Тема. Заробітна плата план
1.Сутність заробітної плати.
2. Форми і системи заробітної плати.
3. Рівень заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата. Фактори що впливають на рівень реальної заробітної плати.
1. На думку агента капіталістичного виробництва впливає уява, що власник грошей отримує на ринку на робочу силу, а саму працю, тому сплачує не вартість робочої сили, а вартість праці. Така уява характерна не тільки для капіталістів, а й для робітників. Це породжується слідуючими моментами:
1)робітник отримує заробітну плату не в момент угоди, а після того, як створив певні товари;
2) рівень заробітної плати залежить від тривалості процесу праці. Здається, що чим більш робітник працює, тим більше його заробітна плата.
В дійсності заробітна плата не може бути платою за працю, оскільки праця не має товарної форми.
Зробимо припущення:
Якщо б робітник продавав не свою робочу силу, не здатність до праці, а саму працю, тоді праця повинна мати вартість.
Вартість – це втілена в товарі праця. Тому вартість праці є ірраціональне, не маючи змісту вираження.
Внаслідок цього праця не може бути товаром.
Якщо б на ринку представлялася праця, то вона повинна була б існувати самостійно до продажу і відокремлювати від людини, яка її продає.
Праця – це процес споживання робочої сили, в якому робоча сила і засоби виробництва з’єднуються. Цей процес здійснюється лише після продажу робочої сили. Робітник тому й продає свою робочу силу, що не є власником засобів виробництва. Якщо б він їх мав, тоді сам би був виробником.
Купівля-продаж праці вступив би в протиріччя з економічними законами капіталізму. Нехай праця є товар і за законами товарного обміну повинна повністю оплачуватись. В цьому випадку власник грошей не отримує ніякої додаткової вартості, тому припущення про продаж праці приводить до заперечування закону додаткової вартості. Припустимо, що праця є товаром і відступивши від закону товарного обміну неповністю оплачується, але це буде суперечити дії закону вартості.
Таким чином, праця не є товаром, але заробітна плата постає оплатою праці. На поверхні явищ вартість і ціна робочої сили приймає вид вартості чи ціни праці, тобто в заробітній платі форма прояву маскує сутність. Такі економічні форми, які замасковують, затушовують сутність тих чи інших явищ, мають назву перетворених форм. Тому заробітна плата – це перетворена форма вартості чи ціни товару робоча сила.
Термін «ціна праці» існують лише в одному розумінні, яке виведене Марксом. Це ціна одного робочого часу.
2. Заробітна плата має дві основні форми: погодинну та поштучну (відрядну).
Погодинна заробітна плата – це оплата вартості робочої сили за певний час: годину, день, тиждень, місяць.
Застосовується на підприємствах, де відбувається чіткорегламентований режим (масово поточне виробництво, хімічні технології, термічна обробка). Дозволяє підвищувати інтенсивність праці без збільшення її оплати. Одиницею виміру є «ціна праці».
Поштучна заробітна плата – це перетворена форма погодинної заробітної плати. Заробіток робітника залежить від кількості виготовленої ним продукції чи кількості виконаних операцій. Одиницею виміру є розцінки за одиницю продукції чи операцію.
Основні форми заробітної плати виступають в певних системах.
Система заробітної плати – це сукупність взаємозв’язаних і взаємодоповнюючих стимулів, обумовлених відповідними результатами праці.
Погодино-преміальна система, система при якій до основної погодинній ставці виплачуються персональні надбавки за перевиконання норм виработки, підвищення частки якісної продукції, економію сировини, електроенергії.
Поштучно – прогресивна – зростання заробітку в залежності від збільшення виработки.
Поштучна –преміальна – система заробітної плати, при якій пряма поштучна доповнюється преміями за перевиконання норм, якість продукції, за зниження витрат.
Акордна система – оплата за встановлений обсяг робіт, виконаний за певний термін.
Тарифна система – сукупність нормативів, які регулюють рівень заробітної плати робочих і службовців. Включає в себе тарифні ставки, тарифну сітку, тарифно-кваліфікаційний довідник.
Тарифна ставка – розміри оплати праці за день чи годину. Вони визначаються в тарифній сітці.
Тарифна сітка – шкала, яка визначає відношення тарифних ставок робітників різних розрядів, зміну таких коефіцієнтів.
Тарифно-кваліфікаційний довідник нормативний документ для тарифікації робіт і присвоєння робітникам розрядів. В ньому всі професії характеризуються з урахуванням змісту і складності праці, яку повинен вміти виконувати робітник відповідної кваліфікації.
Система Форда заснована на прискоренні швидкості руху стрічки конвеєру.
Система Тейлора – норми для робітників встановлюються на підставі можливостей самого сильного, міцного, молодого працівника.
Система кружків якості в Японії.
Система участі в прибутках.
3. Номінальна заробітна плата – сума грошей, яку робітник отримує за продану робочу силу.
Реальна заробітна плата – кількість благ, засобів життя, яку робітник фактично може придбати за номінальну заробітну плату.
Рівень заробітної плати – це відношення номінальної і реальної заробітної плати, яке набуло вираження в індексі реальної заробітної плати.
Для забезпечення соціального захисту робітників державою встановлюється мінімальний рівень заробітної плати. Це такий рівень, який виступає гарантією економічної безпеки робітників, встановлюється в законодавчому порядку. Розраховується на підставі прожиткового мінімуму.
Прожитковий мінімум – це рівень заробітної плати, забезпечуючий нормальні умови відтворення робітнику, який виконує найменш складну роботу. Встановлюється для родини з 4-х осіб (чоловік, дружина, і двоє дітей), виходячи з нормативів для задоволення мінімальних життєвих потреб у багатьох товарах і послуг з врахуванням рівня цін.
На рівень номінальної заробітної плати впливають слідуючі фактори:
соціально-відтворювальні
продуктивність та інтенсивність праці, її умови;
вартість засобів життя;
рівень кваліфікацій робітників;
національні відміни в ступені розвитку економічних і соціальних умов життя в різних країнах.
ринкові фактори:
попит і пропозиція на ринку праці;
конкуренція чи монополія на ринку праці;
конкуренція чи монополія на ринку праці.
На рівень реальної заробітної плати впливають:
розмір номінальної заробітної плати;
рівень цін;
податки;
певний стан економіки (кризи, заморозка заробітної плати, інфляція).
Ринок робочої сили має особливості:
товар особливого роду;
присутність держави, як третього суб’єкту, окрім покупців і продавців.
На ньому діють такі інститути ринку, як біржі праці, центри зайнятості, агенції з працевлаштування.