4. Категорії товарообороту:валовий, оптовий, роздрібний, чистий.

Оптовий товарооборот, коли покупцями виступають торгові організації, які купують товари значними партіями з метою подальшого перепродажу(Б2+Б3)

Роздрібний товарооборот ,коли покупцями товарів виступають споживачі, в основному населення (Б1+Б4)

Одна і та ж партія товару на шляху руху від виробника до споживача може бути продана декілька разів.

Сума всього продажу товару на шляху руху від виробника до споживача представляє валовий товарооборот . таким чином валовий товарооборот дорівнює суммі оптового товарообороту і роздрібного товарообороту:

ВТ=ОТ+РТ

Якщо з валового товарообороту вилучити подвійний рахунок, отримаємо чистий товарооборот.

Чистий товарооборот- кінцевий продаж товару. Це означає, що товар більше продаватися не буде.

Для окремої торгової системи чистий товарооборот- це продаж товару за межі своєї торгової системи, тобто це роздрібний товарооборот з доданням оптового продажу за межі своєї торгової системи.

5.Поняття ланковості товарообороту. Розрахунок і економічний зміст коефіцієнту ланковості.

Ланковість товароруху – тобто число переміщень товару від одного власника до іншого, залежить від обраного придприємством – постачальником каналу товароруу.

Відношенням валового товарообороту до чистого товарообороту розраховують коефіцієнт ланцюговості, який характеризує середню кількість торгових ланок, через які пройшов товар на шляху руху від виробника до споживача , тобто скільки разів він продавався.

К_{ланцюговості}= ВТ/ ЧТ

Зіставлення товарної маси, яка надійшла в обертання (товарооборот виробників) з роздрібним товарооборотом характеризую зміну товарних запасів у каналах торговлі. Якщо товарна маса, яка надійшла в обертання, більше роздрібного товарообороту, товарні запаси в торговлі збільшуються. Якщо товарна маса менше роздрібного товарообороту, товарні запаси в каналах обертання зменшуються.

6.Анализ динамики объема товарооборота в действующих и сравнительных ценах.Індексний аналіз динаміки товарообороту на одну особу.

Динамика товарооборота изучается по общему объему товарооборота и по товарооборот на душу населения. Динамика общего объема товарооборота характеризуется следующими индексами: 1)индекс товарооборота отдельных товаров . 2) сводный индекс товарооборота по группе товара определяется в действующих и сопоставимых ценах: в дейст.ценах, в сопоставимых ценах. 3) Сводный индекс цен на товарыили

Абсолютный прирост товарооборота определяется за счет изменения 2-х факторов: количества проданных товаров, цены единицы товара. ,,,,. Товарооборот на душу населения расчитывается как отношение общей величины товарооборота к средней численности населения (за год). Введем обозначения:QP – O Д=. Для анализа динамики товарооборота на душу населения широко используется индексный метод. По отдельным товарам рассчитывают индивидуальный индекс..Динамика среднего товарооборота на душу населения по группе товара характеризуется системой индекса переменного, постоянного состава и структурных сдвигов. Индекс переменного состава показывает как изменился в отчетном периоде по сравнению с базисным средний товарооборот на душу населения за счет 2-х факторов:изменение товарооборота на душу населения, изменение демографической структуры населения. Для алаиза динамики товарооборота могут применяться многофакторные регрессионные модели с различным набором факторов.Например: линейная модель динамики общего объема розничного товарооборота может иметь вид:= а+в1х1+в2х2+в3х3+в4х4+в5х5+в6х6+в7х7+в8х8+в9х9, х1 –доход на душу населения, х2 – индекс цен, х3 – численность потребителей, х4 – возрастная или социальная структура, х5 – уровень урбанизации, х6 – насыщенность рынка товарами, х7 – альтернативные источники потребления(доля натурального потребления, доля импорта), х8 – уровень развития торговой инфраструктуры на 10000 жит, х9 – фактор времени(номер года). 8.Індексний аналіз динаміки цінГоловна роль при статистичному аналізі динаміки цін належить індексному методу.Порівняння цін одного товару здійснюється за допомогою індивідуального індексу цін:

Для сукупності різнорідних товарів розраховується зведений індекс в агрегатній формі:

Для аналізу динаміки середньої ціни одного товару на різних територіях та субринках використовують індекси змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.

Індекс середньої ціни змінного складу:

Цей індекс характеризує зміну середньої ціни товару у звітному періоді порівнянно з базовим під впливом двох факторів:зміни рівня цін на товар за окремими територіями або субринками і зміни структури продажу товару. Вплив кожного з цих факторів візначають відповідно індекс цін фіксованого складу та індекс структурних зрушень.

7.Грошовий ринокПропозиція грошей у найбільш загальному розумінні є процесом створення додаткових платіжних коштів, які надходять до каналів готівкового і безготівкового обігу.Пропозицію грошей (МБ) як економічний показник становлять готівка (С) поза банківською системою і депозити (О) в банках, які економічні агенти за потреби можуть використати для операцій. Це фактично агрегат М,:В умовах інфляції економіки, якою є і економіка України, коли великі строкові депозити вважаються ризикованими і відкриваються на незначний термін, пропозиція грошей може вимірюватися агрегатом МБ.Механізмом пропозиції грошей є їх емісія. Основними емітентами виступають:1) центральний банк країни, якому належить монопольне право випуску в обіг банківських білетів;2) державна скарбниця (казначейство), що емітує в основному монети і дрібнокупюрні паперово-грошові знаки;3) комерційні банки, які здійснюють депозитно-чекову емісію в безготівковій формі шляхом відкриття і збільшення поточних рахунків. Причому на відміну від інших фінансових інститутів саме комерційні банки не просто "друкують", а "створюють" гроші, збільшуючи їх пропозицію. Процес емісії платіжних коштів у рамках системи комерційних банків називається кредитною мультиплікацією.Сучасні комерційні банки у будь-якій країні використовують свої депозити таким чином: частину зберігають на власних рахунках у центральному банку як обов'язкові резерви (г), мінімальні розміри (норма) яких встановлює центральний банк у процентах для різних категорій рахунків вкладників; решту коштів надають у вигляді позик.Неважко підрахувати і додаткову пропозицію грошей, яка виникає внаслідок відкриття нових депозитів:Загальніша модель пропозиції грошей будується з урахуванням політики центрального банку, а також можливого відтоку частини грошей з депозитів у готівку. В цьому разі використовуються поняття "грошова база" і "грошовий мультиплікатор".Грошову базу (МВ), або резервні гроші (гроші підвищеної сили), створюють готівка поза банківською системою і резерви комерційних банків, які зберігаються в центральному банку. Готівка, як уже з'ясовано, є безпосереднім компонентом пропозиції грошей. Банківські ж резерви впливають на здатність банків створювати нові депозити і збільшувати пропозицію грошей:Відношення пропозиції грошей до грошової бази називається грошовим мультиплікатором, або мультиплікатором грошової бази (т):Він показує, як змінюється пропозиція грошей при збільшенні грошової бази на одиницю.Формулу грошового мультиплікатора можна записати й по-іншому. Розділимо почленно чисельник і знаменник правої частини попереднього рівняння на О (депозити). Тоді:Отже, з урахуванням першої формули грошового мультиплікатора виходить:Це означає, що пропозиція грошей безпосередньо залежить від величини грошової бази і грошового мультиплікатора, причому збільшення коефіцієнта депонування і норми обов'язкових резервів зменшує грошовий мультиплікатор і навпаки. Статистичний аналіз грошового мультиплікатора.

Пропозиція грошей у сучасному світі визначається, як правило, величиною безготівкової емісії. Розміри цієї емісії залежать не тільки від розмірів грошової бази, але і від рівня розвитку й умов функціонування комерційних банків, тобто від здатності банківської системи до розширення засобів, що надходять до неї. Показником, що характеризує цю здатність банківської системи, є грошовий мультиплікатор. Статистичне вивчення цього показника, тобто розрахунок рівня, вивчення впливу факторів його зміни і визначення ступеня їхнього впливу, є найважливішою задачею статистики грошового обігу. В залежності від способу розрахунку грошової маси, грошової бази і норми резервування існує кілька підходів до визначення величини грошового мультиплікатора, кожний з яких відображує різні сторони мультиплікаційного ефекту і дозволяє досліджувати фактори, що впливають на його динаміку. Якщо за величину грошової маси прийняти агрегат М2, то одержимо фактичне значення мультиплікатора, який характеризує загальні умови функціонування грошової системи. Інший підхід до розрахунку мультиплікатора базується на тому, що він є величиною, оберненою нормі резервування, що дозволяє обчислити верхню границю його значення. Якщо норма резервування складає 20%, це означає, що комерційний банк, який має термінові зобов'язання на суму 1 млн. грн., повинен розташовувати в Центральному банку резерв на суму 200 тис. грн. У реальній дійсності єдиної норми резервування не існує. Норма резервування має різні значення для депозитів, що розрізняються за термінами, обсягами і видами притягнутих коштів. Норма резервування може бути обчислена як відношення суми резервів Центрального банку до величини депозитів банківської системи:

г = Резерви / Депозити.

Отже, величина грошового мультиплікатора дорівнює :

Км = Депозити/ Резерви.

У цьому випадку мультиплікатор характеризує фактичні можливості комерційних банків розширювати обсяги кредитних вкладень в економіку. Середня норма резервування у банківській системі в цілому розраховується як середня з індивідуальних норм резервування, зважених за структурою внесків різних видів ( за структурою депозитів) ⋅

Статистичний аналіз швидкості обороту грошей.

Оборот грошей як показник інтенсивності руху коштів є найважливішим чинником зміни грошового обігу. Швидкість обороту грошей характеризується двома показниками: кількістю оборотів грошової одиниці і тривалістю одного обороту в днях :

1) кількість оборотів (V) грошей в обігу розраховується за формулою:

V=ВВП / М

де ВВП — валовий внутрішній продукт в поточних цінах;

М — середня величина грошової маси.

Цей показник характеризує швидкість обороту грошової одиниці. Оскільки для відображення грошової маси використовується система грошових агрегатів, то швидкість обороту, обчислена відповідно для кожного з них, буде характеризувати швидкість обороту різних видів ліквідних активів.Найважливішими з них є:

• швидкість обороту готівки ( г V )

• швидкість обороту грошової маси (М2)

2)тривалість одного обороту грошової маси (t) розраховується за формулою

Між вищезгаданими показниками існує наступна залежність:

V = Д / t або t = Д / V.

Статистичний аналіз структури та динаміки грошової маси і її впливу на рівень інфляції.

Вивчення структури грошової маси та її динаміки відіграє важливу роль в аналізі тенденцій її зміни. Структурування грошової маси може здійснюватися за різними ознаками в залежності від цілей аналізу. Основними групувальними ознаками є ступінь ліквідності активів і вид грошових знаків. Для статистичного аналізу динаміки грошової маси в цілому та окремих її компонентів використовуються місячні темпи приросту грошової маси та її складових за рік. Велике значення гроші і грошовий обіг мають для аналізу інфляційних процесів. Рівень інфляції залежить від швидкості обороту грошей ,обсягу валового внутрішнього продукту та грошової маси.

Статистичний аналіз купюрної будови грошової маси.

Аналіз купюрного складу грошової маси є найважливішим напрямком статистики грошового обігу. Під купюрним складом розуміють частку окремих видів грошових знаків у загальній величині готівки.

Купюрний склад може визначатися як за сумою банкнот, так і за кількістю купюр. За кількістю купюрний склад визначається часткою кількості грошових одиниць номіналу N у загальній кількості грошових знаків. За сумою купюрний склад визначається часткою суми банкнот номіналу в загальній сумі наявної грошової маси.

Для характеристики динаміки купюрної будови грошової маси та виявлення тенденції його зміни необхідні дані про величину середньої купюри, яку можна розрахувати за формулою середньої арифметичної зваженої.

8. Аналіз товарної структури товарообороту.

Товарна структура товарообороту – розподіл окремих товарів і товарних груп у загальному обсязі їх реалізації.

Товарна структура товарообороту складається під впливом чотирьох основних факторів:

1)структури потреб

2)структури виробництва

3)рівня і структури грошових коштів.

4)рівня і співвідношення цін, а також інфляційного процесу.

Суттєвим фактором, що впливає на товарну структуру товарообороту є комплекс демографічних умов.

Розмір продажу окремих товарів визначають за допомогою балансової формули:

З_п+Н=В+Д_в+З_к

Де З_п і З_к – запаси і-ого товару відповідно на початок і кінець періоду;

Н- натходження і-го товару за період, Д_в – документовані витрати, що не є продажами

В – витрати і-го товару, які можуть не співпадати з фактичною реалізацією за рахунок не документованих витрат.

З балансовох формули: В= З_п+Н-Д_в- З_к.

Витрати більше фактичного продажу товару на суму не документованих витрат.

Для визначення розміру продажу кожного товару використовують умовний розрахунок, який оснований на припущенні, що не документовані витрати розподіляються за товарами пропорційно витратам (В).

Така умовність правомірна оскільки не документованні витрати дуже незначні порівняно з товарооборотом.

На практиці використовують два способи розрахунку.

Перший спосіб полягає в тому , що обчислюють питому вагу кожного товару у загальній сумі витрат(В_і/∑В).

Далі товарооборот розподіляться за товарними групами пропорційно витратам, для чого загальна сума товарообороту помножується на цю питому вагу:

О_і=∑О* В_і/∑В

Другий спосіб полягає в тому, що визначається питома вага товарообороту в витратах: ∑О/∑В

Ця питома вага розповсюджується на всі товарні групи шляхом помноження її на суму витрат за кожною товарною групою:

О_і=В_і* ∑О/∑В

9. Поняття і сутність цін та інфляції . система показників статистики цін.

Ціна – сума грошей, яку сплачують за одиницю товару, еквівалент обміну товарів на гроші.

Сутність цін, її економічна природа проявляються у подвійній ролі, яку відіграє ціна на ринку. Вона виступає як:

- індикатор, що відображає політику і кон’юнктуру ринку ( співвідношення попиту і пропозиції, торговий і економічний ризик, кредитно-фінансову ситуацію);

- маркетинговий регулятор ринку, за допомогою якого здійснюється вплив на попит і пропозицію, структуру і ємкість ринку, оборотність товарів.

Інфляція – підвищення загального рівня цін, знецінювання грошей внаслідок порушення рівноваги між грошовою масою і товарним покриттям.

Функції ціни на ринку:

- посередник при обміні товару на гроші;

- головна складова інфляційних процесів;

- фактор рівня життя населення;

- фактор конкурентної боротьби;

- інструмент утворення прибутку і управління ефективністю, фактор оподаткування;

- показник кон’юнктуру ринку, фактор рівня, структури і співвідношення попиту і пропозиції.

Класифікація і види цін

Ціни класифікують :