- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ 1. Теоретичні основи економічної безпеки підприємства
- •1.1. Поняття економічної безпеки
- •1.2. Концептуальні моделі фінансово-економічної безпеки підприємства
- •1.3. Стратегії економічної безпеки и підприємства
- •Тема 2. Система управління економічною безпекою підприємства
- •2.1. Організація системи фінансово-економічної безпеки підприємства
- •2.2. Інформаційно-аналітичне забезпечення системи управління фінансовоекономічною безпекою підприємства
- •Система показників для оцінки основних передумов досягнення певного рівня економічної безпеки підприємства
- •Система показників для оцінки поточного рівня фінансово-економічної безпеки підприємства
- •2.3. Стратегічне та інноваційне забезпечення системи управління економічною безпекою підприємства
- •Тема 3. Стандарти фінансово-економічної безпеки підприємства
- •3.1 Стандарти безпеки підприємства
- •3.2. Стандарти безпеки інформаційних технологій підприємства
- •3.3. Законодавчі акти і нормативні документи щодо захисту інформації
- •Тема 4. Методичне забезпечення оцінювально-аналітичної системи економічної безпеки підприємства
- •4.1. Складові економічної безпеки України та методика їх оцінювання
- •4.2. Методичні підходи до оцінки фінансово- економічної безпеки підприємства
- •Огляд складу основних підсистем та складових економічної безпеки підприємства, які виділено вченими
- •Визначення типів фінансової стійкості підприємства
- •Ступінь ймовірності банкрутства на основі моделі Альтмана
- •Визначення ймовірності банкрутства на основі моделі r-Рахунку
- •Групування підприємств на класи за рівнем їх платоспроможності
- •4.3. Технологія моделювання стану економічної безпеки підприємства
- •Тема 5. Впровадження інновацій в систему забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства
- •5.1. Інновації як передумова стратегічного розвитку підприємства
- •5.2. Класифікація інновацій. Функції інноваційної системи
- •5.3. Фактори впливу на інноваційний розвиток підприємства
- •Тема 6. Дослідження особливостей управління ризиком інноваційних проекті
- •6.1. Сутність і завдання управління ризиком інноваційних проектів
- •Класифікація ризику інноваційних проектів за джерелами його виникнення
- •6.2. Дослідження принципів організації управління ризиком інноваційних проектів
- •Процес організації управління ризиком інноваційного проекту на стадіях його життєвого циклу
- •Форми організації робіт зі створення і розробки інноваційних проектів
- •5.3. Структуризація ризику, мети і завдань управління інноваційними проектами
- •Задачі функціональних підсистем підприємства з забезпечення виконання інноваційних проектів
- •Список ризиків інноваційних проектів
- •Тема 7. Стратегія забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства
- •7.1. Розробка інноваційної стратегії підприємства
- •Система критеріїв факторів непрямої дії (макрооточення)
- •Система критеріїв, факторів прямої дії (мікрооточення)
- •Перелік сильних та слабких сторін підприємства (приклад)
- •Перелік зовнішніх можливостей та загроз для підприємства (приклад)
- •7.2. Типологія стратегій інноваційного розвитку підприємства
- •Група стратегій
- •7.3. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства в умовах визначеності ринкового середовища
- •Оцінка альтернативних ринків збуту в умовах визначеного стану зовнішнього середовища
- •7.4. Стратегічний аналіз і прийняття інноваційних рішень в умовах обмеженої інформації та невизначеності
- •Тема 8. Формування комплексної системи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства
- •8.1. Організація служби економічної безпеки
- •8.2. Структура служби безпеки підприємства
- •8.1. Схема структури служби безпеки підприємства
- •8.3. Заходи з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки
- •8.1. Алгоритм дій, на якім заснована робота служби безпеки підприємства
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Список використаних джерел
Тема 5. Впровадження інновацій в систему забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства
5.1. Інновації як передумова стратегічного розвитку підприємства
Розгляд проблематики стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства, всебічна характеристика його особливостей неможливі без історичного підходу і, передусім, визначення інноваційного розвитку підприємства як економічної категорії. Орієнтація українських підприємств на освоєння нових товарів (послуг) обумовлена змінами зовнішнього середовища і, передусім, дією кризи, посиленням конкуренції.
У таких умовах однією з основних складових життєдіяльності підприємств стає здатність знаходити, розробляти, виготовляти, виводити на ринок і проштовхувати товари (послуги) з новими споживчими якостями, тобто діяти інноваційно. Тому доцільно розглядати інноваційний розвиток підприємства як систему заходів безперервної адаптації суб’єктів господарювання до постійних змін умов зовнішнього середовища (споживачів, постачальників, конкурентів, економічної кон’юнктури, науково-технічного прогресу тощо).
Протягом останніх десятиліть необхідність інноваційного розвитку суб’єктів господарювання була обумовлена дією наступних факторів:
посилення конкуренції за умов відсутності дефіциту товарів (послуг) провокує недоцільність випуску продукції, яка не відповідає потребам споживачів і, переваги (особливу якість) якої ніхто не оцінив;
зростання темпів науково-технічного прогресу призводить до швидкого оновлення асортименту продукції, оскільки запити споживачів стають усе більш індивідуалізованими, а ринки усе більш різноманітними за своєю структурою;
зростаюча диференціація доходів, а звідси і запитів споживачів, зумовлює зростання спеціалізації і зниження серійності виробництва багатьох товарів;
усе частіше суб’єкти господарювання обирають інноваційний шлях розвитку, частка інновацій у загальному обсязі отримуваного прибутку неухильно зростає;
зростання впливу закордонних товаровиробників, що обумовлює
необхідність адаптації вітчизняних підприємств до умов, які докорінно змінилися і продовжують постійно змінюватися.
Системна дія вище зазначених факторів обумовлює необхідність інноваційного розвитку суб’єктів господарювання, а саме безупинно розробляти, виготовляти, виводити на ринок і проштовхувати на ньому товари з новими споживчими якостями; товари орієнтовані на задоволення існуючих потреб, але новими нетрадиційними способами.
Нові умови господарювання вимагають принципово нових підходів до планування й організації виробництва, постачання, збуту, які ґрунтуються на всебічному маркетинговому багатофакторному аналізі кон’юнктури ринку. Отже, метою такого аналізу є виявлення існуючих ринкових можливостей інноваційного розвитку, а саме адаптація наявного потенціалу суб’єкту господарювання до змін зовнішнього середовища. Таким чином, управління інноваційним розвитком здійснюється на декількох рівнях: рівні держави, рівні регіону чи галузі, рівні конкретного суб’єкта господарської діяльності.
Інноваційний розвиток підприємства - це процес господарювання, що спирається на безупинні пошук і використання нових способів і сфер реалізації потенціалу підприємства у мінливих умовах зовнішнього середовища, у рамках обраної місії та прийнятої мотивації діяльності і який пов'язаний з модифікацією існуючих і формуванням нових ринків збуту [65, с.110].
Підприємство на засадах інноваційного розвитку передбачає функціонування у відповідності до таких принципів: адаптивність; динамічність; самоорганізація; саморегуляція; саморозвиток.
За такими ж принципами має функціонувати і система управління інноваційним розвитком суб’єктів господарювання. Управління інноваційним розвитком на мікрорівні передбачає безупинну, послідовну розробку і виведення на ринок новацій з метою забезпечення тривалого виживання і стійкого розвитку в конкурентному середовищі.
Інноваційний розвиток конкретного підприємства впливає на стан ринку в цілому, про це свідчить зворотній зв’язок між зовнішнім середовищем і підприємством. Суб’єктом управління інноваційним розвитком є керівництво підприємства: керівники структурних підрозділів. Об’єктом управління інноваційним розвитком є процес інноваційного розвитку, який реалізують працівники підрозділів підприємства.