- •Предмет макроекономіки.
- •Позитивна і нормативна функції макроекономіки.
- •Система національних рахунків та її основні показники.
- •Валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт.
- •Валовий внутрішній продукт: зміст поняття.
- •Ввп і його розрахунок за методом потоку видатків.
- •Ввп і його розрахунок за методом потоку доходів.
- •Номінальний і реальний внп. Дефлятор внп та індекс споживацьких цін.
- •Внп і суспільний добробут.
- •Сукупний попит та його цінова детермінанта.
- •Сукупний попит та його нецінові детермінанти.
- •Сукупна пропозиція та її детермінанти.
- •Загальна модель макроекономічної рівноваги (модель ad-as).
- •Зміни в макроекономічній рівновазі. "Ефект храповика".
- •Класична теорія: загальні теоретичні передумови.
- •Кейнсіанська теорія: загальні теоретичні передумови.
- •Споживання, заощадження та інвестиції у кейнсіанській теорії.
- •Інвестиції. Мультиплікатор інвестицій.
- •Методи визначення рівноважного обсягу виробництва у кейнсіанської моделі.
- •Кейнсіанська макроекономічна модель на базі моделі ad-as.
- •Сучасні гроші та їх функції.
- •Пропозиція грошей та грошові агрегати.
- •Грошовий ринок. Попит на гроші та пропозиція грошей.
- •Грошовий ринок та механізм його функціонування.
- •Банки, їх операції та функції.
- •Грошовий мультиплікатор та його роль в пропозиції грошей.
- •Економічний цикл та його фази.
- •Малі, середні та великі економічні цикли. Теорія "довгих хвиль" м.Кондратьєва.
- •Безробіття та його вимірювання.
- •Види безробіття.
- •Економічна ціна безробіття. Закон Оукена.
- •Соціально-економічні наслідки безробіття.
- •Основні напрямки державного регулювання зайнятості.
- •Сутність та причини інфляції. Інфляція попиту та інфляція пропозиції.
- •Сутність та вимірювання інфляції.
- •Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Антиінфляційна політика.
- •Взаємозв'язок безробіття та інфляції. Крива Філліпса.
- •Цілі та напрямки державного макроекономічного регулювання.
- •Методи державного макроекономічного регулювання.
- •Державний бюджет та його структура. Дефіцит і профіцит державного бюджету.
- •Дефіцит державного бюджету та шляхи його подолання.
- •Система оподаткування. Прямі та непрямі податки.
- •Фіскальна політика як інструмент державного регулювання.
- •Дискреційна фіскальна політика та її роль в сучасній економіці.
- •Недискреційна фіскальна політика та її роль в сучасній економіці.
- •Антициклічна політика держави.
- •Державний борг та його економічні наслідки.
- •Грошово-кредитна політика як інструмент державного регулювання.
- •Кейнсіанські та монетаристські рекомендації щодо грошово-кредитної політики.
- •Економічне зростання.
- •Моделі економічного зростання.
- •Предмет макроекономіки.
- •Позитивна і нормативна функції макроекономіки.
-
Інвестиції. Мультиплікатор інвестицій.
Під інвестиціями розуміють майнові та інтелектуальні цінності, вкладені в різні види діяльності з метою одержання доходу. Валові інвестиції – всі інвестиційні витрати з урахуванням амортизації. Чисті і. – вкладення, з метою збільшення основного капіталу через будівництво будівель(гага), різних споруд ті встановлення нового обладнання. Фактори зростання очікуваної прибутковості та попиту на інвестиції належать зниження витрат на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування, зниження податків на підприємницьку діяльність, створення нової техніки та технології. Фактори зниження очікуваної прибутковості та попиту на інвестиції належать збільшення витрат на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування, підвищення податків на підприємницьку діяльність, гальмування технічного прогрессу. Вивченя взаемозвязку зайнятості та інвестицій привело економістів до консепції мультиплікатора. Мультиплікатор – це числовий коефіціент, що виражае співвідношення між приростом доходу і збільшенням, яке породжуе цей приріст, обсягу інвестицій. Мультиплікатор = зміна в реальномі ЧНП/зміна в інвестиціях. Мультиплікатор зворотно пропорційний граничній схильності до заощаджень М=1/MPS. Парадокс заощадливості полягае в тому, що зростання заощаджень суспільства веде до багаторазового зниження рівноважного ЧНП, яке є небажанним для самого суспільства. Те, що добре для кожного члена суспільства окремо, не обов’язково настільки ж добре для самого суспільства; за певних умов індивідуальна розсудливість може обернутися соціальним безглуздям.
-
Методи визначення рівноважного обсягу виробництва у кейнсіанської моделі.
Метод зіставлення сукупних витрат та обсягу виробництва фактично зводиться до доказу рівності С+Іп=ЧНП. Рівноважний рівень виробництва – це такий рівень виробництва що забезпечує сукупні витрати, достатні для закупівлі загального обсягу продукціі, тобто при рівноважному ЧНП загальна кількість виробленних товарів=загальній кількості закупленних товарів. Метод «вилучень та ін’єкцій» є методом визначення рівноважного обсягу виробництва в кейнсіанській моделі. Суть методу полягає в тому, що частина доходу отриманого від виробництва данного обсягу продукції, домогосподарства можуть сберігати, тобто заощадження являють собою вилучення з потоку «витрати – доходи». У звязку з цим споживання може недосягти рівня випущеного ЧНП і рівновага порушиться. Компенсацією втрати споживання можуть бути інвестиції.
Парадигма рівноваги економістів-класиків включала в себе віру в те, що конкурентні сили спроможні рухати економіку в бік стійкого стану повної зайнятості без допомоги держави. Згідно з Кейнсом, рівновага для економіки в цілому припускала рівновагу в умовах безробіття при «регулюючій» ролі держави.
-
Кейнсіанська макроекономічна модель на базі моделі ad-as.
Точка пересечения кривых совокупного спроса и совокупного предложения (A) на рис. 3.11 отражает количество занятых в экономике (N), а отрезок 0N – величину эффективного спроса, при которой совокупный спрос соответствует совокупному предложению при определенном уровне занятости в экономике, т.е. при которой планируемые (ожидаемые) доходы и расходы в экономике равны фактическим (реальным) доходам и расходам, необходимым для покрытия производственных издержек. Такое равновесие не обязательно достигается в условиях полной занятости, однако является устойчивым. Слева от точки равновесия планируемые доходы больше, чем фактические, т.е. спрос больше предложения, следовательно, фирмы будут увеличивать производство за счет привлечения новых работников. Справа от точки равновесия планируемые доходы меньше фактических; спрос превышает предложение, и фирмы будут увольнять работников и сокращать производство.
Мультиплікатор – це числовий коефіцієнт, що виражає співвідношення між приростом доходу і збільшенням, яке породжує цей приріст, обсягу інвестицій. Явище мультиплікатора ґрунтується на двох положеннях. По-перше, для ринкової економіки характерні повторювані, зустрічні потоки витрат і доходів. Те, що витрачають одні економічні суб’єкти на придбання устаткування, житла, одягу, інші одержують як доход. По-друге, будь-яка зміна доходу потягне за собою зміну й у споживанні, та в заощадженнях у тому же напрямку, що і зміна доходу. При цьому, певна пропорційність споживання і заощаджень зберігається за будь-якої зміни доходу. А звідси виходить, що вихідна зміна величини витрат породжує ланцюгову реакцію, що хоча і загасає з кожним наступним циклом, але призводить до багаторазової зміни ЧНП. Значення мультиплікатора полягає в тому, що що відносно невелика зміна в інвестиційних планах підприємств і планах заощаджень домогосподарств може викликати набагато більшу зміну в рівноважному рівні ЧНП. Мультиплікатор підсилює коливання підприємницької діяльності, викликані змінами у витратах.