- •Мiністерство культури та туризму
- •Теоретичні розробки по введенню музейної експозиції в систему музейних комунікацій (Голодомор 1932-1933 рр. На Харківщині)
- •1. Освітлення історії музейної справи. Агентство «Публіка і комунікації» («Public et Communication»).
- •2. Форми музейної комунікації.
- •1.3. Формування музейної комунікації в окремих країнах світу.
- •1.4. Досвід музейної комунікації в Росії.
- •1.5. Розвиток комунікації в музеях України.
- •1.6. Соціологічні дослідження на основі експозиції «Голодомор 1932-1933 рр. На Харківщині».
- •2.Оргокомітет конференції:
- •18 Листопада 2008 року
- •Програма клубу
- •Список використаних джерел та літератури
2.Оргокомітет конференції:
Шейко В.М. професор, ректор ХДАК;
Кушнеренко Н.М. професор, проректор ХДАК;
Каністратенко М.М. доцент, перший проректор ХДАК;
Калініченко В.В.: професор, завідувач кафедри Історії України та
всесвітньоїісторії ХДАК, завідувач кафедри історії України ХНУ ім.Каразіна.
Робочий план конференції:
Реєстрація учасників конференції 12.00-13.00:
Початок - 13.00
Доповіді до 20-хвилин.
Виступи - до 10 хвилин.
Міністерство освіти та науки
Харківський національний університет
імені Каразіна
Міністерство культури та туризму
Харківська державна академія культури
Програма міжвузівської наукової конференції
присвяченої 75-й річниці
Голодомору1932-1933рр. на Харківщині
Робочій план конференції
18 Листопада 2008 року
о 13.00
Мала зала ХДАК
Відкриття конференції:
Вступне слово:
Шейко В.М. професор, ректор ХДАК;
Доповіді і виступи:
Калініченко В.В.:
професор, завідувач кафедри Історії України та
всесвітньоїісторії ХДАК, завідувач кафедри історії України ХНУ ім.Каразіна.
Геноцид 1932-1933рр на Харківщині
Куць П.В
професор ХНУ ім..В.Н Каразіна .
Іноземні джерела про Голодомор вУкраїні
Богров А.Д
студент ХДАК
Трагічні наслідки голодомору на Харківщині.
Лузгар І.М
Студент ХДАК
Тема Голодомору в українській поезії.
Фененко А.О
Студент ХДАК
Доля православої церкви на Харківщині
В кінці 20- початку 30-рр. 20ст.
Рудавіна І.Г.
студентка ХДАК
Свідчення про репресії щодо традиційних
українських співців .
Радченко Ю.Ю
Аспірант ХНУ ім.. В.Н. Каразіна
Сучасна француська історіографія злочинів комунізму в Східній Євроі та
голодомору 1932-1933 рр. на Харківщині.
Попова С.Д
аспірантк ХДАК
Відображення геноциду українського народу 1932-1933рр. на Харківщині музейними засобами.
Ключко В.В.
аспірант ХДАК
Музейні проекти та заходи в Харкові з тематики голодомору.
Лисак С.В
аспірант ХДАК
Голод 1932-1933 рр., Кремль і політичне керівництво УССР
Бондаренко А.П
студентка ХДАК
Країни Заходу й українська трагедія
Донченко Е .І.
студентка ХДАК
Дитячі притулки на під час голодомору 1932-1933рр.на Харківщині.
Заключне слово
Калініченко В.В.:
професор, завідувач кафедри Історії України та
всесвітньоїісторії ХДАК, завідувач кафедри історії України ХНУ ім.Каразіна.
Геноцид 1932-1933рр.
Учасники конференції зможуть переглянути виставку “Голодомор 1932-1933”.у науковій та художній літературі.
Результати конференції будуть опубліковані в тезовій формі.
Створення і забезпечення музейного клубу
“І мертвим ,і живим , і не народженним.”
Однієї із задач музейного об’еднення є визначення його положення до системи закладів, науки, культури . Музейні об’єднення популяризують музей і його колекції, а також здійснюють виховну – освітні функції. Музейні об’єднення представляють громаду об’дненних загальними науковими інтересами і зацікавлених в розвитку музею з групованих навколо музейного закладу і активної участі його в творчому житті.
Види музейних об’єденння:
1. Кружки – це музейне об’єденння:
розрахованнє на дітей і підлітків, об’єдненних по інтересах і працюючих під керівництвом музейного педагога. Заняття кружка проводяться регулярно. Задача кружка – залучення певної категорії людей в музейну діяльність і залученню їх до визначених знанім, і навчання конкретним навикам.
Види кружків:
- Кружок історичного профілю (вивчає історичну подію);
- Кружок істочнико краэзнавчього профілю (вивчає музейні колекції);
- Художньо – технічні клуби (виготовляють моделі, займаються малюванням, ліпленням і галузями ДПІ);
кружки музеєзнавчого профілю (готують юних екскурсоводів по музею, місту і т. д.)
2. Студії – за принципом роботи нагадує кружок, але мета їх полягає в естетичному розвитку дітей і дорослих, розкриттю їх талантів в художній творчості.
3. Клуби – це масова у відмінності від кружків і студій самодіяльна суспільна організація, об’єденння: учасники якої загальними інтересами у області науки, культури і професії. Робота клубів направлена на самостійне вивчення питань, що цікавлять, і зустріну в клубі для обміну дослідів і знань. Клуби можуть ділиться на секції і при них можуть кружки.
Теоретична розробка