – поясками Каспарі. Це клітини ...
А ендодерми
B мезодерми
C екзодерми
D перициклу
E камбію
Зона проведення кореня забезпечує рух речовин і закріплення рослини в ґрунті завдяки наявності бічних коренів, які утворює ...
А перицикл
В паренхіма
C інтеркалярна меристема
D апікальна меристема
Е епіблема
На головному і додаткових коренях розвиваються бічні корені з тканини, розташованої на периферії центрального циліндра. Це …
A перицикл
B екзодерма
C ендодерма
D епіблема
E камбій
У зоні проведення кореня з перициклу закладаються і формуються...
А бічні корені
В трихоми
C додаткові корені
D кореневі волоски
E кореневі чохлики
Формування в корені дводольних рослини вторинної будови зафіксовано в зоні ...
А проведення та укріплення
В росту і диференціації
C кореневих волосків
D поділу
E кореневого чохлика
Наявність перидерми і річних кілець у розсіяно-судинній деревині свідчить, що це корінь рослини ...
А деревної дводольної
B трав'янистої однодольної
C трав'янистої дводольної
D деревної голонасінної
E мохоподібної
При мікроскопії поперечного зрізу кореня встановлено наявність перидерми та річних кілець в деревині без судин. Це вказує, що корінь належить рослині …
A деревній голонасінній
B трав’янистій дводольній
C деревній дводольній
D однодольній
E папоротеподібній
Коренеплод моркви накопичує поживні речовини в ...
A корі та лубі
B первинній ксилемі
C вторинній ксилемі
D перидермі
E камбії
В результаті старіння коренеплід редису менш соковитий, ксилема стає пористою і твердішає через значне укрупнення і здерев’яніння ...
A судин
B паренхіми
C луб'яних волокон
D ситовидних трубок
E клітин-супутниць
На зрізі коренеплоду буряка виділяється кілька камбіальних кілець, що формують додаткові провідні пучки і запасаючу паренхіму. Це вказує, що будова ...
A вторинна, полікамбіальна
B вторинна, монокамбіальна
C первинна, безкамбіальна
D первинна, монокамбіальна
E перехідна, монокамбіальна
Якщо на периферії центрального циліндра осьового органу закриті колатеральні пучки часті й дрібні, а ближче до його вісі більших розмірів і розташовані рідше, то можна припустити, що це ...
A стебло однодольної рослини
B стебло дводольної рослини
C корінь однодольної рослини
D кореневище дводольної рослини
E кореневище папороті
Зіставлення зрізів стебел однодольних рослин показало, що у всіх анатомічна будова ...
A первинна, пучкова
B первинна, безпучкова
C вторинна, пучкова
D вторинна, безпучкова
E вторинна, перехідна
Розглянуто стебла жита і пшениці, в центрі яких знаходиться ...
A порожнина
B серцевина
C деревина
D луб
E радіальний пучок
У центральному циліндрі стебел однодольних серцевина найчастіше ...
A нечітко окреслена або відсутня
B завжди зруйнована
C завжди добре розвинена
D чітко окреслена
E виповнена, займає найбільшу площу
Стебло трав'янистої рослини виповнене, з вузькою первинною корою і добре розвиненим центральним циліндром, в якому хаотично розкидані закриті провідні пучки. Таку будову має квітконосне стебло ...
A конвалії
B соняшника
C льону
D жита
Е мати-й-мачухи
Трав'янисті стебла однодольних рослин покриває ...
A епідерма
B перидерма
C ендодерма
D екзодерма
E епіблема
Для стебел однодольних рослин характерні провідні пучки, в яких …
A немає камбію, флоема і ксилема розташовані на одному радіусі
B є камбій, флоема і ксилема розташовані на одному радіусі
C є камбій, ксилема і ділянки зовнішньої і внутрішньої флоеми
D немає камбію, флоему оточує ксилема
E немає камбію, ксилему оточує флоема
Характерним типом судинно-волокнистих провідних пучків стебел однодольних рослин є ...
A закриті колатеральні
B центроксилемні
C центрофлоемні
D відкриті колатеральні
E радіальні
Для стебел трав'янистих дводольних рослин, що мають пучкову будову, найбільш характерні провідні пучки ...
A відкриті колатеральні
B центроксилемні
C закриті колатеральні
D центрофлоемні
E радіальні
На зрізі стебла гарбуза бачимо відкриті провідні пучки, в яких є дві ділянки флоеми – зовнішня і внутрішня по відношенню до ксилеми. Ці пучки ...
A біколатеральні
B колатеральні
C радіальні
D центроксилемні
E центрофлоемні
В осьовому циліндрі стебел дводольних рослин серцевина найчастіше ...
A добре розвинена і окреслена
B розвинена слабко, не має чітких обрисів
C завжди зруйнована
D займає незначну площу або відсутня
E завжди відсутня
На зрізах осьових органів деревних і деяких трав’янистих рослин вторинна ксилема і флоема розміщуються ..
A кільцем
B плямами
C смугами, що чергуються
D багатьма переривчастими поясками
E променями
У центральному циліндрі стебла навколо серцевини кільцем розташовані відкриті колатеральні пучки, розділені широкими серцевинними променями. Отже, це зріз стебла рослини класу ...
A дводольні
B однодольні
C хвойні
D хвощеподібні
E папоротеподібні
У зрізах стебла гірчака перцевого добре помітні: запасаюча паренхіма кори і серцевини, кільце відкритих колатеральних пучків. Отже, анатомічна будова стебла ...
А вторинна пучкова
B первинна безпучкова
C первинна пучкова
D вторинна безпучкова
Е первинна перехідна
35. На зрiзi кореня Helianthus annuus виявлена вторинна пучкова будова, це означає, що зрiз зроблено в зонi:
A. укрiплення та проведення
B. росту та розтягнення
C. всмоктування
D. клiтинного подiлу
E. кореневого чохлику
На зрізі розпізнані: серцевина, широкі кільця вторинної ксилеми і флоеми з вузьким кільцем камбію між ними. Це зріз ...
A стебла дводольної
B стебла однодольної
C кореня однодольної
D кореневища однодольної
Е кореня дводольної
На зрізах стебла липи в корі виявлені щільні тяжі волокон у складі ...
A твердого лубу
B м'якого лубу
C весняної деревини
D пластинчастої коленхіми
E серцевинних променів
На вік гілки дерева вказала кількість річних кілець ...
A деревини
B лубу
C пробки
D серцевини
E первинної кори
Щорічно в деревині стовбурів дерев утворюються ...
A кільця приросту
B додаткові кільця камбію
C шари корка
D додаткові кільця прокамбію
E додаткові провідні пучки
Зв'язок кори з деревиною і серцевиною, а також тимчасове відкладання крохмалю забезпечують ...
A серцевинні промені
B ситовидні трубки
C молочники
D судини
E луб'яні волокна
У флоемі стебла виявлений комплекс таких гістологічних елементів, як ситовидні трубки з клітинами супутницями, луб'яні волокна і паренхіма. Це стебло представника ...
A покритонасінних
B хвощеподібних
C плауноподібних
D голонасінних
E папоротеподібних
Визначено, що в стеблі однієї з даних рослин є смоляні ходи, в лубі відсутні клітини-супутниці, а в деревині – судини. Такі ознаки має ...
A сосна
B жито
C купина
D соняшник
E липа
Деревину хвойної рослини складають клітини з загостреними кінцями і здерев’янілими оболонками, які мають облямовані пори. Це …
A трахеїди
B судини
C ситовидні трубки
D клітини супутниці
E луб’яні волокна
Кореневища однодольних рослин покриває ...
A епідерма
B перидерма
C екзодерма
D ендодерма
E епіблема
В осьовому циліндрі кореневища конвалії – представника класу однодольних, провідні пучки ...
A закриті колатеральні й центрофлоемні
B відкриті колатеральні
C відкриті та закриті колатеральні
D усі центроксилемні
E усі центрофлоемні
У кореневищі однодольної рослини розпізнані провідні пучки, в центрі яких розташована флоема, яку оточує ксилема. Ці пучки ...
A концентричні центрофлоемні
B концентричні центроксилемні
C радіальні
D колатеральні
E біколатеральні
Клітини внутрішнього шару первинної кори кореневищ однодольних рослин мають підковоподібні потовщення оболонок клітин …
A ендодерми
B фелогену
C екзодерми
D перициклу
E епіблеми
Кореневища однодольних рослин наростають у довжину завдяки діяльності ...
A верхівкової і вставної меристем
B фелогену
C камбію
D прокамбію
E перициклу
У кореневищах дводольних рослин визначено переважання запасаючої паренхіми, а також розташування провідних пучків ...
A одним переривистим кільцем
B двома-трьома кільцями
C безладно
D суцільним кільцем
E радіальними ділянками
В кореневищі навколо серцевини кільцем розташовані відкриті колатеральні пучки, розділені широкими серцевинними променями. Отже, це кореневище рослини класу ...
A дводольні
B однодольні
C хвойні
D папоротеподібні
Е хвощеподібні
На зрізах кореневища добре помітна запасаюча паренхіма кори і серцевини, а також кільце відкритих колатеральних пучків. Отже, тип анатомічної будови ...
A вторинний пучковий
B первинний безпучковий
C первинний пучковий
D вторинний безпучковий
E первинний перехідний
На зрізі кореневища розпізнані: серцевина, широкі кільця вторинної ксилеми і флоеми з вузьким кільцем камбію між ними. Це кореневище безпучкової будови рослини класу ...
A дводольні
B папоротеподібні
C однодольні
D мохоподібні
Е хвощеподібні
Кореневища дводольних рослин покриває ...
A перидерма
B епіблема
C екзодерма
D ендодерма
E епідерма
У мікропрепараті листка розглянуто зелений мезофіл з живих, стовпчастих, щільно зімкнених клітин, розташованих перпендикулярно поверхні органа. Отже, мезофіл ...
A палісадний
B пухкий
C складчастий
D запасаючий
E вентилюючий
Основну тканину листка складають живі, тонкостінні лопатеві клітини і великі міжклітинники, отже, ця паренхіма ...
A пухка
B палісадна
C складчаста
D запасаюча
E вентилююча
У листку до верхньої епідерми без продихів, що освітлена більше ніж нижня, прилягає стовпчаста паренхіма, до нижньої з продихами, – губчаста. Такий листок …
A дорзовентральний (різносторонній), гіпостоматичний
B дорзовентральний (різносторонній)
C дорзовентральний (різносторонній), амфістоматичний
D ізолатеральний (рівносторонній), амфістоматичний
E радіальний (центричний)
Складчаста паренхіма голкоподібного листка хвойних рослин характерна для листків, будова яких ...
A радіальна
B ізолатеральна неоднорідна
C ізолатеральна однорідна
D дорзовентральна
Е пучкова
Складчаста хлоренхіма характерна для мезофілу голкоподібних листків ...
A голонасінних
B покритонасінних
C папоротеподібних
D хвощеподібних
E плауноподібних
При мікроскопії листків встановлено, що у виступах жилок під епідермою зазвичай знаходиться …
A коленхіма
B ендодерма
C гіподерма
D кристалоносна обкладка
E пробка
При мікроскопії листя встановлено, що провідні пучки жилок найчастіше супроводжуються склеренхімою і ...
A кристалоносною обкладкою
B епідермою
C гіподермою
D екзодермою
E пробкою
Для зменшення випаровування листки ковилу та інших степових ксерофітів скручуються завдяки наявності в епідермі особливих клітин – ...
A моторних
B замикаючих
C побічних
D секреторних
E опорних
62. При мiкроскопiї поперечного зрiзу вегетативного органу виявлена перидерма, добре розвинена запасаюча паренхiма, слабко розвиненi механiчнi i провiднi тканини, кора не мiстить хлоренхiми. Це зрiз:
A. Кореневища дводольних
B. Стебла хвойних рослин
C. Кореневища однодольних
D. Стебла дводольних рослин
E. Стебла однодольних рослин
63.Для усiх зон кореня односiм’ядольних рослин притаманний пучок ...
A.Радiальний
B.Центрофлоемний
C.Центроксилемний
D.Бiколатеральний
E.Колатеральний
64.В препаратi пiд мiкроскопом добре видно багатошарову палiсадну (стовпчасту) паренхiму, яка характерна для:
A. Листка
B. Кореня
C. Стебла дводольних рослин
D. Кореневища папоротей
E. Додаткових коренiв