173. Техніка ректального дослідження корів і кобил:

Тварин обов’язково фіксують мотузками за шию, два пальці вводять у пряму кишку та обстежують сечовий міхур і матку.

Тварин не фіксують. Руку вводять у піхву і через верхнє склепіння визначають стан яєчників і матки.

Корів фіксують на прив’язь, а кобил у спеціальних станках або парувальною злучною шлейкою. Руку вводять у пряму кишку, звільняють її від калових мас і через стінку прямої кишки під час розслаблення визначають розміри, топографію, консистенцію матки та яєчників.

Досліджують фістульним методом.

174. Основні ознаки вагітності під час ректального дослідження корів і кобил у різні терміни:

Матка збільшена, відчувається флуктуація та асиметрія рогів на початку вагітності; у різні строки вагітності змінюються розміри, топографія матки і рукою відчувається наявність ембріона або плода.

Агресивність тварини, переповненість сечового міхура, в’язкість калових мас.

Тремтіння тварини, щільність тканин матки.

Болючість під час пальпації яєчників.

175. Об’єктивним показником ефективності роботи техніка штучного осіменіння є :

Добрі стосунки в колективі та сім’ї.

Висока продуктивність тварин.

Заплідненість.

Виводимість.

176. Заплідненість визначається:

За формулою З=а:б х 100, де З – заплідненість, а – кількість вагітних, б – кількість осімінених, 100 – константа переводу у відсотки.

За формулою З=рл/ктх100, де З – заплідненість, рл – рівень лактації, кт – кількість тварин у стаді, 100 – константа переведення у проценти.

За формулою З=а-б, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених.

За формулою З=а-б х к, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених, к– коефіцієнт переводу.

177. Після осіменіння можна за об’єктивними показниками визначити вагітність у самок сільськогосподарських тварин методом сонографії у термін:

У корів – з 30–35 днів, у кобил – з 11–18 днів, у свиней – з 18 днів, у овець і кіз – з 26–28 днів, у собак – з 26 днів.

У тварин всіх видів з 50 днів.

У тварин всіх видів з 45 днів.

У тварин всіх видів з 80 днів.

178. Трансплантація ембріонів, це:

Вимивання ембріонів із статевих органів однієї самки і пересадка їх у матку іншої тварини

Культивування ембріонів.

Трансплантація ембріонів – елемент акушерської та гінекологічної диспансеризації.

Просівання ембріонів.

179. Трансплантація ембріонів найбільше використовується:

У свинарстві.

У скотарстві.

У лабораторних тварин (щурів, мишей, морських свинок).

У вівчарстві.

180. Чи дає змогу трансплантація ембріонів прискорити селекційний процес?

Так, оскільки вона дає змогу отримати від племінних самок у 20 разів більше потомства, ніж у разі фізіологічної репродукції.

Трансплантація ембріонів дає змогу лише вирішити внутрішньогосподарську проблему з відтворенням.

Трансплантація ембріонів не може прискорити селекційний процес.

Трансплантація ембріонів значно швидше прискорить ефект селекційного процесу.

181. Методи проведення трансплантації ембріонів:

Клінічний.

Гормональний.

Хірургічний і не хірургічний, що залежить від виду тварин.

Фістульний.

182. Характеризується хірургічний метод трансплантації ембріонів тим, що:

У донора вимивають ембріони з рогів матки після лапаротомії і хірургічно вводять ембріони в матку реципієнта.

Лапаратомію за хірургічного методу трансплантації ембріонів не проводять.

Ембріони вводять у статеві органи через переддвер’я піхви, піхву і шийку матки, в один із рогів матки.

Ембріони вводять у певне середовище.

183. Не хірургічний метод трансплантації ембріонів характеризується:

Ембріони вимиваються з рогів матки після проведення лапаротомії.

Ембріони вимиваються з рогів матки за допомогою спеціальних інструментів, які вводяться у статеві шляхи самки через шийку матки. Ембріони вводяться ближче до верхівок рогів матки.

Не хірургічний метод трансплантації ембріонів не використовується.

Ембріони вводять у певне середовище.