- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ 1. Теоретичні основи економічної безпеки підприємства
- •1.1. Поняття економічної безпеки
- •1.2. Концептуальні моделі фінансово-економічної безпеки підприємства
- •1.3. Стратегії економічної безпеки и підприємства
- •Тема 2. Система управління економічною безпекою підприємства
- •2.1. Організація системи фінансово-економічної безпеки підприємства
- •2.2. Інформаційно-аналітичне забезпечення системи управління фінансовоекономічною безпекою підприємства
- •Система показників для оцінки основних передумов досягнення певного рівня економічної безпеки підприємства
- •Система показників для оцінки поточного рівня фінансово-економічної безпеки підприємства
- •2.3. Стратегічне та інноваційне забезпечення системи управління економічною безпекою підприємства
- •Тема 3. Стандарти фінансово-економічної безпеки підприємства
- •3.1 Стандарти безпеки підприємства
- •3.2. Стандарти безпеки інформаційних технологій підприємства
- •3.3. Законодавчі акти і нормативні документи щодо захисту інформації
- •Тема 4. Методичне забезпечення оцінювально-аналітичної системи економічної безпеки підприємства
- •4.1. Складові економічної безпеки України та методика їх оцінювання
- •4.2. Методичні підходи до оцінки фінансово- економічної безпеки підприємства
- •Огляд складу основних підсистем та складових економічної безпеки підприємства, які виділено вченими
- •Визначення типів фінансової стійкості підприємства
- •Ступінь ймовірності банкрутства на основі моделі Альтмана
- •Визначення ймовірності банкрутства на основі моделі r-Рахунку
- •Групування підприємств на класи за рівнем їх платоспроможності
- •4.3. Технологія моделювання стану економічної безпеки підприємства
- •Тема 5. Впровадження інновацій в систему забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства
- •5.1. Інновації як передумова стратегічного розвитку підприємства
- •5.2. Класифікація інновацій. Функції інноваційної системи
- •5.3. Фактори впливу на інноваційний розвиток підприємства
- •Тема 6. Дослідження особливостей управління ризиком інноваційних проекті
- •6.1. Сутність і завдання управління ризиком інноваційних проектів
- •Класифікація ризику інноваційних проектів за джерелами його виникнення
- •6.2. Дослідження принципів організації управління ризиком інноваційних проектів
- •Процес організації управління ризиком інноваційного проекту на стадіях його життєвого циклу
- •Форми організації робіт зі створення і розробки інноваційних проектів
- •5.3. Структуризація ризику, мети і завдань управління інноваційними проектами
- •Задачі функціональних підсистем підприємства з забезпечення виконання інноваційних проектів
- •Список ризиків інноваційних проектів
- •Тема 7. Стратегія забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства
- •7.1. Розробка інноваційної стратегії підприємства
- •Система критеріїв факторів непрямої дії (макрооточення)
- •Система критеріїв, факторів прямої дії (мікрооточення)
- •Перелік сильних та слабких сторін підприємства (приклад)
- •Перелік зовнішніх можливостей та загроз для підприємства (приклад)
- •7.2. Типологія стратегій інноваційного розвитку підприємства
- •Група стратегій
- •7.3. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства в умовах визначеності ринкового середовища
- •Оцінка альтернативних ринків збуту в умовах визначеного стану зовнішнього середовища
- •7.4. Стратегічний аналіз і прийняття інноваційних рішень в умовах обмеженої інформації та невизначеності
- •Тема 8. Формування комплексної системи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства
- •8.1. Організація служби економічної безпеки
- •8.2. Структура служби безпеки підприємства
- •8.1. Схема структури служби безпеки підприємства
- •8.3. Заходи з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки
- •8.1. Алгоритм дій, на якім заснована робота служби безпеки підприємства
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Список використаних джерел
6.2. Дослідження принципів організації управління ризиком інноваційних проектів
Організація (загальна схема) управління проектом – це повна логічна послідовність дій менеджерів у процесі управління проектом або повний об'єм їх функцій, що розглядаються з інших точок зору як різних складових цілісного проекту. Загальна схема визначає план здійснення проекту.
Приведене формулювання є актуальним, на погляд авторів, і для організації управління ризиком інноваційних проектів. Організація управління ризиком інноваційних проектів повинна здійснюватися на основі комплексного підходу, який дозволяє ефективно використовувати ресурси і покращувати результати роботи підприємства, розподіляти відповідальність між учасниками проектування і виробляти у них свідоме відношення до ризику. Ефективна організація управління ризиком проектів повинна розповсюджуватися на всі етапи життєвого циклу проекту (структуру процесу), а також враховувати роботу структурних підрозділів підприємства (організаційну структуру).
Процес організації управління ризиком інноваційних проектів включає концептуальне опрацьовування, визначення обсягу робіт і витрат з попередження або зниження ризику, розподіл обов'язків між учасниками проекту, організацію звітності, а також контроль і завершення проекту. Причому можливо провести лише умовну межу між складовими цього процесу, оскільки вони тісно взаємопов'язані один з одним.
Характеристика процесу організації управління ризиком інноваційного проекту на стадіях його життєвого циклу приведена в табл. 5.2.
Організація робіт щодо управління ризиком інноваційних проектів повинна, на думку авторів, будуватися на основі загальних і приватних принципів. До загальних принципів організації управління відносяться: принцип програмно-цільового управління, принцип інтеграції; принцип саморегулювання, принцип системності. Розглянемо більш детально суть кожного принципу.
1. Принцип програмно-цільового управління. Ускладнення об'єктів управління ризиками, їх зв'язки і взаємодії з об'єктами зовнішнього середовища потребували використовування таких методичних підходів рішення організаційних питань, які ґрунтуються на принципах розчленовування проблеми на елементи.
Використання програмно-цільового принципу дозволяє сприймати, змінювати і здійснювати міжфункціональні зв'язки, тим самим забезпечуючи взаємодію і координацію функціональних підсистем підприємства при розробці і реалізації інноваційних проектів. Програмно-цільовий принцип складає основу делегування прав керівника, який несе відповідальність за підсумкові цілі проекту. Делегування торкається виконання певної роботи з управління ризиком інноваційних проектів. Відмінна риса такого підходу – здійснення інтеграції як по вертикалі, так і по горизонталі.
2. Принцип інтеграції припускає об'єднання різних типів організаційних структур залежно від функціонального призначення окремих підрозділів підприємства, на якому розробляються і впроваджуються інноваційні проекти.
На багатьох підприємствах число рівнів прямого підкорення може бути більше десяти, починаючи з генерального директора і закінчуючи робітниками. Зрозуміло, що для багаторівневої ієрархічної підсистеми на різних рівнях можуть бути сформовані неоднакові організаційні структури.
Таблиця 6.2