5.3. Фактори впливу на інноваційний розвиток підприємства

Важливим напрямком вивчення інноваційних процесів є визначення факторів (економічних, технологічних, політичних, правових, організаційно-управлінських, соціально-психологічних, демографічних, культурних), які сприяють чи перешкоджають інноваційному розвитку підприємства.

Дія факторів, що впливають на розвиток інноваційних процесів, подана в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Фактори, що впливають на розвиток інноваційних процесів

	Фактори, що перешкоджають інноваційній діяльності	Фактори, що сприяють інноваційній діяльності
	Дефіцит коштів для фінансування інноваційних проектів, слабкість матеріальної й науково-технічної бази і застаріла технологія, відсутність резервних потужностей, інтереси поточного виробництва	Наявність резерву фінансових, матеріально-технічних коштів, прогресивних технологій, наявність необхідної науково-технічної інфраструктури
Політичні, правові	Обмеження з боку антимонопольного, податкового, амортизаційного, патентно-ліцензійного законодавства	Законодавчі заходи (особливо пільги), що заохочують інноваційну діяльність, державна підтримка інновацій
Соціально-психологічні, демографічні, культурні	Опір змінам, які можуть викликати такі наслідки, як зміна статусу, необхідність пошуку нової роботи, порушення стереотипів поводження, сформованих традицій, страх невизначеності, побоювання покарань за невдачу, опір всьому новому, що надходить з зовні	Моральне заохочення, суспільне визнання, забезпечення можливостей самореалізації, збільшення творчої праці, нормальний психологічний клімат у трудовому колективі

Спонукальні мотиви до створення й пропозиції інновації в загальному випадку варто ділити на внутрішні мотиви інноваційної активності, які пов'язані з інтересами підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається підприємствами і зовнішні мотиви інноваційної активності, які, в основному, обумовлені економічною політикою держави (знову-таки в аспекті підвищення його конкурентоспроможності).

Тема 6. Дослідження особливостей управління ризиком інноваційних проекті

6.1. Сутність і завдання управління ризиком інноваційних проектів

Дослідження проблем управління ризиком інноваційних проектів викликає необхідність вивчення самого поняття – ризик. Теорія ризику почала інтенсивно розвиватися приблизно з 50-х років ХХ століття за кордоном. Найбільше число досліджень, присвячених аналізу ризику, належить американським вченим, хоча ця проблема активно вивчалася і в західноєвропейських країнах. Управління ризиком розвивалося як система понять і дисциплін, метою якого є допомога в організації захисту від негативних явищ, непередбачених обставин, що виникають при функціонуванні підприємств.

Необхідно розрізняти поняття «ризик» і «невизначеність». Невизначеність передбачає наявність чинників, при яких результати дій не є детермінованими, а ступінь можливого впливу цих чинників на результати невідомий; це неповнота або неточність інформації про умови реалізації проекту. Ризик проекту – це ступінь небезпеки для успішного здійснення проекту. Поняттям ризику характеризується невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення у ході реалізації проекту несприятливих ситуацій і наслідків, виділяються випадки об'єктивної і суб'єктивної вірогідності.

Аналіз численних визначень ризику дозволяє виявити основні моменти, що є характерними для ризикової ситуації, такі як:

• випадковий характер події, який визначає, який з можливих результатів реалізується на практиці;

• наявність альтернативних рішень;

• можливість визначення вірогідності очікуваних результатів;

• вірогідність виникнення збитків;

• вірогідність отримання додаткового прибутку.

Таким чином, категорію «ризик» можна визначити як небезпеку потенційно можливої, вірогідної втрати ресурсів або недоотримання доходів порівняно з варіантом, який розрахований на раціональне використовування ресурсів у даному виді діяльності. Існуючі теорії аналізу і оцінки проектного ризику визначають ризик як категорію вірогідності. Тому найбільш обґрунтовано з погляду діяльності підприємства класифікувати ризик як вірогідність виникнення певного рівня втрат або виграшу.

У табл. 6.1 наведені джерела виникнення ризику інноваційних проектів і їх характеристика. Джерела виникнення ризику інноваційних проектів з'єднані в дві групи. До зовнішніх джерел ризику інноваційних проектів, на думку авторів, відносяться: політичні події; економічні, соціальні і природні умови; зміни в законодавстві; науково-технічний прогрес; коливання ринкової кон'юнктури. упи: зовнішні і внутрішні. На зовнішні джерела виникнення ризику керівництво інноваційного проекту і підприємства в цілому безпосередньо не може впливати, та обов'язково повинне враховувати їх при ухваленні рішень щодо управління ризиком.

Таблиця 6.1