Класифікація небезпек (небезпечних факторів).

Існує багато класифікацій в залежності від того, яку ознаку обирають для цього. Однак на практиці, наприклад в охороні праці, використовують всього дві класифікаційні ознаки – природа небезпеки та наслідки дії небезпеки на людину. Нижче наведені саме вони.

За своєю природою небезпечні фактори поділяються на:

• фізичні (механічні, термічні, електромагнітні тощо);

• хімічні (неорганічні, органічні та елемент органічні речовини в токсичних концентраціях);

• біологічні (патогенні мікроорганізми та небезпечні макроорганізми);

• психофізіологічні (фізичне перевантаження; нервово-психічне перевантаження - органів слуху, зору, голосового апарату, розумове, емоційне);

• соціальні (шахрайство, крадіжка, побиття, бандитизм тощо).

Небезпеки (небезпечні фактори) за спричиненими наслідками можна поділити на шкідливі та травматичні.

Шкідливі фактори характеризуються тим, що можуть діяти впродовж тривалого часу на організм людини та призводити до погіршення самопочуття, зниження працездатності або захворювання. До них можна віднести дію токсичних речовин у низьких концентраціях, які можуть бути у атмосфері, воді, їжі; нестачу їжі, вітамінів, мінералів, води, кисню, світла; температурний дискомфорт; надлишкові пороги звуку, вібрації, електромагнітного поля, іонізуючого випромінювання та інші.

Травматичні – це фактори, які призводять за короткий час до механічних травм, опіків, відморожень або інших пошкоджень організму чи окремих органів і навіть до швидкої смерті. До них можна віднести електричний струм, рушійні механізми, високу або низьку температуру тощо.

Слід відмітити, що один і той самий фактор може бути як шкідливим так і травматичним в залежності від його дози, концентрації, інтенсивності або часу дії на людину.

Для кількісної оцінки рівня небезпечності фактора людини використовують гранично допустимі показники, для хімічних речовин та деяких біологічних агентів - гранично допустима концентрація (ГДК), а для фізичних факторів - гранично допустимий рівень (ГДР).

Гранично допустима концентрація (ГДК) – максимальна концентрація речовини у повітрі, ґрунті, їжі, воді віднесена до певного часу дії (робочої зміни, доби), впродовж якого речовина не шкодить здоров’ю людини та її нащадків.

Гранично допустимий рівень (ГДР) фактора – це максимальний рівень впливу, який при постійній дії впродовж певного часу (робочої зміни, доби) не викликає біологічних змін адаптаційно-компенсаторних можливостей та психологічних порушень у людини та її нащадків.

Класифікація надзвичайних ситуацій.

За постановою Кабінетів Міністрів України від 15.07.1998 р. № 1099 НС поділяються на техногенні, природні, соціально-політичні та воєнні.

Однак на нашу думку НС краще класифікувати за джерелом небезпеки (природного чи людського чинника), тоді їх можна поділити на: природні, антропогенні та змішані.

До природних НС відносять стихійні лиха, які викликані природними явищами у різних геосферах Землі та космосу:

1. Атмосферні (урагани (тайфуни, циклони), бурі, смерчі (торнадо), дуже сильні зливи, снігопади, морози, спеки, крупний град та ін.);

2. Біосферні (епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо);

3. Гідросферні (повені, цунамі тощо);

4. Космічні (падіння метеоритів, астероїдів, надмірна активність сонця, космічне випромінювання тощо);

5. Літосферні (зсуви, обвали, лавини, селі, землетруси, осідання (провал) земної поверхні, виверження вулканів, природні пожежі та ін.).

Характерною рисою природних загроз являється їх несподіваність, але деякі з них людство навчилося передбачати, наприклад більшість атмосферних та гідросферних стихійних лих.

До антропогенних НС відносять техногенні та суспільні:

І. Техногенні НС:

1. Транспортні аварії та катастрофи (на залізничному, річковому та морському, авіаційному та автомобільному транспорті);

2. Пожежі та вибухи (на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах та побуті);

3. Наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК;

4. Отруєння людей;

5. Аварії із викидом небезпечних хімічних речовин (СДОР);

6. Аварії із викидом радіоактивних речовин;

7. Аварії із викидом небезпечних біологічних речовин;

8. Раптове руйнування споруд;

9. Аварії на електроенергетичних системах;

10. Аварії на системах життєзабезпечення;

11. Аварії на очисних спорудах;

12. Гідродинамічні аварії.

13. Аварії систем зв’язку та телекомунікацій тощо.

Техногенні надзвичайні ситуації є наслідком промислової та господарської діяльності людини.

ІІ. Суспільні НС: війни, масовий безлад, збройні напади на державні та комерційні об’єкти, захоплення та утримання важливих об’єктів, замах на керівників держави та нардепів, економічні кризи та ін.

Змішані НС:

1) природно-техногенні (викид небезпечних хімічних або радіоактивних речовин з техногенних об’єктів чи руйнування техногенних об’єктів під час дії стихійних лих тощо);

2) техногенно-природні (кислотні дощі у промислових містах, ерозія ґрунту, глобальне потепління, руйнування озонового шару, забруднення атмосфери, гідросфери чи ґрунту ксенобіотиками та відходами, що значно впливає на стан довкілля тощо).

Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, виділяють 4 рівні НС: об’єктового, місцевого, регіонального та загальнодержавного рівня.

НС об’єктового рівня – це НС, яка розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті і наслідки якої не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.

НС місцевого рівня – це НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів. Основні дані наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 Основні критерії НС місцевого рівня
№ з/п	Критерій	Кількісна величина	Одиниці виміру
1	Кількість загиблих людей	1-2	осіб
2	Кількість постраждалих людей	20-50	осіб
3	Кількість людей у яких порушено нормальні умови життєдіяльності більш як на 3 доби	100-1000	осіб
4	Грошовий еквівалент збитків у вигляді визначеної кількості мінімальних розмірів заробітної плати	500	мін.з.п.

НС регіонального рівня – це НС, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) – Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу випадків відповідного бюджету. Основні дані наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 Основні критерії НС регіонального рівня
№ з/п	Критерій	Кількісна величина	Одиниці виміру
1	Кількість загиблих людей	3-5	осіб
2	Кількість постраждалих людей	50-100	осіб
3	Кількість людей у яких порушено нормальні умови життєдіяльності більш як на 3 доби	1 тис. - 10 тис.	осіб
4	Грошовий еквівалент збитків у вигляді визначеної кількості мінімальних розмірів заробітної плати	5 тис.	мін.з.п.

НС загальнодержавного рівня – це НС, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. Основні дані наведені у таблиці 3.

Таблиця 3 Основні критерії НС загальнодержавного рівня
№ з/п	Критерій	Кількісна величина	Одиниці виміру
1	Кількість загиблих людей	5-10 і більше	осіб
2	Кількість постраждалих людей	100-300 і більше	осіб
3	Кількість людей у яких порушено нормальні умови життєдіяльності більш як на 3 доби	10 тис. - 50 тис. і більше	осіб
4	Грошовий еквівалент збитків у вигляді визначеної кількості мінімальних розмірів заробітної плати	25-150 тис. і більше	мін.з.п.